Кабінет Міністрів України як суб’єкт адміністративного права

Президент України як суб’єкт адміністративного права

План

ТЕМА 3. СУБ`ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

1. Загальноюридична характеристика поняття “суб’єкт адміністративного права”

2. Система органів виконавчої влади

1. Рекомендована література:

2. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст.170.

4. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.

5. Про Кабінет Міністрів України: Закон України 7 жовтня 2010 р. N2591// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.

6. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від вiд 17.03.2011 № 3166-VI// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.

7. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К.: Юридична думка, 2007 — 591с. Т.2: Особлива частина. — К.: Юридична думка, 2009 — 600с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К.: Істина, 2009. — 475с.

9. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К., 2003. — 384 с.

10. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації: Монографія. / Н.Р. Нижник (заг.ред.) — Чернівці: Технодрук, 2008. — 432с.

11. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. — К., 2002. — 260 с.

12. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: рінком Інтер, 2003. – 544 с.

Адміністративне право неможливо і недоцільно вивчати без чіткого і свідомого уявлення про суб’єктів адміністративно-правових відносин. Саме ці суб’єкти визначають зміст таких правовідносин, забезпечують можливість кожному реалізувати свої права та виконати обов’язки.

1. Загальноюридична характеристика поняття “суб’єкт адміністративного права”

Суб'єкти адміністративного права — це учасники суспільних відносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні (суб'єктивні) обов'язки, встановлені адміністративно-правовими нормами.

Якщо суб'єкт адміністративних правовідносин — це фактичний носій правових зв'язків, тобто він обов'язково в них бере реальну участь, то суб'єкт адміністративного права є, так би мовити, претендентом на цю участь.

Але для того, щоб визнаватися таким претендентом, відповідна особа повинна бути потенційно здатним носієм суб'єктивних прав і обов'язків.

Така потенційна здатність суб'єкта визначається як адміністративна правосуб'єктність.

Суб'єктами адміністративного права є громадяни, іноземці, особи без громадянства.

Причому правове становище суб'єктів однієї категорії неоднакове.

Якщо проаналізувати адміністративну правосуб'єктність громадян, то виявиться, що вона відрізняється залежно від статі, віку, стану здоров'я (наприклад, не всі можуть призиватися на військову службу, вступати до вищих навчальних закладів тощо).

Суб'єктами адміністративно-правових відносин є органи держави, насамперед це Президент України, органи виконавчої влади, а також внутрішні частини їх апарату, органи громадських організацій, діяльність яких регулюється правом, адміністрація підприємств, установ, організацій, а також органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами цих відносин треба визнати і структурні підрозділи підприємств, установ, організацій (наприклад, цех, факультет, відділення в лікарні тощо).

Суб'єктами адміністративно-правових відносин є також різноманітні господарські структури. Зокрема, на них, як і на всі інші організації, нормами адміністративного права покладено обов'язок додержувати пожежних, санітарних та інших загальнообов'язкових норм і правил (витрата електричної енергії, сплата оренди і т. ін.).

Взагалі для адміністративного права характерна велика кількість суб'єктів з різними повноваженнями, структурою і правовими характеристиками. Цим зумовлене й існування різних варіантів їх класифікації.

Так, суб'єктів адміністративного права можна поділити на:

· органи публічної адміністрації та їх представники;

· інші суб’єкти владних повноважень;

· недержавні організації та їх представники;

· суб'єкти колективні;

· суб'єкти індивідуальні;

· фізичні, юридичні особи;

· колективні суб'єкти без статусу юридичної особи тощо.

Щодо вживання власне конструкції "публічна адміністрація", то це одна з принципових новацій адміністративного права.

Досі в Україні у юридичній науці, у законодавстві, у "науці управління" розглядали як два абсолютно незв’язаних явища "державне управління" та "місцеве самоврядування".

Але теорія і практика розвинених зарубіжних країн та й наш досвід переконливо свідчить, що систему публічної влади, яка здійснює адміністративно-управлінські функції, необхідно розглядати цілісно.

Для означення відповідної системи органів публічної влади у багатьох країнах світу використовується термін "публічна адміністрація" (public administration).

І хоча зазначений термін може означати і "діяльність" відповідних органів, його зараз визначають як сукупність органів та інших інституцій, підпорядкованих політичній владі, які забезпечують виконання закону та здійснюють інші публічно-управлінські функції.

Насамперед, увага приділяється органам виконавчої влади та виконавчим органам місцевого самоврядування (які є "органами" у статутному значенні).

До органів та інституцій публічної адміністрації функціонально можуть належати також будь-які інші суб’єкти, які здійснюють публічно-управлінські функції (наприклад, орган професійно самоврядування, який держава законом уповноважила здійснювати якісь реєстраційні функції, або навіть підприємство, яке відповідно до законодавства надає адміністративні послуги тощо).

Публічна адміністрація – організація і діяльність органів та установ, підпорядкованих політичній владі, які забезпечують виконання закону та здійснюють інші адміністративні функції в публічних інтересах.

Публічна адміністрація включає, насамперед, органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування, а також державну службу та службу в органах місцевого самоврядування.

Найбільш поширене виділення таких основних видів суб'єктів адміністративного права:

фізичні особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

юридичні особи — органи виконавчої влади, будь-які інші державні органи, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації (в особі їхніх керівників, які очолюють органи управління цих підприємств, установ, організацій);

колективні суб'єкти (утворення), які не мають ознак юридичної особи, але тією чи іншою мірою наділені нормами адміністративного права певними правами і обов'язками:

структурні підрозділи державних і недержавних органів, підприємств, установ, організацій, деякі інші громадські утворення (на кшталт загальних зборів громадян за місцем проживання).

Важливого значення для характеристики суб'єктів адміністративного права набуває поняття адміністративно-правового статусу.

Це поняття охоплює комплекс конкретно визначених суб'єктивних прав і обов'язків, які закріплені за відповідним суб'єктом нормами адміністративного права.

Тобто необхідною ознакою набуття особою адміністративно-правового статусу є наявність у неї конкретних суб'єктивних прав і обов'язків, які реалізуються даною особою як в адміністративних правовідносинах, так і поза ними.

В подальшому ми розглянемо систему суб’єктів адміністративного права, приділимо належну увагу адміністративно-правовому статусу суб’єктів владних повноважень, зокрема Президенту України, Кабінету Міністрів України, центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування.

Дата добавления: 2014-01-07