Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Традиційні і нові технології можуть успішно співіснувати

Дистанційне навчання. Завдяки сучасним технологіям усі форми занять (лекції, case study, computer simulations, практичні заняття з навчальними комп’ютерними програмами тощо) можуть бути проведені як в аудиторії, так і дистанційно, але за різними методиками. У багатьох країнах світу, особливо у США, існує багато інституцій, які пропонують комбіновану або винятково дистанційну форму навчання, і вважають, що вона дає повноцінну освіту, при цьому є зручнішою для слухачів завдяки своїй гнучкості, оскільки слухачі можуть навчатися у зручний для них час, повноцінно працювати на роботі і вибирати навчальні курси з будь-якого віддаленого університету.

Маючи доступ до web-sites з матеріалами курсу у всіх зручних формах (відео-файли, текстові матеріали, слайди тощо), або отримавши ці матеріали на аудіо- та відео-носіях, вони мають можливість багаторазово “прослуховувати“ курс і самостійно визначати ті “порції”

інформації, які вони здатні сприйняти за один раз.

Відношення викладачів до нових технологій. Необхідність стимулювання. Відношення викладачів навчальних закладів до нових технологій часто визначається їхнім відношенням до використання комп’ютера. Викладач, який не користується комп’ютером, вже автоматично не використовує сучасні програмні засоби підготовки матеріалів, Інтернет та інші on-line джерела інформації. Так само, викладач не використовує сучасне мультимедійне обладнання при проведенні занять.

Ефективність міжінститутських навчальних програм. Спільні проекти часто є ефективнішими і дієвими, оскільки вони сприяють розвитку не одного окремого інституту, а всіх учасників. Наприклад, проведення навчальних комп’ютерних симуляцій через канали Інтернет з учасниками з різних навчальних закладів.

Значення підготовки якісних роздаткових матеріалів для слухачів. Якість навчання суттєво зростає, якщо слухачі мають хороші роздаткові матеріали. Важливим фактором є підготовка матеріалів у тому форматі, який легко читається, тобто: небагато тексту; наявність чітких схем замість деяких текстових блоків; малюнки; можливість писати у цих матеріалах.

Важливість впровадження сучасних інформаційних технологій у бібліотеках навчальних закладів. Бібліотека залишається найважливішим джерелом інформації. Електронна бібліотека і каталоги мають бути у кожному навчальному закладі. Бібліотека має фактично виконувати функції інформаційно-ресурсного центру. Вкажемо труднощі впровадження інноваційних технологій у вищих навчальних закладах (бар’єри):

♦ На сьогодні діючий стандарт у вигляді переліку дисциплін нормативної і вибіркової частини навчального плану вищих навчальних закладів не дає можливості ВНЗ активно впроваджувати нові інформаційні технології і дисципліни в навчальний процес. Цей перелік занадто перевантажений дисциплінами, які не влаштовують як навчальні заклади, так і студентів.

♦ Існує дублювання вивчення дисциплін у середній школі і вищому навчальному закладі у блоках гуманітарних і соціально-економічних дисциплін, що також зменшує обсяг годин, які може самостійно вибирати ВНЗ.

♦ Навчальні заклади мають суттєві фінансові обмеження на впровадження інформаційних технологій.

♦ Труднощі доступу до мережі Інтернет. Загальна проблема розвитку телекомунікацій в Україні.

♦ Часто викладачі не мають достатньо часу на підготовку з використання нових інформаційних комп’ютерних технологій, які розвиваються та змінюються дуже швидко. Досить розповсюдженою є ситуація, коли слухачі орієнтуються у питаннях використання інформаційних технологій, зокрема, джерел інформації, краще, ніж викладачі.

♦ Відірваність навчальних закладів від реальних бізнесових проблем.

♦ У державному ВНЗ немає стимулу до впровадження нових технологій. Більшість нововведень – просто ініціатива викладача, що не підтримується фінансово.

♦ Навчальним закладам не вистачає ні навчальних ігор, ні навчальних посібників – як друкованих, так і електронних. Потрібні демо-версії навчальних програм.

♦ Викладачам часто бракує кваліфікації на межі різних спеціальностей, наприклад, маркетинг + ІТ + право. Потрібні семінари за “змішаною” тематикою. Викладачів треба стимулювати дивитися довкола – на суміжні дисципліни.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Проблеми впровадження систем електронного навчання | Приклади e-Learning систем
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 290; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.