Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сучасний стан системних досліджень




 

Зародження системного аналізу як науки пов’язують із діяльністю компаній „ RAND Corporation ”, „ Systems Development Corporation ” (США) та інших в області планування розвитку озброєнь. На початку під системним аналізом розуміли деяку методологію розв’язку великих організаційних задач та задач керування, що є всеохоплюючою, головною та об’єднуючою всі формальні (теорія дослідження операцій) та неформальні (евристичні) методи розв’язку складних задач керування. Саме з цього моменту за усім комплексом системних досліджень, що основані на аналізі та синтезі систем, стійко закріпилася назва „Системний аналіз”. Суттєвим у системному дослідженні є наступне:

· Дослідження системи є способом розгляду проблеми.

· Математичний апарат та комп’ютери можуть бути необхідними, але інколи достатніми можуть бути серйозні роздуми над проблемою.

· У будь-якому дослідженні, що пов’язане із прийняттям рішення в умовах невизначеностей та метою якого є вплив на вибір способу дії, незалежно від його складності, наявні такі елементи, як мета (цілі), альтернативи (засоби досягнення цілі), витрати чи ресурси (те, що необхідно витратити для реалізації кожної з альтернатив), модель та критерії, згідно із якими обирається альтернатива.

У той же час велике число публікацій у різних галузях конкретних природничих наук призводило до відчуття безпомічності дослідників перед величезною кількістю аналітичних фактів. Стало зрозумілим, що лише якийсь більш загальний, вищий принцип може допомогти зрозуміти нові факти та взаємні зв’язки між ними, а це дозволить проводити дослідження успішніше й на новому, вищому рівні.

Саме системний підхід дав можливість проектувати нові дослідження на основі того, що якісно різні класи явищ (машини, організми, суспільство) мають властивості, котрі дозволяють встановити їх ізоморфізм.

Системний аналіз виник як відгук на бурхливий розвиток аналітичних підходів у науці, які віддаляли творчу енергію вчених від проблеми „“цілісного організму”.

Нарешті, у 1972 році після 6-ти річних важких міжурядових погоджень, що відбувалися в атмосфері Холодної війни, Берлінської кризи, війни у В’єтнамі та вторгнення радянських військ у Чехословаччину, за домовленістю урядів провідних країн світу (США, СРСР, Англії, Франції, Австрії, Італії, ФРГ, Японії та НДР) був створений Міжнародний Інститут прикладного системного аналізу (МІПСА) (The International Institute for Applied Systems Analysis – IIASA) – міжнародна неурядова науково-дослідна установа, місцем розташування якої за спільною угодою було вибране Лаксенбург - передмістя столиці Австрійської Республіки Відня. За спільною домовленістю мовою спілкування вчених була визнана англійська. Першим директором МІПСА став відомий системний аналітик американський вчений Ховард Райфа, а Головою вченої ради відомий спеціаліст у галузі автоматичного керування вітчизняний вчений О.М. Льотов. Визначальну роль у створенні МІПСА зіграв академік В.М. Глушков - перший директор створеного у 1957 р. у м. Києві Інституту кібернетики Академії наук УРСР. Саме завдяки йому такі провідні українські вчені-кібернетики В.С. Михалевич, Г.М. Добров, Б.М. Пшеничний, Ю.М. Єрмольєв керували проектами МІПСА. Зусиллями інтернаціонального колективу вчених МІПСА зроблений суттєвий внесок у розвиток теорії та практики системних досліджень. Разом з цим значно прискорився та поглибився рівень системних досліджень у країнах, що делегували своїх вчених у МІПСА, у тому числі й в Україні.

Міжнародна команда системних аналітиків привнесла у МІПСА свої інтелектуальні знання, що були необхідні для вивчення глобальних змін на Землі. Хімік із США, географ зі Швеції та дослідники навколишнього середовища із Польщі та Чеської Республіки об’єднали свої зусилля для вивчення ефекту впливу важких металів на людство та навколишнє середовище; вчені зі Швеції, Фінляндії, Канади, Австрії, США та РФ досліджували вплив сибірських лісів на глобальний клімат та світову економіку; італійський економіст, український математик та їхні колеги досліджували еволюцію світової економіки; вчені з Австрії, Нідерландів, Польщі, Англії, отримавши фінансування від Європейського Союзу, досліджували ефект забруднення повітря у південно-східній Азії та багато інших прикладів.

МІПСА видає періодичний журнал, щорічні звіти та дослідницькі плани. Результати досліджень публікуються у вигляді книжок, реферативного журналу та спеціальних доповідей. Щорічно проводиться майже 30 міжнародних конференцій, засідань робочих груп та семінарів як у самому МІПСА, так й за його межами. На Інтернет сайті МІПСА (www.iiаsa.ac.at) розміщається детальна інформація про дослідницькі проекти, їх учасників, про конференції та публікації.

Приблизно 90% часу повністю або частково дослідження проводяться за участю 100 школярів, студентів та аспірантів, які активно працюють над міжнародними дослідницькими проектами МІПСА. Постійно діє тримісячна літня молодіжна наукова школа (Young Scientists Summer Program - YSSP) для студентів та аспірантів, які разом із старшими вченими із різних країн приймають участь у науково-практичних програмах. Так між 1977 та 2002 роками більше ніж 1000 учасників із 36 країн прийняли участь у цих тренувальних програмах.

Саме активна участь провідних українських вчених у роботі МІПСА сприяла створенню у 1997 р. у незалежній Україні навчально-наукового комплексу „Інститут прикладного системного аналізу” Міністерства освіти і науки та Національної академії наук України (ІПСА). ІПСА діє у структурі Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” й готує фахівців у сферах сфері системного системних дослідження досліджень та інтелектуальних систем прийняття рішень. Сфера діяльності випускників ІПСА – управління з аналізу та прогнозування банків, фондові, валютні та товарні біржі, аналітичні відділи міністерств, податкової інспекції, Казначейства України, керівні органи політичних партій, відділи валютних, товарних та фондових ринків Міністерство фінансів України та Міністерства економіки України, аналітичні відділи спецслужб, пенсійні та взаємні фонди, науково-дослідні установи та центри, корпорації, консалтингові фірми, клірингові та брокерські контори, центри з проектування баз даних і знань та створення комп’ютерних інформаційних технологій, з розробки комп’ютерних інформаційних систем.

Нарешті, навчальна дисципліна „Системний аналіз та проектування комп’ютерних інформаційних систем” включена у навчальну програму Міністерства освіти та науки України і рекомендовані для вивчення у провідних вищих навчальних закладах України.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 343; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.