Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення теплової потужності системи опалення




Лекція №13.

Забезпечення транспортними документамивикористовується при кредитуванні експортно-імпортних торгівельних операцій. Як заставу виступають документи на відвантаження товарів: коносаменти і накладні. Коносаментизастосовуються при відвантаженні товару морськими і річковими шляхами, накладні- при інших видах транспортування. Обов’язковою умовою надання кредиту під забезпечення дорожними документами є страхування вантажу.

Забезпечення нерухомим майном здійснюється при довгостроковому кредитуванні. Заставою можуть бути: земельні ділянки, виробничі і сільськогосподарські будинки, комунікації й ін.

Забезпечення рухомим майном передбачає як заставу: устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, товари довгострокового користування.

Забезпечення цінними паперами передбачає як заставу: високоліквідні державні цінні папери і цінні папери корпорацій. Позичені засоби не повинні бути використані для покупки нових цінних паперів, щоб виключити біржову спекуляцію одержувачів засобів і знизити ризик банкрутства клієнта банку.

Забезпечення дорогоцінними металами – використовується дуже рідко.

Інші засоби забезпечення кредитів: поліси страхування життя, свідчення про ощадні внески, врожай (зібраний чи на корені), вимога на виплату заробітної плати,

корисні копалини або контракти на постачання сировинних ресурсів.

В окремих випадках при виникненні у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини банк може надати відстрочку пога-шення позики на строк від шести місяців (для різних комерційних банків та в різних економічних умовах відстрочки платежів по кредиту можуть бути іншими) під ви-щий відсоток, що передбачається додатковими узгодженнями до кредитного дого-вору.

При недостатності у позичальника коштів для погашення позики та відсутності причин для відстрочки її погашення ця заборгованість оформлюється в належному порядку під вищий відсоток.

Якщо позичальник не може погасити позику за рахунок власних коштів, то банк використовує положення кредитного договору, який передбачає можливість повернення кредиту гарантом (гарантійне зобов’язання від гаранта банк включає в момент підготовки кредитної угоди).

Мінімальна теплова потужність системи опалення QCO min у загальному випадку дорівнює тепловому навантаженню будівлі, що знаходиться як сума втрат теплоти QТВ через окремі конструкції, що огороджують, витрати теплоти Qi на нагрівання повітря, що інфільтрується, а також холодних матеріалів, виробів і транспортних засобів у холодний період року, що надходять у приміщення QМТЗ (з урахуванням побутових тепловиділень QП).

Основні й додаткові втрати теплоти через окремі конструкції, що огороджують, QТП, Вт, з округленням до 10 Вт для приміщень варто визначати за формулою (СНиП 2.04.05-91*)

де А – розрахункова площа конструкції, що огороджує, м2;

- приведений опір теплопередачі конструкції, що огороджує, м2·°С/Вт. Опір теплопередачі конструкції варто приймати за даними будівельної частини проекту, але не менше необхідного за СНиП 11-3-79*, СНиП 23-02, ДБН В.2.6-31:2006 (крім підлог на ґрунті);

tp – розрахункова температура повітря, °С, у приміщенні з урахуванням підвищення її залежно від висоти для приміщень висотою більше 4 м;

text – розрахункова температура зовнішнього повітря для холодного періоду року при розрахунку втрат теплоти через зовнішні огородження або температура повітря більш холодного приміщення при розрахунку втрат теплоти через внутрішні огородження;

β – додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат;

n – коефіцієнт, який приймається залежно від положення зовнішньої поверхні конструкцій, що обгороджують, відносно до зовнішнього повітря по таблиці.

 

Конструкції, що огороджують Коефі-цієнт n
1. Зовнішні стіни й покриття (у тому числі вентильовані зовнішнім повітрям), зенітні ліхтарі, перекриття горищні (з покрівлею зі штучних матеріалів) і над проїздами; перекриття над холодними (без стінок, що обгороджують) підвалами в Північній будівельно-кліматичній зоні  
2. Перекриття над холодними підвалами, що сполучаються із зовнішнім повітрям; перекриття горищні (з покрівлею з рулонних матеріалів); перекриття над холодними (зі стінками, що обгороджують) підвалами й холодними поверхами в Північній будівельно-кліматичній зоні 0,9  
3. Перекриття над неопалюваними підвалами зі світловими прорізами в стінах 0,75  
4. Перекриття над неопалюваними підвалами без світлових прорізів у стінах, розташовані вище рівня землі 0,6  
5. Перекриття над неопалюваними технічними підвалами, розташованими нижче рівня землі 0,4  
Примітка - для горищних перекриттів теплих горищ і цокольних перекриттів над підвалами з температурою повітря в них tc більшої text, але меншої tint коефіцієнт n варто визначати по формулі

 

 

Дані за СНиП 11-3-79* (після редакції в дії з 1.10.1996)

Опір теплопередачі R0 зовнішніх конструкцій, що огороджують, житлових і громадських будинків повинне бути не менш нормативного опору теплопередачі, обумовленого таблицею.

Опір теплопередачі зовнішніх конструкцій, що огороджують, виробничих будинків і споруд (за винятком приміщень зі значними надлишками явної теплоти - більше 23 Вт/м3) повинний бути не менш необхідного опору теплопередачі й економічно доцільного опору теплопередачі.

Для неоднорідних конструкцій, що обгороджують, визначають наведений опір теплопередачі R0 конструкції.

 

№ зп Найменування конструкцій, що обгороджують Нормативні значення опору теплопередачі конструкцій, що обгороджують, м2 ºС/Вт
1 зона >3501 р.-д. 2 зона 3001 - 3500 г.-д. 3 зона 2501 - 3000 г.-д. 4 зона < 2500 г.-д.
           
А. Нове будівництво
  Зовнішні стіни
1. Великопанельні, монолітні й об’ємноблокові з утеплювачами:        
а) з полімерних матеріалів 2,5 2,4 2,2 2,0
б) з мінераловати й ін. матеріалів 2,2 2,1 1,9 1,8
2. Блокові:        
а) з утеплювачем, а також з ніздрюватого бетону 2,0 1,9 1,7 1,5
б) з пористими заповнювачами 1,8 1,7 1,5 1,3
3. Цегельні, з керамічних і інших каменів, дрібних блоків:        
а) з утеплювачем 2,2 2,1 1,9 1,7
б) багатощілинні 1,6 1,5 1,4 1,2
  Покриття й перекриття
4. Покриття й перекриття горищ (крім "теплих" горищ) 2,7 2,5 2,4 2,0
5. Перекриття над проїздами й холодними підвалами, що сполучаються із зовнішнім повітрям 3,0 2,9 2,4 2,0
6. Перекриття над неопалюваними підвалами:        
а) зі світловими прорізами в стінах 2,5 2,4 2,2 2,0
б) без світлових прорізів у стінах 2,3 2,2 2,0 1,8
7. Вікна й балконні двері 0,50 0,42 0,42 0,39
Б. Реконструкція, капітальний ремонт
1. Зовнішні стіни 2,2 2,1 1,9 1,7
2. Покриття, перекриття горищ 2,5 2,4 2,2 2,0
3. Перекриття над проїздами й підвалами Як для нового будівництва
4. Вікна й балконні двері

Примітки: 1. Для багатошарових стін з утеплювачами табличні значення варто множити на коефіцієнт 0,95 при наявності віконного прорізу й 0,9 - віконного й дверного прорізу. Для вікон у металевих плетіннях табличні значення варто множити на коефіцієнт 0,9.

2. Опір теплопередачі великопанельних, монолітних і об’ємноблокових зовнішніх стін з ніздрюватого бетону або бетону з пористими заповнювачами варто приймати як для блокових стін.

3. Визначення температурних зон даного району будівництва й реконструкції провадиться по карті-схемі температурних зон України. При необхідності температурна зона може бути визначена по кількості градусо-діб (г.-д.) опалювального періоду за формулою:

S = (tв - tо.n.) · Zо.n.,

де: S - кількість градусо-діб опалювального періоду;

tв - 18°С - розрахункова температура внутрішнього повітря;

tо.n. і Zо.n. - відповідно середня температура, °С і тривалість, діб, опалювального періоду за СНиП 2.01.01-82.

Необхідний опір теплопередачі внутрішніх конструкцій, що огороджують, між приміщеннями з нормованою температурою повітря варто визначати при різниці розрахункових температур повітря в цих приміщеннях більше 3°С.

При сертифікації опір теплопередачі конструкції повинен бути не нижче нормативного значення, наведеного в таблиці для нового будівництва.

Карта-

 
 

схема температурних зон України

 

Опір теплопередачі підлог на ґрунті варто визначати:

а) для неутеплених підлог на ґрунті й стін, розташованих нижче рівня землі, з коефіцієнтом теплопровідності λ ≥ 1,2 Вт/(м·°С) по зонам шириной 2 м, паралельним зовнішнім стінам, приймаючи , м2·°С/Вт, рівним:

2,1 - для I зони;

4,3 - для ІІ зони;

8,6 - для ІІІ зони;

14,2 - для IV зони; (для площі, що залишилася, підлоги);

б) для утеплених підлог на ґрунті й стін, розташованих нижче рівня землі, з коефіцієнтом теплопровідності λ h < 1,2 Вт/(м2·°С) утеплюючого шару товщиною δ, м, принимаючи Rh, м2·°С/Вт за формулою

в) для підлог на лагах, приймаючи Rh, м2·°С/Вт, за формулою

Додаткові втрати теплоти β через конструкції, що огороджують, варто приймати в частках від основних втрат:

а) у приміщеннях будь-якого призначення через зовнішні вертикальні й похилі (вертикальна проекція) стіни, двері й вікна, обернені на північ, схід, північний схід і північний захід у розмірі 0,1; на південний схід і захід - у розмірі 0,05; у кутових приміщеннях додатково - по 0,05 на кожну стіну, двері й вікно, якщо одне з огороджень обернено на північ, схід, північний схід і північний захід і 0,1 - в інших випадках;

б) у приміщеннях, що розроблюються для типового проектування, через стіни, двері й вікна, обернені на кожну зі сторін світу, у розмірі 0,08 при одній зовнішній стіні й 0,13 для кутових приміщень (крім житлових), а у всіх житлових приміщеннях - 0,13;

в) через підлоги, першого поверху, що не опалюються, над холодними підвалами будинків у місцевостях з розрахунковою температурою зовнішнього повітря мінус 40 °С и нижче (параметри Б повітря, СНиП 23-01) - у розмірі 0,05;

г) через зовнішні двері, не обладнані повітряними або повітряно-тепловими завісами, при висоті будинків H, м, від середньої планувальної позначки землі до верху карниза, центра витяжних отворів ліхтаря або устя шахти в розмірі:

0,2 H - для потрійних дверей із двома тамбурами між ними;

0,27 H - для подвійних дверей з тамбурами між ними;

0,34 H - для подвійних дверей без тамбура;

0,22 H - для одинарних дверей;

д) через зовнішні ворота, не обладнані повітряними й повітряно-тепловими завісами, - у розмірі 3 при відсутності тамбура й у розмірі 1 - при наявності тамбура у воріт.

Примітка: Для літніх і запасних зовнішніх дверей і воріт додаткові втрати теплоти по підпунктах “г” і “д” не слід ураховувати.

 

Втрати теплоти через конструкції, що огороджують, виробничих приміщень зі значними надлишками теплоти варто розраховувати з урахуванням променистого теплообміну між джерелами теплоти й огородженнями.

Витрати теплоти Qi, Вт, на нагрівання повітря, що інфільтрується, варто визначати в приміщеннях житлових і громадських будівель при природній витяжній вентиляції, без компенсації теплових втрат підігрітим притоковим повітрям, варто приймати рівним більшої з величин, отриманих з розрахунку за формулами (СНиП 2.04.05-91*)

 

де Gi - витрата повітря, що інфільтрується, кг/год, через конструкції, що обгороджують приміщення;

с - питома теплоємність повітря, рівна 1 кДж/(кг·°С);

tp, text - розрахункові температури повітря, °С, відповідно в приміщенні (середня з урахуванням підвищення для приміщень висотою більше 4 м) і зовнішнього повітря в холодний період року (параметри Б);

k - коефіцієнт урахування впливу зустрічного теплового потоку в конструкціях, рівний 0,7 для стиків панелей стін і вікон з потрійними плетіннями, 0,8 - для вікон і балконних дверей з роздільними плетіннями й 1,0 - для одинарних вікон, вікон і балконних дверей зі спареними плетіннями й відкритими прорізами.

Ln – витрата повітря, що видаляється, м3/год, яка не компенсується підігрітим притоковим повітрям:

- для житлових будинків з розрахунковою заселеністю квартири не більше 20 м2 загальної площі на людину –3 м3/год;

- для житлових будинків без обмеження заселеності – (0,35÷3 м3/год) на 1 м2 площі житлових приміщень, але не менше 30 м3/год на одного мешканця або сумарної кількості повітря, що видаляється з кухні, ванної, туалету й інших допоміжних приміщень;

- для громадських і адміністративних будинків (офісів і об'єктів сервісного обслуговування) – 4 м3/год;

- для установ охорони здоров'я й освіти – 5 м3/год, для спортивних, видовищних і дитячих дошкільних установ - 6 м3/год на 1 м2 площі робочих приміщень;

ρ – щільність повітря в приміщенні, кг/м3.

 

Витрати повітря, що інфільтрується, у приміщенні, Gi, кг/год, через нещільності зовнішніх огороджень варто визначати за формулою:

де A1, A2 – площі зовнішніх конструкцій, що обгороджують, м2, відповідно світлових прорізів (вікон, балконних дверей, ліхтарів) і інших огороджень;

A3 - площа щілин, пустот і прорізів у зовнішніх конструкціях, що обгороджують;

Δpi, Δp1 – розрахункова різниця між тисками на зовнішній і внутрішній поверхнях конструкцій, що огороджують, відповідно на розрахунковому поверсі при Δp1 = 10 Па;

Ru - опір прониканню повітря, м2·год·Па/кг, що приймається за СНиП 23-02 Тепловий захист будівель;

GH - нормативна повітропроникність зовнішніх конструкцій, що обгороджують, кг/(м2·год), що приймається за таблицею (СНиП 23-02):

Конструкції, що огороджують Повітропроникність GH, кг/(м2·ч), не більше
1 Зовнішні стіни, перекриття й покриття житлових, громадських, адміністративних і побутових будівель і приміщень 0,5  
2 Зовнішні стіни, перекриття й покриття виробничих будівель і приміщень 1,0  
3 Стики між панелями зовнішніх стін:  
а) житлових будівель 0,5*
б) виробничих будівель 1,0*
4 Вхідні двері у квартири 1,5
5 Вхідні двері в житлові, громадські й побутові будівлі 7,0
6 Вікна й балконні двері житлових, громадських і побутових будівель і приміщень у дерев'яних плетіннях; вікна й ліхтарі виробничих будівель з кондиціюванням повітря 6,0
7 Вікна й балконні двері житлових, громадських і побутових будівель і приміщень у пластмасових або алюмінієвих плетіннях 5,0
8 Вікна, двері й ворота виробничих будівель 8,0
9 Ліхтарі виробничих будівель 10,0
* У кг/(м·год)

 

l - довжина стиків стінових панелей, м.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 562; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.041 сек.