Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мартенситностаріючі сталі




Підшипникові сталі

Ресорно-пружинні сталі

Ресорно-пружинні сталі бувають вуглецеві та леговані. Вони мають високий опір малим пластичним деформаціям (висока границя пружності) й високу границю витривалості. Ці власти­вості отримують шляхом гартування й середньотемпературного відпуску при температурах 420 °С (сталь 60С2А і сталь 65С2ВА) та 470 °С (всі інші марки сталей), внаслідок чого формується трооститна структура. Вуглецеві ресорно-пружинні сталі після термообробки мають σ02 = 780...990 МПа і δ = 7...10 %, а лего­вані сталі відповідно σ02 = 1175...1665 МПа і δ = 5...8 %. Ресор­но-пружинні сталі легують марганцем, кремнієм, хромом, воль­фрамом і ванадієм. Пружини з вуглецевих, марганцевих і кремнієвих сталей не втрачають своїх властивостей до темпера­тур 200 °С. Для температур експлуатації до 300 °С використо­вують сталі, леговані хромом і ванадієм, наприклад сталь 50ХФА. Хімічний склад деяких ресорно-пружинних сталей поданий в таблиці 8.

 

Марки та хімічний склад деяких ресорно-пружинних сталей Таблиця 8
Марка сталі Масова частка елементів, %
вуглець кремній марганець хром інші
  0,62...0,70 0,17...0,37 0,50...0,80 ≤0,25 -
  0.67...0.75 0,17...0,37 0,50...0,80 ≤0,25 -
  0,72...0,80 0,17..:0,37 0,50...0,80 ≤ 0,25 -
  0,77...0,85 0,17...0,37 0,50...0,80 ≤ 0,25 -
  0,82...0,90 0,17...0,37 0,50...0,80 ≤0,25 -
60Г 0,57...0,65 0,17...0,37 0,70...1,00 ≤ 0,25 -
65Г 0,62...0,70 0,17...0.37 0,90...1,20 ≤ 0,25 -
70Г 0.67...0.75 0,17...0,37 0,90...1,20 ≤0,25 -
55С2 0,52...0,60 1,5...2,0 0,60...0,90 ≤0,30 -
60С2А 0,58...0,63 1,6...2,0 0,60...0,90 ≤ 0,30 -
70С3А 0,66...0,74 2,4...2,8 0,60...0,90 ≤0,30 -
60С2Г 0.55...0.65 1,8...2,2 0,70...1,00 ≤0,30 -
50ХГ 0,46...0,54 0,17...0,37 0,70...1,00 0,90...1,20 -
50ХФА 0,46...0,54 0,17...0.37 0,50...0,80 0,80...1,10 0,10...0,20 v
50ХГФА 0,48...0,55 0,17...0,37 0,80...1,00 0,95...1,20 0,15...0,25 v
65С2ВА 0,61...0,69 1,5...2,0 0,70...1,00 ≤0,30 0,80...1,20 W

 

 

Деталі підшипників у роботі сприймають високі знакозмінні навантаження. Підшипникові сталі повинні бути дуже твер­дими й зносостійкими. В позначенні марок цих сталей літери й цифри означають: Ш на початку марки — підшипникова; X — легована хромом; 4,15, 20 — масова частка хрому (0,4; 1,5; 2,0 %);СГ — легована кремнієм і марганцем (таблиця 9).

 

Марки та хімічний склад підшипникових сталей Таблиця 9
Марка сталі Масова частка елементів, %
вуглець кремній марганець хром нікель + мідь
ШХ15 0,95...1,05 0,17...0.37 0,20...0,40 1.30...1,65   0,50
ШХ15СГ 0,95...1,05 0,40...0,65 0,90..1,20 1,30..1,65   0,50
ШХ4 0,95...1,05 0,15...0.30 0,15...0.30 0,35...0,50   0,50
ШХ20СГ 0,90...1,00 1.40...1.70 1,40...1,70 1.40...1.70   0,50

Термічна обробка їх полягає в гартуванні від 840...850 °С в оливі й подальшому низькотемпературному відпуску при 150...160 °С. Твердість повинна перевищувати 61 HRC.

Мартенситностаріючі сталі — сучасні високоміцні кон­струкційні матеріали на залізній основі, практично безвуглецеві (С ≤0,03 %). Другим важливим компонентом після заліза в них є нікель кількістю 18...25 %. До складу мартенситностаріючих сталей входять також кобальт, титан, алюміній, моліб­ден, ніобій та інші елементи. Термічна обробка мартенситностаріючих сталей полягає в гартуванні й подальшому старінні в інтервалі температур 400...550 °С. Якщо в звичайних конструк­ційних сталях висока міцність досягається завдяки утворенню мартенситу як пересиченого твердого розчину проникнення вуг­лецю в α-залізі, то у мартенситностаріючих сталях через обмеже­ну розчинність легувальних елементів формується пересичений твердий розчин заміщення в α-залізі (мартенсит заміщення).

Мартенсит заміщення, сформований внаслідок гартування, є високопластичним і достатньо міцним. Зокрема доволі поши­рена сталь 03Н18К9М5Т після гартування має σв = 1200 МПа, δ = 20 %. Найбільший результат у зміцнення вносить старіння мартенситу, коли з пересиченого твердого розчину виділяються дисперсні фази інтерметалів типу N3Ті, N3Мо, NiТі тощо. Ме­ханічні властивості після старіння: σв = 2000 МПа, δ = 12 %. Сталь теплостійка до температури 450 °С.

Мартенситностаріючі сталі дорогі, мають високу питому міц­ність й застосовуються в літако- й ракетобудуванні.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 426; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.