Організація ранку

Сценарій кожного ранку відбиває його основну ідею і має свої традиції проведення.,

Святкова програма, приурочена, наприклад, до суспільно-полі­тичних подій, складається з трьох частин.

Перша частина, невелика за часом (5—7 хвилин), включає уро­чистий вхід святково вбраних дітей з прапорцями, квітами, гілка­ми і т. ін., перешиковування, читання віршів, виконання одної-двох пісень.

Друга частина — триваліша. Вона складається з колективних та індивідуальних виступів дітей, видовищних моментів. Діти вико­нують пісні, вивчені на музичних заняттях. Особливе місце тут займають знайомі дітям народні пісні, ігри, хороводи, традиційні для даної місцевості, танці.

Всі виступи можуть відбуватися у вигляді концерту, в якому чергуються різні види діяльності. Подекуди частина репертуару мо­же бути об'єднана однією темою. Так, наприклад, на травневому святі в основній частині виконується пісня «Давайте гратися» (му­зика Л. Туманян, слова О. Висотської), в якій розповідається про дружбу дітей нашої країни. Після співів проводяться знайомі ді­тям ігри різних народів. Наприклад, «Гори, гори ясно» — росій­ська гра, «Голубонька» — українська, «Іди, проходь» — естонська та ін.

Цікавим моментом є приїзд гостей (колгоспниця, листоноша, льотчик і т. ін.) з різними сюрпризами, показ спектаклю лялько­вого театру, інсценівка у виконанні групи дітей.

У третій, заключній, частині увага дітей знову зосереджується на основній ідеї свята. Ведучий ще раз вітає всіх присутніх із святом, діти можуть хором продекламувати чотиривірш, присвяче­ний святу, Батьківщині. Виходять діти під бадьорий марш.

Новорічний сценарій також складається з трьох, по-різному по­будованих частин. У першій — діти оглядають гарно прибрану ялинку, читають вірші, водять хороводи. У другій, кульмінаційній, частині з'являються традиційний Дід Мороз і Снігуронька, які ве­дуть далі ранок, створюючи атмосферу радісного пожвавлення. Ді­ти виконують пісні, вірші, інсценівки, веселі сценки. У цій части­ні свята проводяться атракціони, ігри-витівки, загадки та ін.

.Третя частина завершує ранок. Дід Мороз і Снігуронька про­щаються з дітьми. Після одного-двох масових танців довкола ялин­ки діти розходяться по групах.)

Ранок, присвячений прощанню з дитячим садком і проводами дітей до школи, проводиться в іншому плані. Тут немає особли­вої парадності, просто створюється атмосфера дружньої уваги до дітей підготовчої групи. Вони виконують свої улюблені пісні, ігри, танці, дивляться виступи дітей інших груп, приймають від них ві­тання, квіти, пам'ятні сувеніри. У піснях і віршах, якими завершу­ється ранок, діти дякують працівникам дитячого садка, обіцяють добре вчитися в школі.

В останні роки у практиці дошкільних закладів стали тради­ційними дні народження, які визначаються в кожній віковій групі як своєрідні родинні урочистості. Дитині присвячується невеликий імпровізований концерт, вручаються подарунки (іграшки, зроблені самими дітьми, малюнки і т. ін.), виготовлені друзями. Все це про­водиться в другій половині дня і завершується чаєм з пирогом і ласощами.

ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ СВЯТКОВОГО РАНКУ

Ранок є частиною всієї загальновиховної роботи, яка прова­диться в дитячому садку. На ранку здійснюються завдання мо­рального, розумового, фізичного та естетичного виховання. Тому підготовку до свята, його проведення і закріплення винесених діть­ми вражень можна розглядати як ланки єдиного педагогічного

процесу.

Програма ранку обмірковується десь за півтора місяця до його проведення. В неї включаються танці, музичні ігри, пісні, добре знайомі дітям і які вони зможуть добре вивчити за час тих за­нять, що залишаються до свята.

Тому, добираючи музичний матеріал для святкової програми, слід правильно враховувати можливості дітей.

Відібраний у програму репертуар поступово включається в план музичних занять. Найскладніші пісні, танці розучуються за один-півтора місяці.

Частина репертуару — сюрпризні моменти, нескладні ігри та інсценівки — готується з дітьми незадовго до свята.

Підготовка до свят, особливо суспільно-політичних, відбуваєть­ся на різних заняттях, в різних видах художньої діяльності. З діть­ми розмовляють про майбутні свята, читають на відповідну тему оповідання, вчать напам'ять вірші. З ними проводять екскурсії по святково оформлених вулицях; тема свята відображається в ма­люнках, аплікаціях. На музичних заняттях здійснюється лише ча­стина загально-виховної роботи в зв'язку з майбутнім святковим ранком.

Вдале проведення ранку визначає насамперед добре обдуманий сценарій. Він має бути помірно насичений видовищами і виступа­ми і розрахований не більше ніж на 35—40 хвилин у старшій групі і 25—30 у молодших.

У добре складеній програмі правильно чергуються моменти дій та відпочинку дітей. Так, після урочистої частини діти сідають і слухають вірші, після веселого загального танцю — дивляться ін­сценівку, в якій зайняті лише кілька дітей.

Найменших дошкільнят радують насамперед предмети, які во­ни тримають в руках: прапорці, повітряні кулі, квіти. Святкове оформлення кімнати вони помічають не відразу, до цього дово­диться спеціально привертати їхню увагу, дати їм час роздивитися. Діти спочатку дуже стримані у виявленні своїх почуттів. Весела музика, рухи з барвистими хустинками викликають у них усмішку, бажання рухатись.

Різноманітність яскравих вражень іноді може викликати в них певну загальмованість. Навички в них ще не стійкі, і діти можуть забути порядок рухів, розташування в знайомому танку, тому ви­хователь допомагає весь час їм.

До програми ранків у молодших групах включається більше видовищних моментів у виконанні старших дітей, дорослих. Дії малюків ще не складні, мало виявляється їхня самостійність. Пісні вони співають разом з вихователем, спочатку тільки підспівуючи йому. Танці й ігри проводяться за показом. Як сюрпризний виступ часто вводиться персонаж лялькового театру, який веде частину програми свята (Петрушка, Дід Мороз).

Для старших дітей характерна більша активність у сприйманні та виконавській діяльності. Гарно прикрашена кімната, різні атри­бути, костюми персонажів — все це приваблює увагу дітей. Вони самі помічають деталі оформлення, захоплюються світловими ефектами.

На ранках діти старших груп багато в чому діють самостійно, без допомоги вихователя впевнено проводять знайомі ігри, танці, беруть участь в інсценівках. Вони вільно орієнтуються в колективі, стежать за правильним виконанням дій товаришів.

У виступах участь повинні брати всі діти. Цього досягають на­самперед тим, що частину пісень, танків, ігор виконують колективно. Окрім цього, кожна дитина повинна виступити якщо не індиві­дуально, то з невеликою групою дітей.

Колективні виступи завжди чергуються з індивідуальним читанням віршів, грою на дитячих музичних інструментах. Іноді в сюрпризних виступах об'єднується невелика група дітей. Вони ви­конують пісні й танці різних персонажів, розігрують невеликі сценки-драматизації.

Індивідуальні виступи допомагають сором'язливим дітям пере­могти ніяковість, розвивають певність у власній силі, переборю­ють скованість у рухах. В індивідуальних виступах кожній дитині дається можливість виявити свої музично-творчі здібності.

За умов добре організованої роботи з музичного виховання всі діти освоюють програмний зміст, який визначається для кожної вікової групи. Разом з тим завжди в групі є діти, які легше і швид­ше за інших засвоюють програмний матеріал, і дальший їхній роз­виток вимагає вивчення складніших творів. Таким дітям можна доручати ролі складніші, побудовані на виконанні пісень, танців, які дають їм змогу повніше виявити свої здібності. У групі можуть бути і вихованці, яким складно виконувати ті або інші завдання, або такі, що_: недавно прийшли в дитячий садок. Однак і вони по­винні брати участь у загальних розвагах, святах, треба придуму­вати для них прості цікаві виступи.

Різноманітна діяльність вихователя на святкових ранках. Най­відповідальнішою є роль ведучого. Його емоційність, жвавість, вміння безпосередньо спілкуватися з дітьми, виразне виконання віршованих текстів багато в чому впливають на загальний настрій і темп ведення свята. Ведучий повинен не лише добре знати про­граму, а й уміти швидко реагувати на несподівані випадкові зміни.

Велику радість приносять дітям сольні і групові виступи. Діти можуть показати різні народні танці, зобразити того або іншого персонажа, заспівати пісню. Вихователі, які не виступають в ролях, весь час не відходять від дітей своєї групи. Вони уважно стежать, як сприймають діти той чи інший виступ, співають разом з ними, підготовляють атрибути, деталі костюмів, вчасно переодягають дітей, допомагають їм, якщо це треба, при проведенні гри, танцю.

Ранок треба проводити в доброму темпі. Розтягнутість висту­пів, надто велика кількість їх порушують єдину лінію емоційно-фі­зіологічного навантаження. Уникнути цього допомагає насамперед активна участь дорослих у святі. При обговоренні сценарію на педраді необхідно визначити роль кожного вихователя, його обов'язки, призначити відповідаль­них за переодягання дітей, за регулювання світлових ефектів, за точний вихід окремих персонажів, допомогу в проведенні сюрприз­них моментів і т. ін.

Після свята діти довгий час згадують виступи, які їм сподоба­лися.

Вихователь прагне закріпити найзмістовніші, багаті враження, пов'язуючи їх з тематикою свята. Вони зафіксовуються в малюн­ках, ліпці, розповідях та бесідах. Діти повторюють танці, пісні, дії окремих персонажів, що припали їм до душі.

Вихователь бере участь у цих бесідах, підсумовує враження ді­тей, виділяючи основне, найважливіше, пояснює незрозуміле.

Дата добавления: 2014-01-07