Джерела самостійної музичної діяльності

Джерелом виникнення захоплення дитини музикою є насамперед музичні заняття. Тут діти розучують різні пісні, ігри, танці. їх систематично спонукають до са­мостійних дій. Знання, здобуті на заняттях, діти переносять у са­мостійну діяльність. Наприклад, на занятті діти часто співають у супроводі інструмента. Та коли їх вчитимуть співати без супроводу хором і індивідуально, діти самі зможуть за своїм бажанням спі­вати без підтримки фортепіано.

Багато дітей люблять танцювати, марширувати під музику. Але якщо вони навчаться наспівувати танцювальну мелодію, марш, то вже зможуть без допомоги дорослого супроводити рухи своїм співом.

Інше джерело, що підтримує самостійні музичні вправи дітей,— це свята, розваги. Це яскраві сторінки життя дитини. Багато вихователів помічають, що після проведення свят діти відразу ж відгукуються на них у своїх іграх. Чим яскравіші враження дітей, тим цікавіша їхня гра.

Різноманітні джерела самостійної музичної діяльності в сім'ї. Найпоширеніші серед них — це дитячі музичні радіо- і телепередачі. Любов батьків до співу, гри на музичних інструментах, ко­лекціонування грамзаписів тощо справляють вплив на музичний розвиток дітей, на їхнє самостійне музиціювання.

Діафільми з музичним супроводом, захоплюючі мультфільми з цікавими персонажами викликають у дитини бажання повторю­вати пісні, які їй сподобалися.

Розглянемо, як застосовують діти різні види музичної діяльності в умовах самостійного дитячого виконання музики. Музичні ігри й танці відкривають великі можливості для самостійних дій дітей. Часто їх включають у сю­жетно-ролеві ігри, і часом танець, спів займають провідне місце. Серед ігор основне місце займають «музичні заняття» і «кон­церти», що ґрунтуються на досвіді, якого діти набули головним чином на заняттях. Граючись у «музичні заняття», діти розподіляють ролі вихо­вателя, музичного керівника. У процесі гри копіюють структуру за­няття, поведінку й інтонації дорослих. Наприклад, двоє дівчаток, виступаючи в ролях «музичного працівника» і «вихователя», садовлять перед собою ляльок і починають розучувати пісню М. Красєва «Осінь». Одна з них каже: «А тут співайте тихіше, мовби це луна».

Музичне заняття в дитячій грі може мати складнішу, розгор­нуту форму: об'єднуються кілька видів діяльності (виконання на цитрі, металофоні і танок, відгадування пісні за її мелодією і хо­ровод і т. ін.).

У «концерті» діти організовують чергування різних «номерів», які виконує група дітей — «артистів» — для своїх товаришів — «глядачів», з обов'язковою участю «ведучого». Одним з варіантів музичної гри можна назвати «оркестр»: вибирають диригента і му­зикантів, які виконують нескладну пісню, відстукують ритм на му­зичних інструментах чи кубиках.

Мають значення для музичного розвитку дошкільників ігри, в яких є певні творчі вияви, діти складають поспівки, пісеньки, придумують танці, шикування, використовуючи знайомі рухи.

В інших сюжетно-ролевих іграх діти використовують пісні, які відповідають їхнім ігровим діям. Наприклад, граючись у «па­рад», хлопчики співають «Барабан» М. Красєва, б'ють у барабани і марширують, перешиковуючись у кожному куплеті пісні (ходять по колу змійкою, парами). Дівчатка, заколисуючи ляльок, співають пісню «Люлі-люлі» М. Красєва. Пісня сприяє динамічнішому пере­бігу гри, організовує дії дітей.

У самостійну діяльність діти часто включають музично-дидак­тичні ігри, які розвивають у них здатність до сприймання, розріз­нення основних властивостей музичного звуку: «Музичне лото», «Здогадайся, хто співає», «Два барабани», «Тихше-дужче в бубон бий», «Назви пісню за картинкою» та ін. Наприклад, у грі «Два барабани» одна дитина" відстукує на барабані ритмічний малюнок, інша точно його відтворює або одна дитина виконує нескладну ме­лодію на металофоні, інша викладає ноти-кружечки на фланелеграфі, відображаючи напрямок мелодії та її ритм.

Діти в самостійній діяльності часто вдаються до гри на дитя­чих музичних інструментах: Вони грають на металофонах, гармош­ках, баянах, тріолах, саксофонах, кларнетах, сопілках, дитячих піаніно, роялях, бубнах, барабанах, цитрах, гуслях та ін., на яких виконують поспівки, пісеньки, вивчені в дитячому садку чи десь почуті, можуть «створити» і свої.

Цікаво проходять у старших дошкільників інсценівки з музич­ними інструментами, які діти використовують, характеризуючи якийсь персонаж гри. При цьому зазначають: «Про лисицю треба грати м'яко, про ведмедя — дужче, він сердитий».

Музичні інструменти діти використовують індивідуально, об'єднуючись по двоє-троє, іноді з власної ініціативи організовують «оркестр» і обирають диригента.

У самостійній практиці дітей може бути і слухання музики. Ви­хователь на їхнє прохання використовує програвач, і всі разом слухають вокальну, інструментальну музику у виконанні майстрів мистецтв.

Діти виразно виявляють прагнення до самостійної музичної діяльності, з власної ініціативи застосовують свій музичний досвід У найрізноманітніших видах музичної практики.

Форми організації самостійної музичної діяльності дітей різноманітні. Індивідуальні самостійні вправи дитини виступають як закріплення умінь і навичок, набутих на музичних заняттях.

Діти повторюють не лише знайомі ігри, танці, пісні, а й окремі їхні елементи. Дії дітей мають характер вправ: вони навчають одне одного виконувати, наприклад, крок польки, правильно співати мелодію пісні, самі помічають неточності у виконанні тих чи тих дій, показують, як треба проспівати, затанцювати.

Гра — наступна форма організації самостійної музичної діяльності. Це можуть бути сюжетно-ролеві ігри з епізодичним самостійним застосуванням дітьми музичного репертуару. Найчастіше в таких іграх звучить пісня. Музика й літературний текст допома­гають дітям краще втілити в грі свої задуми.

Музично-дидактичні ігри приваблюють дітей можливістю діяти з іграшками та приладдям. Граючись у «музичне лото», діти розрізняють за тембром різні інструменти, впізнають за змістом картинки чи виконані на органчику знайомі пісні. Переставляючи матрьошку по сходинках «музичної драбинки», діти засвоюють на­прямок руху мелодії, розташування звуків, різних по висоті, від­творюють тихе і голосне звучання на різних інструментах.

Самостійна музична діяльність дошкільників має ініціативний, творчий характер, що ґрунтується на набутому досвіді, характеризується різноманітністю форм і є початковим виявом самоосвіти.

Дата добавления: 2014-01-07