Наукова організація праці

КОМПОНОВКА БУДИНКІВ І ПЛОЩ ЦЕХІВ

Конфігурація будинку вибирається в залежності від особливостей будівельного майданчика та розташування технологічних цехів (виробництва жерстяних банок, консервного і ін.). Обладнання для виробництва банок допускається розташовувати на декількох поверхах. В такому випадку лінії кришок (кінців), що мають важке пресове обладнання, які створюють великі динамічні навантаження, встановлюються на першому поверсі.

Лінія корпусів встановлюється на верхньому поверсі, проте при цьому необхідно зробити посилене залізобетонне перекриття. При необхідності склад порожніх банок може бути розміщений безпосередньо над цехом виробництва банок. Склад бляхи, як правило, розташується на першому поверсі. Допоміжні цехи, працюючі на базі відходів виробництва жерстяних банок (наприклад, електролітний, ширвжитку і ін.), і їх бажано розміщати в безпосередній близькості від основного цеху. Таке розміщення полегшує транспортування відходів, проте не є обов'язковим. Конкретні рішення приймаються в залежності від принципових особливостей загального плану заводу.

Дуже важливо сітку колон (звичайно її розмір 6х6 м) розмістити так, щоб колони виявилися в проміжках поміж машинами і не заважали би розміщенню транспортних засобів.

В комплекс заходів по науковій організації праці та управлінню виробництвом жерстяних банок повинні бути включені наступні питання:

1) Створення поточності технологічного процесу, спарювання ліній, укрупнення бригад, механізація транспортних операцій по всьому циклу виробництва (включаючи подачу бляхи, банок з цеху виготовлення банок в пакувальне відділення, переміщення банок по складу, вирівнювання ліній вантажопотоків);

2) Автоматизація контролю готової продукції та якості виконання окремих операцій;

3) Облік видатку сировини, напівфабрикатів і готової продукції;

4) організація управління виробництвом;

5) забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних вимог умов праці.

Для створення поточності технологічного процесу виробництва важливе значення має розташування обладнання, вивчення вантажопотоків, усунення зустрічних перевезень і т. д.

В цеху виготовлення жерстяних банок при масовому переміщенні бляхи в пачках вагою 1 т доцільно використовувати електронавантажувачі. При необхідності вертикального переміщення бляхи слід застосовувати ліфт вантажопідйомністю до 5 т.

Кінці банок при існуючій технології накладання та типу пасти повинні бути піддані контролю та добовій витримці. При необхідності відправлення на склад їх слід упаковувати та складати в ящики. Для цього рекомендуються автомати, що здійснюють облік і наступну упаковку кінців у папір та укладку в ящики з гофрованого картону.

Для транспортування банок по цеху і складу застосовуються стрічкові та тросові транспортери, магнітні елеватори. Укладка банок у гофрокороби здійснюється автоматами. Продуктивність такий машини складає до 300 шт/мин.

В останній час застосовується укладка банок на стандартних піддонах (на піддоні міститься понад 1000 банок діаметром 100 мм), така упаковка і транспортування є більш економічна.

Досвід експлуатації ліній виготовлення жерстяних банок показав, що при паралельному або спареному розташуванні ліній полегшується обслуговування та скорочується персонал. При такому розташуванні обладнання стає можливим укрупнення бригад, що обслуговують автомати. Так, наприклад, на дві, три пастонакладальні або закатувальні машини, встановлені поруч, потрібна одна людина.

Автоматизація контролю виробництва банок при масовому виробництві має особливе значення: якщо прийняти, що при організації безперервного оперативного контролю виробництва знизиться брак тари тільки на 0.1%, то це дає для заводу, що випускає 200 млн. банок в рік, 8-10 тис. крб. економії.

Для врахування якості сировини, напівфабрикатів, банок працівнику лабораторії слід вибірково, через певні проміжки часу, здійснювати контроль виробів. Інформація про результати контролю може бути відтворена на світлових табло ЦДП (цехового диспетчерського пункту) з дільниці, на якій здійснюється замір.

В кожному цеху повинні бути проміжні склади, з яких сировина чи напівфабрикати подаються до машин ліній. Для усунення зупинок обладнання через відсутність сировини і матеріалів біля верстатів повинні бути встановлені сигнальні кнопки виклику, що вказують на світловому табло, на якій дільниці необхідний матеріал.

Організація автоматичної системи управління виробництвом передбачає наявність головного та цехових диспетчерських пунктів (ГДП і ЦДП), а також інформаційно-обчислювального центру (ІВЦ).

При проектуванні фабрики виготовлення жерстяних банок потужністю 500 млн. банок в рік слід передбачити ГДП, куди виведені давачі із зазначенням роботи та простою всіх ліній, дані по обліку і переміщенню основних матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції. ЦДП мають давачі на окремих лініях машин, які відмічають час роботи, простоїв, наявність браку, потребу в матеріалах, напівфабрикатах. Зі всіх ЦДП подається автоматична інформація про роботу ліній головному диспетчеру фабрики та водночас у ІВЦ. Автоматизована система збирання та обробки інформації по заводу повинна забезпечити оперативний контроль основних параметрів технологічних процесів, облік часу простою основного технологічного обладнання зі вказуванням причин, оперативний розрахунок собівартості напівфабрикатів і готової продукції, врахування витрат сировини, напівфабрикатів, готової продукції.

При проектуванні фабрики виготовлення жерстяних банок доцільно вжити трьохступеневу систему збирання та обробки інформації з центральним обчислювальним комплексом. Перша сходинка цієї системи призначена для оперативного контролю та регулювання технологічних параметрів. Вона представляє собою сукупність контрольно-вимірювальних приладів, первинних давачів, реле та автоматичних регуляторів, розташованих безпосередньо біля робочих місць. Друга сходинка системи включає цехові диспетчерські пункти, що призначені для контролю та оперативного управління роботою цеху. ЦДП оснащується пультом технолога-оператора (ПТО) із приладами сигналізації зупинок обладнання та їхніми причинами, сигналізації відхилення запасів на складах від нормальних, і аварійної сигналізації. ЦДП оснащуються також приладами зв'язку з центральним обчислювальним комплексом, на які інформація з певною періодичністю надходить та реєструються. Третя сходинка системи - головний диспетчерський пункт із інформаційним обчислювальним центром, що призначений для контролю та оперативного управління фабрикою, а також для подання необхідних відомостей у всі служби. ГДП оснащується ПТО з приладами автоматичної реєстрації, пошуковим зв'язком, системою промислового телебачення, двостороннім зв'язком зі всіма ЦДП і ІВЦ. На ПТО ГДП виводиться інформація про зміни запасів на складах готових виробів і напівфабрикатів, зупинках основних технологічних ліній. У ГДП поступає з ІВЦ і періодично реєструється інформація про сумарний час зупинок обладнання (по лініям і цехам), про витрати основних матеріалів і готової продукції. ІВЦ оснащений також приладами для розмноження документів і розгалуженою системою вхідних і вихідних приладів. У певний час або за викликом інформація з ІВЦ передається в ГДП і ЦДП на реєструючі прилади.

При побудові такої системи інформації та управління враховане наступне:

1. З нижньої сходинки на більш високу передається лише інформація, необхідна для контролю та управління. Інформація передається лише в ті підрозділи, де по ній може бути вироблений відповідний керуючий вплив.

2. Врахування часу зупинок технологічних ліній (на другій сходинці) ведеться по відсутності потоку матеріалів на входах ліній та на третій сходинці по відсутності виходу готових банок (кінців). Готова продукція кожного цеху та фабрики в цілому враховується по даних складів цеху та фабрики.

3. Однотипність обробки інформації по однакових підрозділах (цехи, склади) спрощує побудову алгоритмів і розроблення програм для ЕОМ.

Проектом слід передбачити вимоги до технічних засобів інформації, приладів необхідних для передачі інформації та специфікацію основного обладнання, необхідного для системи автоматизованого збору і обробки інформації. Основним обладнанням ІВЦ є агрегатна система засобів обчислювальної техніки, що дозволяє:

А) автоматичне централізоване знімання цифрової та аналогової інформації з давачів;

Б) реалізацію системою команд арифметичних і логічних операцій;

В) забезпечення оперативного введення інформації,

Г) забезпечення виводу інформації на алфавітно-цифровий друк і на лінію зв'язку;

Д) зберігання інформації в обсязі не менше 10 000 семи розрядних десяткових чисел;

Е) можливість нарощування додаткових приладів, що дозволять збільшити потужність системи.

Дата добавления: 2014-01-07