Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи технічного обслуговування автомобілів

Тема 23: Методи технічного обслуговування і ремонту автомобілів

Навчальні питання:

1.Методи технічного обслуговування автомобілів.

2.Розрахунок параметрів потокових ліній.

3.Розрахунок кількості робочих постів.

4.Методи поточного ремонту автомобілів.

5.Перспективи потокового обслуговування автомобілів.

Розрізняють два методи ТО автомобілів:

  • одиничний
  • і потоковий.

Під одиничним методом розуміють виконання усіх робіт, пов'язаних з до­глядом за автомобілем на одному посту. Цей метод застосовують на невеликих ВАТ АТП, у польових умовах та ін.

Для одиничного методу ТО автомобілів характерні:

  • широка номенклатура робіт, рідка повторюваність однотипних робіт;
  • відсутність типізованих техно­логічних процесів, різна послідовність виконання операцій і їх несинхронність;
  • велика трудомісткість і тривалість циклу обслуговування, комплексність опе­рацій; відносно велика частка ручних робіт, низька продуктивність праці, ви­сока кваліфікація виконавців робіт;
  • великі втрати часу на маневрування авто­мобілів при переїзді з поста на пост.

Потоковий метод перспективніший, він дає змогу реалізувати всі принци­пи раціональної організації виробництва.

При потоковому методі всі роботи виконуються на кількох розташованих у технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких створює потокову лінію. Переміщення автомобілів із поста на пост при потоковому ме­тоді ТО може бути примусовим (конвеєрами) і своїм ходом. Пости розташову­ють прямолінійно, що дає змогу застосовувати механічну тягу і забезпечує най-коротші шляхи переміщення автомобіля з поста на пост.

На постах потокової лінії розташування автомобілів може бути поздовжнім (вісь автомобіля збігаєть­ся з віссю потокової лінії), кільцевим, поперечним (вісь автомобіля перпенди­кулярна до осі потокової лінії). При поперечному розташуванні автомобіля ско­рочується довжина потокової лінії і полегшується з'їзджджання автомобіля з будь-якого поста. Потокові лінії організовують окремо для кожного виду об­слуговування, це зумовлено різним обсягом і характером робіт.

Потоковий метод ТО потребує забезпечення однакового терміну перебування автомобіля на кожному посту, виконання певного обсягу робіт і сталої чисельності працюючих. Порушення виконання обсягу робіт хоча б на одному посту спричиня простої на інших постах і порушує процес потокового виробництва. Тому органі­зація обслуговування на потокових лініях потребує однотипності автомобілів і однакового обсягу обслуговування, що утруднює в багатьох випадках їх вико­ристання, особливо при ТО-2, за якого обсяги робіт дуже різняться і виникає велика асинхронізація роботи постів.



Розрізняють потоки неперервної і періодичної дії.

Потоком неперервної дії називають таку організацію технологічного процесу, за якої ТО здійснюється при неперервному переміщенні автомобілів по робочих постах. Швидкість кон­веєра обирають від 0,8 до 1,5 м/хв. Потік неперервної дії в основному застосо­вується для робіт щоденного обслуговування (ЩО).

Потоком періодичної дії називають таку організацію технологічного про­цесу, за якої автомобілі періодично переміщуються з одного робочого поста на інший. Цю форму організації застосовують для робіт ТО-1 і ТО-2. Швидкість пересування конвеєра при цьому становить від 10 до 15 м/хв.

Потоковий метод ТО ефективний:

  • якщо добова або змінна програма обслу­говування достатні для повного завантаження потокової лінії;
  • точно додер­жується графік подачі автомобіля;
  • чітко розподіляються операції ТО за вико­навцями;
  • роботи широко механізуються й автоматизуються;
  • є належна матері­ально-технічна база, резервні пости і «ковзні» виконавці;
  • добре налагоджено постачання потокової лінії всіма потрібними деталями, матеріалами й інстру­ментом.

Потоковий метод дає змогу підвищувати культуру обслуговування, поліпшувати умови праці й техніку безпеки, підвищувати продуктивність праці та якість обслуговування, застосовувати високопродуктивне устаткування, за­соби механізації та автоматизації, забезпечувати ритмічність виробничих про­цесів, краще використовувати виробничі площі.

Разом з ТО можна виконувати технологічно пов'язані з ним операції супро­відного поточного ремонту малої трудомісткості (при ТО-1 до 5—7 люд.-хв, при ТО-2 — до 20—30 люд.-хв), що часто повторюються. Сумарна трудомісткість операцій супровідного поточного ремонту не має перевищувати 15—20 % тру­домісткості відповідного ТО.

Потоковий метод ТО як найбільш прогресивний застосовують в ВАТ АТП при організації ЩО і ТО-1 і меншою мірою — ТО-2.

Розглянемо схему технологічного планування потокової лінії ТО-1 на три робочих пости (мал. 1). Пропускна здатність цієї лінії становить 15—4 обслу­говувань за зміну, що задовольняє потреби ВАТ АТП з 240—350 вантажних ав­томобілів, загальний річний пробіг яких за середніх умов експлуатації стано­вить 8—10 млн км.

Пости № 1 і № 2 призначені для виконання контрольно-діа­гностичних, регулювальних, кріпильних, електротехнічних і шинних робіт.

Пост № 3 спеціалізований для виконання мастильних, заправних та очисних робіт.

До робочих постів з боку в'їзду примикають тамбури розміром на одне автомобіле-місце кожен, обладнані конвеєром і відокремлені від робочих постів легкими шторними воротами.

Наявність тамбурів сприяє більш ритмічній роботі лінії і поліпшенню умов праці; зменшенню задимлення, протягів і охолодження робочого приміщення при встановленні автомобілів; процесу підготовки автомобіля до обслуговування (обігрівання, очистка); забезпеченню підпору на потоковій лінії і безперешкодному її звільненню після завершення робіт на останньому посту. На цих типових потокових лініях можна виконувати і ТО-2.

 

 

Мал. 1. Схема технологічного планування потокової лінії ТО-1:

1 — механізм приводу воріт; 2 — установка для теплової завіси воріт; З — напрямні ролики; 4 — конвеєр для переміщення автомобілів; 5 — гайковерт для гайок коліс; 6 — слюсарний верстак; 7 — повітророздавальна автоматична колонка; 8 — стелаж-вертушка для кріпильних деталей; 9 — стіл-візок електрика; 10 — підйомник для вивішування коліс; 11 — гайковерт для гайок стрем'янок ресор; 12 — підставка для оглядової канави; 13 — ящик для інструментів і кріпильних деталей; 14 — бак для гальмівної рідини; 15 — ящик для обтираль­них матеріалів; 16 — місток перехідний; 17 — стіл для складання заявок і зберігання облікової документації бригади; 18 — оливороздавальна колонка; 19 — стіл-візок мастиль­ника; 20 — пристрій для прокручування карданного вала; 21 — напрямний жолоб переднього колеса; 22 — шарнірна лійка для зливання відпрацьованих масел; 23 — оливороздавальний бак; 24 — установка для заправлення агрегатів маслом; 25 — солідолонагрівач; 26 — стіл-ванна для промивання повітряних фільтрів; 27 — пристрій для підведення стиснутого по­вітря; 28 — установка для відсмоктування відпрацьованих газів

 

 

На мал. 2 наведено схему іншого типу технологічного планування основ­ної п'ятипостової лінії ТО-2. Розглянемо спеціалізацію цієї лінії.

На посту № 1 виконуються роботи з обслуговування електроустаткування і системи живлен­ня, пов'язані з пуском двигуна.

Пост № 2 призначений для обслуговування аг­регатів і систем, що застосовуються при вивішуванні коліс автомобіля.

На по­сту № 3 обслуговують агрегати, які не потребують вивішування коліс автомобі­ля, а також виконують роботи з обслуговування електроустаткування і систе­ми живлення, пов'язані з пуском двигуна.

На посту № 4 виконують мастильні, заправні й очисні роботи,

На посту № 5 — контрольно-діагностичні й регулю­вальні роботи після обслуговування, перевірку якості обслуговування.

На такій потоковій лінії застосовують кілька схем розставляння 9—12 виконавців за­лежно від змінної програми обслуговуваних автомобілів.

 

 

Мал. .2. П'ятипостова потокова лінія, обладнана конвеєром:

а — загальний вигляд; б — схема технологічного планування: 1 — механізм привода воріт; 2 — установка для теплової завіси воріт; 3 — напрямні ролики; 4 — конвеєр; 5 — установка для відсмоктування відпрацьованих газів; 6 — візок для транспортування акуму­ляторних батарей; 7—візок електрика-карбюраторника; 8— гайковерт для гайок коліс; 9 — візок знімання й установлення коліс; 10 — слюсарний верстак; 11 — повітророздавальна колонка; 12 — стелаж-верстушка для кріпильних деталей; 13 — візок слюсаря; 14 — підйом­ник для вивішування коліс; 15 — гайковерт для гайок стрем'янок ресор; 16 — підставка під ноги при роботі в оглядовій канаві; 17 — ящик для інструментів і кріпильних деталей; 18 — бак для гальмової рідини; 19 — ящик для обтиральних матеріалів; 20 — перехідний місток; 21 — стіл для оформлення і зберігання облікової документації; 22 — маслороздавальна колонка; 23 — візок мастильника; 24 — жолоб для спрямування переднього колеса; 25 — шарнірна лійка для зливання відпрацьованих масел; 26 — маслороздавальні баки; 27 — шарнірна лійка для заправки агрегатів маслом; 28 — стаціонарний солідолонагнітач; 29 — стіл-ванна для промивання повітряних фільтрів; 30 — пристрій для підведення стиснутого повітря

 

 

У ВАТ АТП із недостатньою виробничою площею потокову лінію ТО-2 пер­шого типу на чотири пости можна поєднати з лінією ТО-2 на три робочих пости і виконувати на ній ТО-1 і ТО-2 (мал. 3).

 

Мал. 3. Схема організації ТО-1 і ТО-2 на уніфікованій лінії. ( Позначення див.на мал.2 : штриховою лінією показане додаткове устаткування поточної лінії ТО-1 для проведення на ній ТО-2).

 

Потрібно буде тільки доукомплекту­вати суміщену лінію устаткуванням, потрібним для виконання операцій ТО-2, для чого будуть потрібні додаткові затрати обсягом лише близько 10 % вар­тості комплекту устаткування для потокової лінії ТО-2. Пропускна здатність такої потокової лінії становить 4—5 ТО-2 за денну зміну і 12—16 ТО-1 увечері.

Спеціалізація потокової лінії наведена в табл. 1

Таблиця 1

 

ТО-1 ТО-2
Пост Операція Пост Операція
Підпору Установка автомобіля на конвеєр і підготовка його до обслуговування №1 Обслуговування електро- устаткування і системи живлення, пов'язане з пуском двигуна
№1 Обслуговування агрегатів і систем автомобіля №2 Обслуговування агрегатів і систем, не пов'язане з пуском двигуна
№2 Мастильні, заправні й очисні операції №3 Мастильні, заправні й очисні операції
№3 Контрольні і регулювальні операції після ТО №4 Контрольні й регулювальні операції після ТО

 

Впровадження типової технології ТО-1 і ТО-2 на потокових лініях еконо­мічно ефективне. Коефіцієнт технічної готовності підвищується на 2—3 % при зниженні затрат на ТО і поточний ремонт.

На ВАТ АТП широко застосовують потокові лінії для ТО-2 автомобілів з поперечним переміщенням їх з поста на пост.

Розглянемо одну з таких ліній (мал. 4). Автомобілі встановлюють на спеціальних візках, що забезпечує вільний доступ до агрегатів і вузлів автомобіля при здійсненні будь-яких опе­рацій ТО-2. Крім того, при виконанні операцій підвіска і колеса автомобіля розвантажені. На потоковій лінії є 10 постів.

 

Мал. .4. Схема потокової лінії ТО-2 із поперечним переміщенням автомобіля:

1 — підйомник для вивішування автомобілів; 2 — робочий верстак із лещатами; 3 — гідравлічний прес; 4 — обтирально-шліфувальний верстак; 5 — вентилятор верстата; 6 — настільно-свердлильний верстат; 7 — маслороздавальні колонки; 8,10 — ванни для масля­них фільтрів; 9 — пристрій для промивання системи мащення двигуна; 11 — лійка для зливання відпрацьованого масла; 12 — силова шафа; 13 — пульт керування конвеєром; 14 — пост перевірки розвалу і сходження коліс; 15 — пост перевірки ефективності гальм

 

Пост № 1 призначений для вико­нання контрольно-регулювальних робіт на електроустаткуванні й системі жив­лення, сидіннях і оббивці.

На посту № 2 знімають колеса і гальмівні барабани, перевіряють стан і кріплення гальмівних накладок, кермових тяг і стабілізаторів поперечної стійкості.

На посту № 3 перевіряють стан і кріплення нарізних втулок, втулок верхніх важелів, пружин підвіски, заднього опорного диска, задніх гальмівних циліндрів, ручного гальма.

На посту № 4 контролюють стан і кріплення переднього опорного диска, поворотних кулаків, гальмівних ци­ліндрів, підшипників і сальників, маточин ресор, ресорних втулок, стрем'янок, заміняють мастильний матеріал у маточинах, установлюють передні гальмівні колодки.

На посту № 5 перевіряють стан і кріплення нижніх важе­лів, пальців, амортизаторів, закріплюють рульові тяги, задні гальмівні колод­ки, задні колеса, регулюють ручне гальмо.

На посту № 6 контролюють стан і кріплення труби глушителя, кермового керування, переднього моста, двигу­на, картера зчеплення, коробки передач, карданної передачі, закріплюють пе­редні колеса, перевіряють тиск повітря в шинах.

Пост № 7 призначений для і перевірки стану й усунення несправності головного циліндра, зчеплення; для регулювання гальма, ручного гальма, кермового керування.

На посту № 8 підтя­гують шпильки кріплення головки блока, регулюють клапани, закріплюють колектор, радіатор, водяний насос, вентилятор.

Мастильно-заправні роботи ви­конують на посту № 9.

Пост № 10 призначений для перевірки стану склопідйомників, крил, дверей, капота, замків, багажника, вікон.

 

Переміщення автомобілів на потоковій лінії здійснюється за допомогою конвеєра і спеціальних візків. Автомобіль по напрямних заїжджає на пост № 1 і за допомогою гідравлічного підйомника вста­новлюється на візок. Після пуску пульсуючого конвеєра візок разом із автомобілем (мал. 5) пе­ресувається на наступний пост, де автомобіль, уста­новлений на візку, залишається для проведення ТО, а штовхальний пристрій конвеєра повертається у вихідне положення. Так автомобіль переміщується через усі пости потокової лінії, на ос-

танньому (десятому) посту його за допомогою гідравлічного підйомника вивішують, візок з під нього забирають, і автомобіль по напрямних з'їжджає з конвеєра.

Звільнені візки доставляють у початкову частину пото­кової лінії краном-балкою або іншими засобами.

 

 

Мал. .5. Схема установлення автомобіля на конвеєрі: 1 -робоча площадка; 2 — підйомник для вивішування автомобілів; 3 — опора для конвеєра; 4 - візок для автомобіля

 

Кількість циклів пересування конвеєра реєструє лічильник. Діє сигна­лізація, яка контролює час закінчення робіт на постах. Є лічильники реєст­рації зупинок конвеєра та часу роботи поста. Центральний пульт керування має двосторонній зв'язок із кожним постом лінії. При впровадженні таких по­токових ліній на ВАТ АТП вивільняється значна кількість робітників, скоро­чується час перебування автомобілів на ТО-2, поліпшуються умови праці ви­конавців робіт і підвищується культура виробництва, в результаті технічний стан автомобілів стає кращим.

Обираючи тип потокових ліній, треба враховувати, що лінія на два пости полегшує і здешевлює створення і введення в дію потокових ліній, зменшує витрати на переміщення автомобілів із поста на пост. Проте при цьому втрача­ються прогресивна суть потокового методу ТО, спеціалізація постів і робітників, а також механізація й автоматизація робіт із ТО. Практика експлуатації пото­кових ліній у ВАТ АТП показала, що на потокових лініях має бути не менш як три пости

Принципи і показники раціональної організації виробництвапри ТО ав­томобілів наведені в табл. 2. Основним фактором, який впливає на вибір ме­тоду ТО автомобілів, є змінна програма ТО-1 і ТО-2однотипних автомобілів.

Так, на середніх і великих ВАТ АТП ТО-1 і ТО-2 рекомендується організовува­ти потоковим методом при змінній програмі:

  • для ТО-1 не менш як 12—15,
  • а для ТО-2 — не менш як 5—6 обслуговувань однотипних автомобілів.

Якщо рухо­мий склад представлений різними марками автомобілів і змінна програма одно­типних автомобілів мала, ТО організовують одиничним методом.

Раціональний метод ТО автомобілів можна вибрати в конкретних умовах експлуатації також за відношенням такту поста до ритму виробництва.

 

 

Таблиця .2

Метод ТО автомобілів Принцип і показники організації виробництва
Пропорційність Ритмічність Неперервність
Потоковий   Повна просторова і часова пропорцій­ність і значна син­хронність операцій   Робота із заданим сталим або змінним ритмом   Неперервний рух пред­метів праці і неперерв­не завантажування устаткування  
Одиничний Нестійка пропорцій­ність великих операцій Виконання робіт, однакових за обся­гом, але різних за змістом   Циклічне завантажу­вання устаткування й тривале пролежуван­ня предметів праці

 

 

Ритм виробництва (R) — час, відведений ВАТ АТП на перебування одного автомобіля в зоні обслуговування (інтервал часу між виходом двох послідовно обслуговуваних автомобілів), хв, визначається за фотмулою

R= 60Тоб /Nдобх, = 60× n°бз × t°бз / Nдобх ,

де

Тоб — тривалість роботи зон обслуговування за добу, год;

бз — кількість змін роботи зон обслуговування;

бз — тривалість зміни роботи зон обслугову­вання, год.

 

Такт поста (tn) — час виконання робіт на посту (час перебування авто­мобілів на посту обслуговування), хв, визначається за формулою

tn = (60 ×tх ×СТО / Р) + tп,

Де

СТО— частка постових робіт ТО;

Р — середня кількість робітників, зайня­тих одночасно на одному посту ТО;

tп— час додаткових робіт (час з'їжджання і заїжджання на пост).

Значення tп коливається від 1 до 3 хв і залежить від типу автомобіля, характеру виконуваних робіт та ін.

Ритм виробництва і такт поста визначають окремо для ЩО, ТО-1 і ТО-2. Величина Рзалежить від виду та організації робіт, моделі обслуговування, за­стосовуваного устаткування та інших факторів.

Середні значення Р становлять:

  • 1—3 чол. для ЩО;
  • 2—4 чол. для ТО-1;
  • 2-5 чол. для ТО-2;
  • 1—2 чол. для діагно стування (при обслуговуванні великовантажних автомобілів кількість р ників можна збільшити на 1—2 чол.).

 

За відношенням t/R визначають метод ТО. Якщо R певного виду обслуговування близьке за своїм значенням до t цього виду обслуговування, то його раціонально здійснювати одиничним методом.

Потоковий метод ТО доцільно застосовувати за додержання умови t/R> 3 тобто постів на потоковій лінії бути не менше трьох. Для діючих потокових ліній на ВАТ АТП середня кількість постів коливається для ЩО від 3 до 4, для ТО-1 і ТО-2 — від 3 до 5

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Методи технічного обслуговування автомобілів

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 822; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.145.118.24
Генерация страницы за: 0.093 сек.