Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Цивільно-правовий статус сімейного лікаря

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 22 червня 1995 р. № 114 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, переліку лікарських посад і переліку по сад фармацевтичних працівників», до переліку лікарських посад внесено посаду «лікар загальної практики—сімейний лікар».

Посади лікарів загальної практики—сімейних лікарів вво­дяться відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я Ук­раїни від 23 лютого 2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типо­ві штати закладів охорони здоров'я».

Витяг із Наказу МОЗ України «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я»

...Посади лікарів загальної практики-сімейних лікарів можуть вводитись рішенням органу охорони здоров'я в межах штатної чисельності лікарів дільничної служби (лікарів-терапевтів дільничних та лікарів-педіатрів дільничних) з розрахунку 1 посада на 1500 чоловік дорослого і дитячого населення у міських поселеннях і на 1200 чол. — у сільській місцевості...

У своїй діяльності лікар ЗПСМ керується Примірним положенням, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я країни від 23 лютого 2001 р. № 72 «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини», в якому зазначено ви­моги до організації роботи лікаря ЗПСМ, норми навантаження та розрахункові норми обслуговування, порядок призначення і звільнення лікаря, його права та обов'язки.

Витяг із наказу МОЗ України «Про затвердження окремих документів

з питань сімейної медицини»

Примірне положення про лікаря загальної практики—сімейної меди­цини

1.Лікар загальної практики—сімейної медицини забезпечує надання ква­ліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності «загальна практика—сімейна ме­дицина» в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома.

2.На посаду сімейного лікаря призначається лікар, який закінчив лі­кувальний або педіатричний факультет вищого медичного навчального закладу III—IV рівнів акредитації або медичний факультет університе­ту, пройшов первинну спеціалізацію у вищому медичному навчально­му закладі системи післядипломної освіти за спеціальністю «загальна практика—сімейна медицина» і має сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності.

3.Навантаження лікаря загальної практики—сімейної медицини про­водиться з розрахунку 1 посада лікаря на 1100—1200 осіб дитячого і до­рослого населення в сільській місцевості, і 400—1500 осіб — у міській місцевості.

4.Розрахункові норми обслуговування для лікарів загальної практики— сімейної медицини встановлюються на 1 годину роботи: 5 відвідувань на прийомі в поліклініці, 2 відвідування — підчас обслуговування хворих вдома.

5.Призначення та звільнення лікаря загальної практики—сімейної ме­дицини, який працює у закладі охорони здоров'я комунальної власності здійснює головний лікар лікувально-профілактичного закладу.

6.Лікар загальної практики—сімейної медицини в своїй роботі безпосе­редньо підпорядковується завідувачу відділенням загальної практики— сімейної медицини, у випадку його відсутності — головному лікарю амбулаторно-поліклінічного закладу.

7.Лікар загальної практики—сімейної медицини зобов'язаний:

надавати кваліфіковану, в тому числі невідкладну, медичну допо­могу в обсязі кваліфікаційної характеристики фахівця із спеціальнос­ті «загальна практика—сімейна медицина» в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома;

в показаних випадках забезпечувати консультування хворих за­відувачем відділенням, лікарями інших спеціальностей амбулаторно-поліклінічного закладу, за домовленістю — спеціалістами інших лікувально-профілактичних закладів;

проводити підготовку хворих до госпіталізації та забезпечити своє­часне їх направлення на стаціонарне лікування;

використовувати в своїй роботі сучасні методи профілактики, діа­гностики, лікування та реабілітації хворих при різних захворюваннях;

здійснювати профілактичну роботу, направлену на виявлення факто рів ризику, ранніх і скритих форм захворювань;

організовувати і проводити комплекс заходів щодо диспансеризації населення дільниці (виявлення, взяття на облік, проведення лікувально- оздоровчих заходів) та спостереження за станом його здоров'я;

проводити санітарно-протиепідемічну роботу на дільниці;

проводити санітарно-освітню роботу серед населення дільниці;

проводити експертизу тимчасової непрацездатності хворих, за наявності показань направляти їх на лікарську консультативну комісію;

систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію та рівень медичних знань медичної сестри загальної практики—сімейної медицини;

вести обліково-звітну медичну документацію;

забезпечувати консультування населення дільниці з медико-соціальних та медико-психологічних питань, питань планування сім'ї;

організовувати надання медичної допомоги населенню в екстремалі, них ситуаціях.

8.Лікар загальної практики—сімейної медицини має право:

здійснювати контроль за роботою підпорядкованого йому середнього і молодшого медичного персоналу;

подавати пропозиції керівництву щодо покращання організації на­дання медичної допомоги населенню на засадах загальної практики— сімейної медицини;

брати участь в нарадах, науково-практичних конференціях, семіна­рах з питань надання лікувально-профілактичної допомоги на засадах загальної практики—сімейної медицини;

провадити підприємницьку діяльність за спеціальністю «загальна практика—сімейна медицина».

9. Робота лікаря загальної практики—сімейної медицини здійснюється за графіком, в якому передбачено фіксовані години амбулаторного при­йому хворих, допомога вдома, профілактична та інша робота і який за­тверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

Рівень необхідних загальних і спеціальних знань має відпо­відати кваліфікаційній характеристиці лікаря ЗПСМ. Ця квалі­фікаційна характеристика затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 лютого 2001 р. № 72 «Про за­твердження окремих документів з питань сімейної медицини», де перераховані усі розділи та необхідні навички і маніпуляції,: якими має володіти лікар ЗПСМ.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Цивільно-правовий статус сімейного лікаря | Відповідальність у цивільному праві
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1167; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.034 сек.