Стратегії і техніки формування діяльнісної значущості особистості

Стратегія5. Теплі почуття

Стратегія4. Схвалення

Мета: сприяти формуванню в учнів позитивного ставлення до себе та оточуючих. Стратегія близька до попередньої стратегії, вимагає від учителя уміння відразу говорити про те, що йому подобається в учневі. Це можна робити використовуючи вислови типу: «Мені подобається», «Я захоплена», «Як приємно бачити»...

Мета: створити теплу емоційну атмосферу, завдяки якій учням комфортно знаходитись у школі.

Техніка 1. Теплий дотик.

Стратегія 1

Мета: підтримка особистісного вкладу учня у процес покращення життя класу.

Стратегія орієнтована на те, щоб зробити учнів своїми помічниками. Ґрунтується на положенні про те, що чим більше самостійності ми хочемо виховати в діях учня, тим більше можливостей для вільних самостійних виборів ми повинні йому надати. Стратегія орієнтована на те, як із неслухняного порушника. Дисципліни виховати помічника і захисника соціальних норм в очах інших учнів.

Техніка 1. Залучати учнів допомагати у вирішенні різно­манітних навчальних завдань. Особливо це стосується справ, які потрібно щоденно викону­вати у класі, і це виконання не вимагає чіткого контролю і допомоги вчителя. До таких завдань можна віднести чергування, поливання квітів, генеральне прибирання, збір коштів тощо.

Техніка 2. Вимагати, щоб учні висловлювали і обґрунтовували пропозиції щодо організації навчального процесу, методики проведення уроків (особливо це стосується інтерактивних форм проведення уроків: ділова гра, відеофільми, спектаклі, ессе старших класах).

Техніка 3. Установлювати правила разом з учнями Техніка дуже ефективна, якщо правила встановлюються класі спільно з учителем. Це закон для вчителя та учнів, який допомагає вчителю ефективно вчити, учням – ефективно вчитися, разом – ефективно спілкуватись і працювати. Правила слід обговорювати і приймати попередньо; не нав'язувати та не ігнорувати правил один одного; якщо вводити санкції обов'язково пояснювати з приводжу порушення яких правил.

Стратегія 2.

Мета: надання моральної підтримки учням, які намагаються допомогти іншим. Стратегія сприяє підвищенню самоповаги тих, хто надає допомогу.

Техніка 1. Учнівське репетиторство.

Репетиторство – один із шляхів, коли учні можуть по-справжньому допомогти один од лому і це буде корисно обом. Техніка може бути застосована до учнів різних вікових категорій.

Техніка 2. Вираження учнями визнання і схвалення один одному.

Традиційно клас підтримує учня у ситуації конфронтації між ним і вчителем. Важливо навчите дітей такому колективному визнанню інших учнів у неконфліктній ситуації. Орієнтовні прийоми такого визнання і схвалення:

- аплодисменти;

- посвяти – письмові схвалювальні ствердження;

- письмові подяки;

- схвалювальний пароль-гра, в якій щоб мати право піти на перерву, треба сказати пароль: «Я поважаю (ім'я) за...», «Я дякую (ім’я) за....».

4. Стратегії і техніки оперативного втручання, коли мотиви порушень поведінки дитини – влада, помста, уникнення невдач

Характеристика владолюбної поведінки

Активна формавладолюбної поведінки	Для старших школярів спалахи обурення, словесне обурення: учні йдуть на конфлікт і нагнітають напруженість, для молодших школярів – спалахи гніву як засоби маніпуляції. Іноді істерики як засіб доведення своєї влади.
Пасивна формавладолюбної поведінки	Тиха неслухняність: учні обіцяють і чемно відповідають вчителю, але продовжують робити своє. Для пасивної форми характерна неконгруентна комунікація: коли слова розходяться з діями.
Реакція вчителя	Емоції: гнів, обурення, може страх. Імпульс: негайно припинити витівку за допомогою фізичного впливу (струснути, вдарити).
Відповіді учня на реакцію вчителя	Стиль відповіді: конфронтація («Ви мені нічого не зробите»). Дії: витівка продовжується, поки сам учень не вирішить припинити її.
Походження (причини) поведінки	1) Соціальні установки змінилися: від відносин панування – підпорядкування в рольовому суспільстві минулого – до відносин емансипації і рівних соціальних прав. 2) Мода на «сильну особистість» учить утвердженню своєї сили, а не конструктивному спілкуванню. 3) Відсутність конструктивних моделей підкорення (діти не уміють підкорятися). 4) Неправильне сприйняття сильної особистості (розуміється як засіб самоствердження, сильна особистість як така, що здатна виявляти владу, впливати на оточуючих).
Конструктивні сторонивладолюбної поведінки. Принципи профілактикивладолюбної поведінки	Учні демонструють лідерські здібності: уміння незалежно мислити і здатність протистояти, протидіяти авторитетам. Відхід від конфронтації і зниження емоційної напруги, дискомфорту через тиск і диктат. Передача учню частини своєї організаторської влади.

Дата добавления: 2014-01-07