Соціальний підхід

Підходи до визначення і критеріїв виділення екологічного ризику.

На даний час панує єдина концепція ненульового або прийнятного ризику, оскільки рівень ризику в будь-якій системі не може бути рівним нулю. Проте в межах такого єдиного підходу існує значна кількість суперечливих поглядів на сам екологічний ризик і методику його оцінки. У різних підходах проблема екологічного ризику розглядається з багатьох точок зору, ризики визначаються для різного рангу просторових систем, часто визначення самого поняття ризику і екологічного ризику даються з погляду певної науки (економіки, охорони здоров'я, статистики, біології і ін.) і тому носять однобокий і вузький характер, що неприпустимо для визначення такого комплексного поняття.

В результаті аналізу існуючих підходів до критеріїв виділення екологічного ризику, його визначенню і аналізу ми виділили 4 основні підходи в розумінні екологічного ризику: соціальний (У. Роув, Р.Т. Давидова, Б.И. Порфірьев, і ін.), економічний, ділиться в свою чергу на соціально-економічний (В.И. Осипов, В.Одінец, С.А. Собольов і ін.) і еколого-економічний (Н.Е. Дєєвая, Л.В. Панжар, Н.П. Тіхоміров і ін.), біо-екологічний (В.А. Барановській) і геоекологічний (М.Д. Гродзінській, Т.А. Хоружая, Л.К. Казаков і ін.).

Автори (Ю.Г. Ермаков і Т.И. Кондратьева, Р.Т. Давидова, Б.И. Порфірьев, У. Роув), представляючі дану точку зору, критерієм екологічного ризику вважають втрату життя або погіршення здоров'я людини, так Р.Т. Давидова як критерій пропонує використовувати ступінь дії шкідливих речовин на здоров'я населення і називає даний критерій «індикатором екологічного ризику». Інші автори говорять про подібний критерій, тільки не виділяють його конкретним визначенням.

Такий підхід до визначення екологічного ризику з'явився першим в історії дослідження ризику, в руслі американської концепції, де під ним розуміють - небезпеку дії шкідливих матеріалів і умов на здоров'я людини, відповідно постійна присутність в навколишньому середовищі потенційна небезпечних для здоров'я людини речовин і створює ступінь ризику, який ніколи не рівний нулю. Всі заходи, що проводяться, лише зменшують, мінімізують ризик. (Ю.Г. Ермаков і Т.И. Кондратьева, Б.И. Порфірьев). Даний критерій екологічного ризику складається із 3 показників:

-наявність у навколишньому середовищі токсичних речовин;

-реакция людини на токсичні речовини;

-стійкість і адаптація людини до наявності токсичних речовин.

Р.Т. Давидова зазначає, що екологічні ризики пов'язані із забрудненням навколишнього середовища і обумовлені перетворюючою діяльністю людини в процесі привласнення матеріальних благ. Автор виділяє два основні види ризику: природний (ризик пов'язаний з проявом стихійних сил природи) і екологічний (по значенню виступає як антропогенний – ризик пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища), акцентуючи увагу на антропогенному походженні екологічного ризику. У даному підході автори (так само, як і дослідники екологічного ризику інших напрямів) виділяють в концепції ризику два елементи: оцінку і управління екологічним ризиком, оцінка виконується поетапно:

1-виділення чинників потенційної загрози (якісний вплив);

2-оцінка реакції системи на певну дозу токсичних речовин;

3-оцінка впливу токсичних речовин на людину (масштаб, частота, тривалість дії);

4-комплексна характеристика ризику по всьому ланцюгу починаючи з чинника і закінчуючи наслідками.

Управління ризиком здійснюється в 3 етапи:

1-порівняння характеристик ризиків з метою встановлення пріоритетів, виділення кола питань, вимагаючих першочергової уваги (найбільш небезпечного ризику);

2-визначення умов при яких ризик залишається прийнятним;

3-розробка нормативних актів.

Таким чином, в даному підході екологічний ризик визначається як – ризик від присутності в навколишньому середовищі потенційно небезпечних для здоров'я людини речовин, тобто це ризик від забруднення навколишнього середовища, а як критерій екологічного ризику виділений - ступінь дії шкідливих речовин на здоров'я населення.

Недоліки даного підходу полягають у тому, що по-перше це дуже вузький характер дослідження екологічного ризику, оскільки з об'єктів дії ризиків виділене тільки здоров'я людини; по-друге відсутня чітка методика кількісної оцінки екологічного ризику, розглянуті тільки якісні аспекти питання, приведена лише логічна структура проведення аналізу і управління ризиком; крім того, американська концепція в сучасному світі вже дещо змінилася - екологічний ризик визначається комплексно, набагато ширше, ніж вплив забруднення на здоров'я людини. Цінність даного підходу полягає у тому, що соціальний критерій екологічного ризику є складовою частиною комплексного критерію, і безумовно необхідний при проведенні оцінки ризику втрати здоров'я (життя) населення

Дата добавления: 2014-01-07