До сьомого питання

До п’ятого та шостого питань

До четвертого питання

Відповідно до пункту 15 «Перехідних положень» Кодексу до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: купівля-продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Купівля-продаж чи інший спосіб відчуження земельних ділянок і земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» і «б» пункту 15 «Перехідних положень» Кодексу, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр і про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності й земель товарного сільськогосподарського виробництва.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок і земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» і «б» цього пункту, у частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а також у частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок і земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) (підпункт «б» пункту 15 «Перехідних положень» Кодексу).

На думку Держкомзему, умови, визначені абзацом третім підпункту «б» пункту 15 «Перехідних положень» Кодексу, поширюються й на попередні договори, які укладаються згідно зі статтею 635 Цивільного кодексу України та передбачають купівлю-продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок і земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» і «б» пункту 15 «Перехідних положень» Кодексу.

Громадяни — власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території та компактності землекористування, відповідно до даних сертифікатів, з дотриманням вимог Закону України «Про оренду землі».

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що й раніше укладений, і може бути змінений тільки за згодою сторін (розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі»).

Дата добавления: 2014-01-07