Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Клінічні особливості маніакального стану

Маніакальний стан

Клінічні особливості афективних розладів

Діагностика афективних розладів

Головними ознаками є зміни чи афекти настрою, інші симптоми випливають з цих змін і є вторинними.

За МКХ-10 афективні розлади підрозділяються таким чином:

F30 Маніакальний епізод

F31 Біполярний афективний розлад

F32 Депресивний епізод

F33 Рекурентний депресивний розлад

F34 Хронічні (афективні) розлади настрою (циклотимія,

дистимія)

F38 Інші (афективні) розлади настрою

F39 Неуточнені (афективні) розлади настрою

 

Головні особливості маніакального стану — підвищений до відчуття зáхвату настрій, підвищена активність і ідеї переоцінки. При підвищеному настрої пацієнт здається веселим і оптимістичним, іноді наявна заразлива веселість. Однак переважно пацієнти скоріше дратівливі, ніж ейфористичні, і можуть легко розсердитися. Настрій часто змінюється протягом дня, хоча і без регулярного ритму, настільки характерного для виражених депресивних розладів. Підвищений настрій у пацієнтів з маніакальним станом іноді переривається короткими епізодами депресії.

Зовнішній вигляд пацієнта часто відбиває переважний настрій. Одяг може бути квітчастим і погано підібраним. При більш глибокому афективному порушенні зовнішньо пацієнт може бути неохайним і розпатланим. Рухова й емоційна гіперактивність можуть бути тривалими і призвести до фізичного виснаження. Маніакальні пацієнти мають підвищену схильність відволікатися, вони починають безліч справ, але не доводять їх до кінця, оскільки починають нові. Мова хворих швидка, вони сиплють слова, мов горох, оскільки їхні думки швидко змінюються у своїй послідовності («перегони ідей»). При більш вираженому розладі спостерігається «політ» ідей, у яких зміни є настільки швидкими, що за ними важко встигати. Тривалість сну часто зменшується. Пацієнти пробуджуються дуже рано, бадьорими, енергійними і одразу розпочинають бурхливу діяльність. Апетит підвищений, їжа з’їдається жадібно, без дотримання правил пристойності. Лібідо різко підвищується, хворі стають сексуально розбещеними.

Гіпертимія чи дратівливість

Гіперактивність

Підвищене відволікання

Соціально неприйнятне поводження

Скорочений сон

Збільшений апетит

«Стрибки» ідей

Маячні ідеї переоцінки

Галюцинації

Порушене сприйняття

 

Звичайними є маячні ідеї переоцінки власної особистості. Пацієнт вважає, що його ідеї оригінальні, його думка — надзвичайно важлива, його робота — видатної якості. Багато пацієнтів стають екстравагантними, витрачаючи коштів більше, ніж вони можуть собі дозволити, на дорогі автомобілі чи коштовності. Інші приймають необачні рішення звільнитися з гарного місця роботи чи розпочинають ризиковані плани ділових починань.

Іноді ідеї переоцінки супроводжуються маячними ідеями грандіозності. Пацієнт може вважати, що він — релігійний пророк чи експерт, призначений для того, щоб консультувати державних діячів щодо важливих проблем. Час від часу спостерігається марення переслідування. Пацієнт вважає, що оточуючі влаштовують проти нього змову через його особливу важливість.

У п’ятої частини хворих з маніакальними розладами діагностуються маячні ідеї стосунку чи інші психотичні синдроми. Однак вони тривають недовго: більшість зникає чи змінюється протягом кількох днів (якщо вони тривають довше, то діагноз слід переглянути, оскільки шизофренія часто може розпочинатися з афективних розладів).

Часто зустрічаються галюцинації, пов’язані з домінуючим настроєм, звичайно вони виявляються як голос, що говорить пацієнту про його спеціальні повноваження, рідше — у вигляді бачень з релігійним змістом.

Раціональне мислення, критичні функції завжди порушені. Пацієнт не може побачити ніякої причини, чому його грандіозні плани повинні бути обмежені чи його екстравагантні витрати скорочені. Хворі рідко усвідомлюють наявність хвороби і тому відмовляються від лікування.

Більшість пацієнтів з маніакальним синдромом можуть виявляти деякий контроль над симптомами протягом короткого часу. Дехто користується цим при обстеженні для дисимуляції хворобливих розладів, що часто може ставати причиною недооцінки серйозності захворювання. Тому так важливо одержувати відомості в оточуючих хворого людей. В оцінці виразності манії допомагають такі критерії.

При легкому ступені маніакального синдрому збільшена фізична активність, прискорена мова, настрій лабільний і, головним чином, гіпертимічний, з періодично виникаючою дратівливістю, ідеями переоцінки, підвищеною сексуальністю. При середньому ступені виразності захворювання відзначається гіперактивність з напругою і дезорганізацією мови, ейфоричний настрій усе частіше переривається періодами дратівливості, ворожості, депресії, ідеї переоцінки можуть стати маячними. При тяжкій манії спостерігається гіперактивність, мислення незв’язне, маячні ідеї стають усе більш химерними, супроводжуються галюцинаціями. Дуже рідко пацієнт стає нерухомим і німим — стан, відомий як маніакальне заціпеніння. Необхідно підкреслити, що вищезгадані критерії — просто опорні моменти, не існує чіткої межі при переході від одного ступеня тяжкості захворювання до іншої.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Етіологія і патогенез афективних розладів | Додаткові особливості легких («невротичних») депресивних розладів
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 349; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.