КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема № 7. Деліктне судочинство
Вступ Донецьк Спеціальність «Правознавство» 7.03040101 Лекція Червня 2012 р. Є.В. Петров МВС УКРАЇНИ кафедра цивільно-правових дисциплін курс: “Розгляд окремих категорій цивільних справ”
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін ДЮІ МВС України канд. юрид. наук, доцент
Напрям підготовки «Право» 0601 освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст» для студентів 5 курсу денної форми навчання факультету права (господарсько-правова спеціалізація) Тема № 7: «Деліктне судочинство»
Підготував: Лапін О.О., викладач кафедри
Обговорена та схвалена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін ДЮІ МВС України
Протокол № 20 від 26 червня 2012 р.
Деліктом є заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Внаслідок заподіяння шкоди виникають зобов'язання, змістом яких є право потерпілого (кредитора) на відшкодування завданої йому шкоди і обов'язок особи, що завдала шкоду, її відшкодувати. Ці правовідносини регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК). Неправомірні дії (правопорушення, делікти) як юридичний факт цивільного права характерні тим, що можуть бути лише такими, які створюють правовідносини; у деяких випадках — такими, що змінюють їх, або такими, що перешкоджають виникненню правовідносин, але ніколи не бувають такими, що припиняють правовідносини, або такими, що поновлюють права і обов'язки. Як у договірних, так і у деліктних зобов'язаннях законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду. Проте, у деліктних зобов'язаннях є виняток із загального правила, коли допускається покладання обов'язку на особу без її вини (ст. 1187 ЦК).
Розмежування договірної і деліктної відповідальності спрямоване на виключення конкуренції позовів, що з них випливають. Однак в окремих випадках законодавство допускає пред'явлення позову з делікту за наявності договору між сторонами Так, при заподіянні шкоди життю або здоров'ю громадянина при виконанні договірних зобов'язань (перевезення пасажирів) та у разі заподіяння шкоди громадянину-споживачу внаслідок недоліків товару (роботи, послуги) потерпілий одержує право вибору позову. Ознаки зобов'язання щодо відшкодування шкоди: 1) правова форма реалізації цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди або засіб захисту потерпілого; 2) основні функції — поновлення майнового становища потерпілого, що було до завдання шкоди, а також виховно-запобіжний вплив; 3) засоби відповідальності, реалізовані через це зобов'язання, не впливають безпосередньо на правопорушника, а діють через обмеження його майнових інтересів; 4) зобов'язання виникає за наявності передбачених законом умов і, як правило, лише за наявності протиправної поведінки. Підстава виникнення зобов'язань — це правопорушення, тобто протиправна винна поведінка заподіювача шкоди. Склад правопорушення містить чотири елементи — умови відповідальності: 1. Заподіяння матеріальної чи (або) нематеріальної (моральної) шкоди потерпілому. 2. Протиправність поведінки заподіювача шкоди. 3. Причинний зв'язок між поведінкою заподіювана шкоди та заподіяною шкодою; 4. Наявність вини заподіювача. У випадках, передбачених цивільним законодавством, обов'язок відшкодування як виняток із загального правила може бути покладений на заподіювача шкоди незалежно від наявності його вини, тобто і за випадкове заподіяння (наприклад відповідальність власника за шкоду, що була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, яке йому належить).
Метою лекції є з’ясування правової природи деліктних зобов’язань. Завданнями: аналіз нормативно-правових актів, наукових підходів до розгляду справ щодо відшкодування шкоди. Методологія лекції включає діалектичний метод, метод аналізу та синтезу, індукції і дедукції, а також метод порівняльного правознавства.
ПЛАН 1. Спори про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. 2. Відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків. 3. Відшкодування шкоди, заподіяної особами з дефектами волі (малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, особами, які не розуміли значення своїх дій).
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 311; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |