Загальна характеристика правового статусу осіб, які потребують тимчасового захисту

Тимчасовий захист - форма захисту, що є винятковим практичним заходом, обмеженим у часі, і надається в Україні іноземцям та особам без громадянства, які масово прибули в Україну з країни, що має спільний кордон з Україною, і не можуть повернутися в країну постійного проживання внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань.

У разі якщо на територію України з країни, яка має спільний кордон з Україною, масово прибувають особи у зв'язку з внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, за поданням Державної міграційної служби України Кабінет Міністрів України приймає постанову про надання таким особам тимчасового захисту. Тимчасовий захист особам надається Кабінетом Міністрів України на строк до припинення обставин у країнах їх походження, у зв'язку з якими вони змушені були прибути на територію України, але не більш як на один рік. Строк тимчасового захисту може бути продовжено, але не більш як на один рік. Кожній повнолітній особі, яка належить до осіб, яким надано тимчасовий захист, органом міграційної служби видається посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист в Україні. Особи, яким надано тимчасовий захист, є іноземцями чи особами без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах на період дії обставин, за наявності яких було надано тимчасовий захист. Права осіб, яким надано тимчасовий захист: 1.безоплатне проживання у придатних для тимчасового перебування місцях. Вимоги до місць тимчасового перебування осіб, яким надано тимчасовий захист, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік місць для тимчасового перебування осіб, яким надано тимчасовий захист, та порядок утримання таких місць визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; 2.забезпечення достатнім харчуванням, ліками, одягом з урахуванням спеціальних потреб дітей, у тому числі новонароджених, осіб із захворюваннями, осіб похилого віку; 3. отримання роботи в Україні на строк, на який надано тимчасовий захист; 4.отримання грошової допомоги, якщо в них немає інших доходів в Україні; 5.свободу пересування територією України на тих самих умовах, що визначаються законами України для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах; 6.безоплатну невідкладну медичну допомогу в державних закладах охорони здоров'я; 7.добровільне повернення в країну походження; 8.подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 9.отримання інформації про свої права та обов'язки рідною або зрозумілою їм мовою; 10.користування іншими правами, які їм гарантуються відповідно до міжнародних договорів, законів та інших нормативно-правових актів України. Додаткові права неповнолітньої особи, яка отримала тимчасовий захист: - виховання та навчання в державних та комунальних дошкільних, загальноосвітніх та професійних навчальних закладах у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань освіти. Обов'язки осіб, яким надано тимчасовий захист: - дотримуватися вимог Конституції та законів України; - подати всі наявні документи та достовірну інформацію про себе; - пройти ідентифікацію особи в разі відсутності документів, що посвідчують особу, або в разі пред'явлення фальшивого документа;- пройти реєстрацію; - пройти обов'язкове медичне обстеження;- виконувати інші зобов'язання нарівні з іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні. Надання тимчасового захисту іноземцям та особам без громадянства здійснюється в загальному порядку за кошти Державного бюджету України, а в особливому - здійснюється, за кошти міжнародних організацій, благодійних фондів та громадських організацій (в порядку, встановленому законодавством України). Іноземцям та особам без громадянства, яким надано тимчасовий захист, видається посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист в Україні, що діє протягом періоду надання тимчасового захисту. Припинення тимчасового захисту: 1. особи можуть повернутися до країни походження внаслідок припинення дії обставин, за наявності яких було надано тимчасовий захист; 2.особи переїжджають на проживання в іншу країну. Рішення про припинення тимчасового захисту приймається Кабінетом Міністрів України. Підстави для позбавлення тимчасового захисту в індивідуальному порядку. До прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про припинення тимчасового захисту особа може повернутися до країни походження внаслідок припинення дії обставин, за наявності яких було надано тимчасовий захист. Особа позбавляється тимчасового захисту в разі вчинення злочину: проти миру, воєнного злочину або злочину проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві; неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою отримання тимчасового захисту, якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про позбавлення тимчасового захисту щодо особи приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції.

Дата добавления: 2014-01-07