Приклади

Назва групи	Назви мов	Основна територія поширення
Індійська група	гінді, урду, бенгалі, панджабі, лахнда, сінді, раджастхані, гуджараті, мратхи, сингальська, непалі, бихарі, циганська, кашмирі (мертві: ведійська, санскрит, пракрити)	Індія, Пакистан, Непал
Іранська група	перська (фарсі), пушту, белуджська (балучі), таджицька, курдська, осетинська, памірські мови (шугнанська, рушанська, бартангська, capикольська, хуфська, орошорська, язгулямська, ишкашимська, ваханська), ягнобський, (мертві: давньоперська, авестийська, пехлеві, парфянська, согдійська, хорезмійська, скіфська, бактрийська, лакська)	Середня і Передня Азія
Слов’янська група	Східна підгрупа: білоруська, російська, українська	Білорусь, Росія, Україна
Західна підгрупа: чеська, словацька, польська, кашубська (?), лужицька (мертві: полабська)	Чехія, Словакія, Польща
Південна підгрупа: болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська (мертві: старослов’янська)	Болгарія, Сербія, Хорватія, Македонія, Словенія, Чорногорія
Балтійська група	литовська, латиська, латгальська (мертві: пруська, ятвязька, куршська)	Литва, Латвія
Германська група	Північногерманська (скандинавська) підгрупа: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська Західногерманська підгрупа англійська, нидерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш. Східногерманська підгрупа Мертві мови: готська, бургундська, вандальська та ін.	Північна і Західна Європа
Романська група:	італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська (мертві: латина, далматинська)	Південна і Західна Європа
Кельтська група:	шотландська, ірландська, менська, бретонська, валійська	Велика Британія, Ірландія, північний захід Франції
Грецька група:	грецька	Греція
Албанська група:	албанська	Албанія
Вірменська група:	вірменська	Вірменія

Мови однієї мовної сім'ї – це мови споріднені. Мови однієї групи – це мови близькоспоріднені, мови різних груп однієї мовної сім'ї – віддаленоспоріднені. Неспорідненими вважаються лише мови різних мовних сімей.

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, слов'янської групи: білоруська, російська, українська, чеська, словацька, польська, лужицька болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська,: старослов’янська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, германської групи: датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська, англійська, нідерландська (голандська), фламандська, фризька, німецька, ідиш, готська, бургундська, вандальська та ін.

датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська

Близькоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї, романської групи: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдавська, сардська, провансальська, каталанська, галісійська, астурійська, ретороманська, латина, далматинська.

Віддаленоспоріднені мови індоєвропейської сім'ї: українська (слов'янська група), французька (романська група), англійська (германська група.)

Сучасна лінгвістика, здійснює генеалогічну класифікацію, оперуючи не тільки поняттям мовної сім'ї, а й макросім'ї.

Макросім ’ я мов – 1)об’єднання певних мовних сімей за наявністю спільних генеалогічних реконструйованих або гіпотетичних рис;

2) сукупність мов або мовних сімей, що далеко розходяться між собою и в яких виявлені спільні риси мають непослідовний характер.

Виокремлення макросімей, а точніше об’єднання деяких мовних сімей в одну макросім ’ ю, пояснюється тим, між мовами, що визнавалися неспорідненими, були виявлені деякі спільні риси, які не могли пояснюватися іншими причинами, крім спільного походження. Такі факти дозволили говорити про існування раніших прамов, існування яких передувало появі тих прамов, від яких ведуть походження мови мовних сімей. Зокрема, талановитий московський славіст В.М.Ілліч-Світич, висловив гіпотезу про існування такої прамови, в результаті розпаду якої утворилися індоєвропейська прамова та деякі інші. В.М.Ілліч-Світич працював над реконструкцією матеріалу цієї прамови, яку він назвав праностратичною мовою. Згідно з гіпотезою існування праностратичної мови одну ностратичну мовну макросім ’ ю утворюють індоєвропейські, афразійські, картвельські, уральські, алтайські, дравидійські мови. Сучасним мовознавством досліджуються питання визначення інших макросімей.

3. Типологічна класифікація (основні типологічні властивості мов; "тип мови" і "тип у мові"; формально-типологічна класифікація та інші види типологічних класифікацій).