Категорії композиції. Тектоніка

ЛЕКЦІЯ № 9

Основними категоріями композиції виступають тектоніка й об'ємно-просторова структура. Форма будь-якого об'єкта дизайну завжди так чи інакше виражає особливості його будови, і тут ми зустрічаємося з явищем тектоніки. У той же час ми вправі розглядати кожен дизайнерський виріб з погляду його об'ємно-просторової організації. У реальному предметі тектоніка й об'ємно-просторова структура взаємообумовлені: просторова організація форми відбиває її тектонічні характеристики, а тектоніка в значній мірі визначає об'ємно-просторову структуру виробу.

Тектонікою називають зриме відображення у формі роботи конструкції й організації конструкційних матеріалів.

Поняття «тектоніка» нерозривно пов'язує дві найважливіші характеристики дизайнерського виробу: його конструктивну основу й форму у всіх її складних проявах (пропорціях, метричних повторах, характері й т.д.).

Під конструктивною основою при цьому розуміють роботу несучої частини конструкції, характер розподілу головних зусиль, співвідношення мас, організацію конструкційних матеріалів і т.п. Форма повинна чітко відображати всі ці особливості конструктивної основи.

Тектонічності споруджень, тобто адекватному, правдивому відображенню роботи конструкцій у формі будівель, велика увага приділялася ще в стародавності. Як відомо, Вітрувій, висунувши тезу про необхідність органічного зв'язку в архітектурі міцності з користю й красою, виразив тим самим сутність тектоніки як основи архітектурного витвору.

Навантажені елементи конструкції повинні знайти адекватне відбиття у формі, а все те, що не навантажено не слід маскувати під працююче. Справжня тектонічність властива лише тому виробу, форма якого точно виражає роботу даного елемента конструкції, відношення несомого й несучого.

Часом буває важко зрозуміти, чому форма не подобається, незважаючи на її зовнішню оригінальність. У багатьох випадках виявляється, що причина саме в порушеннях тектонічного порядку.

Архітектори нерідко ставлять великі, важкі об’єми на зорово тонкі опори (такий, наприклад, будинок Центросоюзу, побудований за проектом французького архітектора Ле Корбюзьє на вул. Кірова в Москві), однак вони прагнуть виявити тектоніку до межі гостро й правдиво.

Щоб правильно оцінити якість форми того або іншого предмету, треба пам'ятати, для якої мети він призначений, які сили на нього діють, з якого матеріалу і яким способом він створений.

Відповідь на питання, яким чином матеріально-конструктивна природа виробу виявляється в його художній формі, дає дуже важлива категорія композиції - тектоніка.

Тектоніка виробів дизайну - це засіб композиції, що виражає в художній формі логіку їхньої матеріально-конструктивної будови. Тектоніка виявляє співвідношення рухливих і нерухомих, несучих і несомих частин виробів, фізичних властивостей матеріалів, конструкцій і т.д. Закономірності тектоніки відбивають формі виробу характер роботи конструкцій і матеріалів - міцність, стійкість, рівновага, розподіл і погашення зусиллі, які виникають при впливі сили ваги, взаємодії елементів конструкції й подоланні опору навколишнього середовища при русі в ній предмета. Закономірності тектоніки опираються на закони механіки (статики, аеростатики, гідростатики, кінематики, динаміки), опору матеріалів, теорії пружності й ін.

У процесі формування предметного миру були створені художні засоби, що показують, як предмет у цілому і його окремі частини чинять опір фізичним силам: стиску, розтяганню, крутінню, вигину, тертю, удару, зусиллями зрізу, а також вібраційному й інерційному навантаженням.

Мал. 9. Залежність тектоніки від конструкції

Тектонічні закономірності проявляються завжди конкретно. Вони виступають у певних видах взаємозв'язку конструкції, матеріалу й форми, у характері членувань і пропорцій, в особливостях пластичної обробки частин й елементів.

Характер «роботи» конструкцій наочно, наприклад, виражений у тектоніці меблів. Різноманіття форм стільців, крісел, столів власне кажучи базується на чотирьох конструктивних системах: панельної, каркасної, рамної й просторової.

На мал. 1,а показане крісло XVI в., що представляє собою наочний приклад виробу панельної конструкції, де виникаючим зусиллям протипоставлена маса матеріалу. Незграбна, масивна форма погано служить людині: крісло важко зрушити з місця, а сидіти в ньому можна тільки в незручній позі. Невідповідна людині тектоніка підкреслюється тут поглибленим у товщу матеріалу пластичним рельєфом, що покриває вертикальні площини крісла.

Форма крісла каркасної конструкції (мал.9,б) визначена закономірностями статики, заснованими на вигині й зосереджених стискальних зусиллях, які спрямовані по певному шляху. Це звільнило конструкцію від зайвих запасів міцності. Художні засоби підкреслюють відносну легкість форм, спокійне сполучення несучих і несомих частин предмета. Витончені опора - ніжка як би пружинять під навантаженням, а форма підлокітників дозволяє прийняти зручну позу. Витончений декор є лише на спинці, позбавленої несучої функції.

Наступні приклади являють собою прототип рамної конструкції (мал.9,в), що одержала розвиток у сучасній архітектурній практиці. Аналогію між конструкцією меблів і сучасною рамною конструкцією в архітектурі проводить професор Штутгардського вищого технічного училища Курт Зігель.

Тектоніка стола й стільця обумовлена закономірностями роботи однопрогонової рами. Вільне крапкове зіткнення з підлогою ніжок - опор, форма яких звужується до низу, жорстко з'єднана з ригелем, відповідають зміні зусиль, що виникають у конструкції від згинального моменту. Форма цих предметів може видозмінюватися залежно від конкретного призначення й матеріалу, однак загальний принцип роботи однопрогонової рами зберігається.

Засновані на цьому конструктивному принципі різноманітні форми меблів, тісно пов'язані з анатомією людини. У 1940р. архітектор Еро Саарінен і Чарльз Імес запропонували шкарлупчасту конструкцію крісла, що докорінно змінила тектоніку меблів для сидіння, зовсім позбавивши їх від ваги й масивності. Легка й зручна форма шкарлупи чудово сполучається з витонченою металевою підставкою, що, скоріше, зорово піднімає її, ніж з'єднує із землею.

Сучасні меблі для сидіння надзвичайно різноманітні й диференційовані. Нові зразки меблів - результат систематичних наукових експериментів. Форма, нахил, вигин сидіння й спинки стільців робляться відповідно вимогам ергономіки, що передбачає роботу або відпочинок людини в зручній і вільній позі, повністю розслаблюючи м'язи. Світовий ринок пропонує також універсальні крісла, форма яких міняється відповідно позі, прийнятої людиною.

Таким чином, нова просторова конструкція дозволила створювати витончені рухливі зразки меблів. Однак у наші магазини поряд з легкими й зручними меблями усе ще надходять важкі, неекономічні меблі, форма яких дозволяє сидіти лише в прямій, майже застиглій позі. Вертикальна спинка й горизонтальне сидіння таких стільців і крісел досить незручні.

На просторовій конструкції ґрунтується тектоніка багатьох виробів.

Закони рівноваги, стійке положення тіла в русі й твердість просторової конструкції визначили своєрідність тектоніки предметів, що рухаються. Закономірності просторової конструкції становлять основу багатої палітри тектонічних форм предметів побуту й праці, засобів транспорту й т.д.

До числа прототипів просторових несучих конструкцій Курт Зігель відносить давно існуючі предмети домашнього побуту: глиняний або металевий глечик, горщик, ложку, колесо з косо розставленими спицями), дерев'яний човен, сталевий панцир, шолом, навіть при самих тонких стінках мають високу міцність, б властивої їм просторової твердості (мал. 10).

Мал.10.Взаємозв’язок тектоніки та форми

Різновидами просторової несучої конструкції є також ширма й хутра акордеона або баяна; вони служать прототипами сучасної складчастої конструкції, широко застосовуваної в архітектурній практиці.

Сучасні дизайнери уважно вивчають прототипи пpoсторових конструкцій у формах природи - шкарлупу яйця, горіха, панцири раку, раковину, складчасту структуру листів дерева, просторова твердість яких забезпечується завдяки своєрідності побудови міцної поверхні. Високий розвиток науки в цей час, розробка нових методів розрахунку конструкцій, глибоке пізнання фізико-механічних властивостей матеріалів дають можливість вивчити й освоїти конструкції й форми, що існують у природі.

Просторові конструкції застосовують у всіх областях техніка Автомобільний кузов має високу міцність завдяки тому, що складається зі штампованих вигнутих аркушів стали. При створенні тектонічних форм сучасних телефонів, холодильників, пилососів використається загальний принцип роботи просторової конструкції.

Специфіка тектоніки предметів, що рухаються, визначається тим, що рівновага, стійке положення тіла в русі й твердість конструкції забезпечуються насамперед особливістю їхньої форми, здатної зменшувати опір середовища. Опірність середовищу враховується формі предметів всілякого призначення, наприклад в обтічному корпусі корабля й осьової композиції велосипеда.

Приведемо приклад не тектонічності форми виробу. У 60-ті роки 20 ст. були у продажі пилососи у формі ракети. Чи створює ця форма додаткові зручності при експлуатації пилососа, чи поліпшує технологію, чи знижує вартість? Ні. Може бути, ця форма гарна? Аж ніяк. Форма, створена всупереч конструктивній і функціональній логіці, не тектонічна. Форма пилососа повинна насамперед виражати його призначення. Але справа не тільки у формі, часто у пилососах багато всяких хромованих накладок, стрілок, виступів. Такого роду бутафорія, як правило, вимагає залучення великої кількості непотрібних елементів; вона збільшує трудомісткість, ускладнює оснащення, необхідну для виготовлення товару, підвищує його собівартість.

На появу нової тектонічної форми впливає не тільки конструкція, але й у такій же мірі матеріал, з якого виготовлений виріб. Оригінальні форми із просторовою конструкцією створюються в наші дні із пластмаси. Із пластмас високих марок методом пресування у формах виготовляють, наприклад, посуд і кухонне начиння з найтоншими просторовими стінками, що володіють високою міцністю.

Глибоке вивчення властивостей нових матеріалів дозволило змінити традиційні форми багатьох предметів. Цікаві приклади трансформації традиційних форм виробів різного призначення в результаті глибокого пізнання властивостей нового матеріалу й освоєння нових методів виробництва приводить англійський теоретик дизайну Курт Рауланд.

Довгий час у пластмасових виробах імітувалися далекі їм тектонічні фірми, властиві дереву, кераміці або металу, що ускладнювало процес їхнього виробництва. Своєрідна нова форма чашки у вигляді суцільної тонкостінної оболонки, позбавленої стиків. Цілісна асиметрична форма чашки, штампована разом з ручкою, не має потреби в декоративному уборі, що є обов'язковим атрибутом подібних виробі з порцеляни, фаянсу, кераміки.

Форма термоса з нагвинчуваним ковпачком імітує форму металевого виробу. Новий зразок термоса із ковпачком що защовкується і пластмасовою пробкою, що забезпечує повну герметичність посудини, відповідає властивостям пластмаси. Падаючи на тверду поверхню, термос такої форми не розбивається. Ці достоїнства - результат відповідності форми особливостям матеріалу.

Дизайнер, що сконструював оригінальну форму пластмасового кошика, не намагався імітувати звичайний плетений кошик. Незвичайна тектоніка пластмасового ребра слугує і витонченим «декором», і в той же час є ребром жорсткості.

Характерна риса тектоніки пластмасових виробів, створених дизайнерами, - органічна єдність форми, конструкції й матеріалу. Силует виробів, як правило, геометрично простий, але його обриси змальовані живими, постійно змінюючимися кривими, що утворюють єдину, майже не розчленовану форму. Красиво обкреслені, легкі й разом з тим пружні поверхні не мають потреби в декорі.

Процес формування об'ємно-просторової структури й тектонічних характеристик багатьох типів виробів далеко не завершений. І хоча в ньому досить чітко виявляються своєрідні риси композиції предметів різного призначення, треба ще раз підкреслити, що об'ємно просторова структура й тектоніка визначають лише вихідні формоутворюючі основи композиції дизайнерських товарів.

Питання для перевірки:

1. Як дві найважливіші характеристики дизайнерського виробу нерозривно пов'язує поняття «тектоніка», дати визначення тектоніки?

2. Що треба розуміти під конструктивною основою форми дизайнерського виробу?

3. Як правильно оцінити якість форми того або іншого предмету?

4. Яким чином матеріально-конструктивна природа виробу виявляється в його художній формі?

5. На закони яких наук опираються закономірності тектоніки?

6. На яких основних конструктивних системах базується різноманіття форм стільців, крісел, столів?

7. Навести приклади прояву характеру «роботи» конструкцій у тектоніці меблів.

8. Які предмети домашнього побуту можна віднести до числа прототипів просторових несучих конструкцій?

9. З якою метою сучасні дизайнери вивчають прототипи пpoсторових конструкцій у формах природи?

10. Привести приклади нетектонічних форм дизайнерських виробів.

11. В якій мірі на появу нової тектонічної форми впливає матеріал, з якого виготовлений виріб?

Дата добавления: 2014-01-07