Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання 2. Поняття і види масових заходів та їх загальна характеристика




Охорона громадського порядку при проведенні громадсько-політичних заходів у меншій мірі пов’язана з впливом на індивідуальну поведінку і передбачає перш за все впорядкування групового спілкування. З цією метою забезпечується збір, розташування і пересування учасників заходу, вживаються заходи стосовно попередження їх неорганізованого скупчення в окремих місцях, тобто відбувається впорядкування потоків громадян та їх поведінки.

Питання 1. Задачі органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку і безпеки при проведені масових заходів.

Для кожного заходу даної групи характерні свої особливості, які вимагають постановки різних завдань і тягнуть необхідність використання великої кількості організаційно-тактичних засобів охорони громадського порядку. Так, проведення всіх масових зборів, включаючи збори, конференції, симпозіуми, відрізняє від інших заходів визначений склад їх учасників, спільність завдань, сталі стереотипи поведінки людей в подібних ситуаціях, а також високий рівень організаційної підготовки. За даних умов до завдання служби охорони громадського порядку входить переважно запобігання впливу можливих негативних зовнішніх факторів з боку осіб, які не беруть участі у даних заходах.

Перелічені ознаки масових заходів та з’ясування їх змістовного тлумачення вказує на необхідність дослідження особливостей даних заходів та висвітлення факторів, які впливають на організацію охорони громадського порядку органами внутрішніх справ при їх проведенні.

Першою особливістю виступає значна кількість суб’єктів, які беруть участь у підготовці і проведенні масових заходів. До таких перш за все належать організатори масових заходів – громадяни; громадські, релігійні, фізкультурно-спортивні організації; органи просвіти, адміністрація спортивних, культурних споруд (стадіонів, шкіл та ін.), а також органи і організації, які безпосередньо забезпечують охорону громадського порядку – підрозділи внутрішніх справ, СБУ, внутрішніх військ та ін.

На забезпечення громадського порядку при проведенні масових заходів впливає ряд специфічних факторів. До основних з них належать: характер заходу, що проводиться; скупчення великої кількості людей на обмеженій території (фактор натовпу); динаміка та різка зміна подій, що відбуваються; швидка зміна оперативної обстановки; специфічний контингент присутніх осіб (представники опозиційних партій, агресивно налаштовані угруповання вболівальників, особи у нетверезому стані та ін.); особливості розташування спортивно-видовищних та інших об’єктів проведення масових заходів; необхідність призупинити роботу деяких підприємств або змінити рух міського транспорту на час проведення масового заходу; обов’язкове врахування погодних умов на момент проведення масового заходу.



Окрім переліченого, необхідно мати на увазі, що будь-який масовий захід потенційно ускладнює суспільну обстановку на певній території. При цьому в більшій чи меншій мірі порушується звичайний ритм життя населення, процеси суспільного життя набувають особливого динамізму. Скупчення людей на обмеженій території при певних умовах може стати поштовхом для різного роду групових порушень громадського порядку, що, в свою чергу, відволікає значні сили підрозділів охорони громадського порядку від виконання повсякденних завдань.

Основними завданнями органів внутрішніх справ при забезпеченні правопорядку і безпеки під час проведення масових заходів є: забезпечення успішного проведення заходів; суворе дотримання учасниками заходів і глядачами встановлених правил поведінки; попередження і припинення можливих злочинів, порушень громадського порядку; надання допомоги іншим державним органам в забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки; недопущення послаблення охорони громадського порядку на інших територіях міста.

При цьому завдання охорони громадського порядку вирішуються комплексно, на підставі узгоджених дій всіх підрозділів та служб, розмежування їх компетенції і відповідальності.


Термін “масові заходи” в законодавчих та інших нормативних актах України використовується тільки у зв’язку з правоохоронною діяльністю органів внутрішніх справ та інших державних органів. Він широко застосовується як у відомчих нормативних актах, так і у службових документах органів внутрішніх справ. Разом з тим на сьогодні єдиного наукового визначення даного терміну не вироблено.

Звертаючись до законодавства зарубіжних країн, важливо відзначити, що визначення масового заходу міститься в Законі Угорської Республіки “Про забезпечення безпеки масових заходів” від 22 серпня 1997 року. Так, у ст. 3 Закону зазначається: “Масовий захід – це спортивний, театральний або розважальний захід, на якому можуть бути присутні, – якщо йдеться про стадіон, інший об’єкт, що не є будинком, або територію, на якій є можливість проведення масового заходу, – не менш ніж 1000 осіб, а якщо йдеться про спортивну залу або інший будинок, що дає можливість проведення масового заходу, – не менш як 300 осіб”.

Не є масовими заходами, відповідно до змісту Закону, заходи, які відбуваються в драматичних театрах, театрах опери та оперети, філармоніях, кінотеатрах, музеях, бібліотеках, будинках культури та мистецьких галереях, а також заходи, організовані в освітніх закладах, заходи, організовані в межах змагань дітей та молоді, а також заходи відпочинку.

Так, на думку Л.М. Колодкіна, під масовими заходами слід розуміти великі громадсько-політичні, спортивні, культурні та інші заходи, в яких бере участь велика кількість учасників, туристів, гостей та місцевого населення".

В.В. Ларін визначав масові заходи як сукупність дій соціального життя з участю великої кількості громадян, які здійснюються з метою задоволення політичних, духовних, фізичних та інших потреб громадян, виступають формою реалізації їх прав і свобод, а також формою соціального спілкування між людьми і способом вироблення єдності установок особистості і суспільства в цілому.

При цьому В.В. Ларін, розглядаючи поняття “масові заходи” виділяє з їх змісту такі характерні ознаки:

а) наявність великої маси людей;

б) організованість дій;

в) наявність цілей або однієї конкретно визначеної мети;

г) наявність громадських місць;

д) регламентація порядку проведення масових заходів.

Наявність великої маси людей характеризується тим, що масові заходи різноманітної спрямованості привертають до себе увагу значної кількості людей, які в подальшому приєднуються до учасників цих заходів.

Під організованістю дій слід розуміти чіткий порядок дій всіх суб’єктів, які беруть участь у підготовці і проведенні заходів, що забезпечує їх безпеку, тобто розробляється програма заходу, визначаються заходи безпеки, а також учасники заходу, їх компетенція, створюються органи координації дій та ін.

Залежно від цілей, масові заходи можуть бути спрямовані на задоволення політичних, культурних, духовних, професійних, спортивних та інших потреб великої кількості людей, які об’єднані загальними інтересами. Характерною особливістю тут є задоволення деякими групами громадян різноманітних потреб в одному заході. Одні, наприклад, у сфері виконання службових обов’язків (виступ артистів естради), інші групи задовольняють потреби у сфері вільного часу (публіка на культурних і спортивних заходах).

Наступна характерна риса масових заходів виходить з того, що будь-які заходи зумовлюються перш за все проявом вольових відносин між людьми. При цьому зазначені відносини виникають і розвиваються не в кожній сфері їх діяльності, а тільки там, де стикаються інтереси багатьох громадян, тобто в громадських місцях.

Заключною та досить важливою ознакою масових заходів є регламентація порядку їх проведення. Значення її спрямовано на посилення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, а також їх гарантій.

З’ясування змісту характерних ознак поняття масових заходів зумовлює необхідність розглянути їх класифікацію, що дозволяє краще характеризувати масові заходи як цілісну систему з характерними тільки для неї процесами, виявити їх характерні особливості (риси).

Правильне визначення перш за все залежить від чіткого, наукового та нормативного розподілення видів масових заходів. Що стосується наукової класифікації масових заходів, то однозначного їх розподілу не вироблено.

Проте у проекті Закону України «Про порядок організації і проведення мирних масових заходів та акцій в Україні» подаються такі поняття як збори, демонстрація, мітинг, пікетування, похід, вуличний похід, акція, мирний масовий захід та акція комерційного характеру. У цьому законопроекті наводяться та їх визначення:

1. Збори - спільна присутність групи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, які зібралися в одному місці, визначеному їх організаторами і погодженому ними з виконавчими органами місцевої державної влади чи місцевого самоврядування, для прилюдного обговорення та вираження свого відношення до дій всіх гілок державної влади, органів місцевого самоврядування і самоорганізації, їх посадових осіб, керівників підприємств, організацій та установ всіх форм власності, подій у соціально-політичному, економічному житті держави, суспільстві та світі в цілому, а також для вирішення інших питань.2. Демонстрація- організоване, мирне масове проходження громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, з використанням як державної, так і іншої незабороненої чинним законодавством України символіки, плакатів, транспарантів, портретів по тротуару чи проїзджій частині вулиці (дороги), бульвару, проспекту, площі, по визначеному її організаторами та погодженому з місцевими виконавчими органами державної влади чи місцевого самоврядування маршруту з метою привернення уваги вищих та місцевих державних владних структур, їх посадових осіб, громадськосьті до вирішення нагальних соціально-політичних, економічних та інших проблем і питань держави, суспільства, місцевої територіальної громади або з метою прилюдного протесту проти рішень, заходів, здійснюваних державою, місцевими органами самоврядування, їх посадовими особами, а також проти окремих подій життя держави чи світу в цілому, або навпаки – їх підтримки.3. Мітинг - організоване, мирне масове зібрання громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, з використанням як державної, так і іншої незабороненої чинним законодавством України символіки, плакатів, транспарантів, портретів, а також звукопідсилюючої апаратури, у визначеному його організаторами та погодженому ними з місцевими виконавчими органами державної влади чи місцевого самоврядування місці для прилюдного обговорення окремих подій чи питань соціально-політичного, економічного життя держави, суспільства, світу в цілому, вираження протесту або підтримки дій державних владних структур всіх рівнів, органів місцевого самоврядування, політичних, профспілкових, громадських та інших організацій, окремих посадових осіб, а також з метоювирішення проблем та питань, що відносяться до сфери соціально-політичних, економічних, партійних, релігійних, національних та інших інтересів учасників мирних масових зібрань та акцій.4. Пікетування - прилюдне виявлення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, особистих, групових, та інших соціально-політичних, економічних, партійних, релігійних, національних та інших інтересів чи протесту (без демонстрацій, мітингів, походів), в тому числі шляхом голодування, біля та навколо адміністративних будинків державних, правоохоронних органів, судів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ всіх форм власності, організацій та навчальних закладів з використанням чи без використання закликів, плакатів, транспарантів, портретів та інших дозволених наглядних засобів.5. Похід - організований, довготривалий, з перервами на проїзд транспортом та проведення мітингів, пікетувань та відпочинку, мирний масовий рух громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, по завчасно розробленому його організаторами та погодженому з місцевими виконавчими органами державної влади чи місцевого самоврядування, загальноукраїнському, загальнокримському, загальнообласному, чи загальнорайонному маршрутах з метою привернення уваги вищих та місцевих державних владних структур, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб до себе та своїх проблем, а також з метою прилюдного виявлення своїх соціально-політичних, економічних, партійних, релігійних, національних та інших настроїв чи протесту.6. Вуличний похід - організований, з перервами для проведення мітингів, пікетувань мирний масовий рух громадян України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, по заздалегідь розробленому його організаторами та погодженому ними з місцевими виконавчими органами державної влади чи місцевого самоврядування загальноміському, загальнорайонному в місті, загальноселищному чи загальносільському маршрутах з метою привернення уваги вищих та місцевих державних владних структур, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб до себе та своїх проблем, проблем місцевої територіальної громади, а також з метою прилюдного виявлення своїх соціально-політичних, економічних, партійних, релігійних, національних та інших настроїв чи протесту.7. Акція - організована мирна масова дія протестного характеру (голодування, наметове містечко, факельний вуличний похід тощо) або без нього (автомотовелопробіг, благодійний культурний захід, виставка, тощо) групи людей, об’єднаних єдиною спільною метою, направленою на привернення уваги органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, громадськосьті до вирішення соціально-політичних, економічних, партійних, релігійних, національних та інших проблем, які представляють приватно-індивідуальний, колективний, суспільний чи державний інтерес.8. Захід та акція комерційного характеру - організований мирний захід та акція групи громадян, об`єднаних спільними економічними інтересами.

При розгляді видів масових заходів слід звернутись також до відомчих нормативних актів МВС України, що певним чином проводять їх систематизацію. Так, Статут Патрульно-постової служби міліції у п. 333 зазначає, що усі зібрання громадян в залежності від поставленої перед ними мети та методів їх проведення можуть бути поділені на кілька категорій: збори, мітинги, вуличні походи та демонстрації.

Відповідно до настанови про дії органів і підрозділів внутрішніх справ щодо організації й забезпечення охорони громадського порядку і безпеки громадян під час проведення масових заходів та акцій – масові заходи – це заходи громадсько-політичного, релігійного, спортивного, культурно-видовищного характеру за участю значної кількості громадян, що проводяться з нагоди відзначення офіційних (державних), професійних, релігійних свят, пам’ятних дат, а також за ініціативою політичних партій, рухів, громадських об’єднань, релігійних конфесій, громад, окремих громадян, спортивних організацій, закладів культури тощо.

В ній вказується, що зазначені заходи можуть проводитися у вигляді мітингів, демонстрацій, парадів, маніфестацій, вуличних походів, масових гулянь, страйків, пікетів, релігійних та інших відправлень, спортивних змагань, концертів, видовищних шоу.

В деяких нормативних актах подається характеристика певного різновиду масових заходів. Наприклад, у Постанові Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 823 “Про Порядок забезпечення громадського порядку та безпеки під час проведення футбольних матчів” ці спортивні змагання поділяються на: на матчі підвищеного і звичайного ступеня ризику.

До футбольних матчів підвищеного ступеня ризику належать:

- фінальні етапи клубних змагань УЄФА, півфінали і чвертьфінали Кубка УЄФА, матчі Ліги чемпіонів, матчі відбіркового і фінального турнірів чемпіонату світу і Європи;

- матчі, на яких передбачається присутність вищих посадових осіб України та інших держав;

- матчі, віднесені ФІФА, УЄФА, Федерацією до цієї категорії на підставі інцидентів за участю вболівальників однієї чи обох команд або інформації щодо можливого виникнення таких інцидентів;

- матчі, на яких передбачається, що кількість осіб, які супроводжують команду, що прибуває на матч, буде перевищувати 10 відсотків загальної кількості місць на стадіоні або їх кількість буде перевищувати 3 тис. осіб;

- матчі, під час яких передбачається цілковите заповнення стадіону глядачами або на яких очікується присутність більш як 15 тис. глядачів;

- матчі, на яких передбачається велика кількість глядачів з країни, команда якої прибуває на матч, і вболівальників, які проживають в країні, де проводиться такий матч.

Розгляд наукових підходів до класифікації масових заходів, дозволяє їх розподілити:

1) За змістом масові заходи поділяються на:

- суспільно-політичні (збори, мітинги, демонстрації, походи, конференції, зустрічі і проводи урядових делегацій та ін.);

До загально-політичних заходів належать мітинги, походи, демонстрації, збори, конференції та з’їзди політичних партій та ін.

Так, зборами визнаються спільна присутність громадян у попередньо обумовленому часом місці, в ході якої відбувається колективне обговорення і вирішення будь-яких питань.

Демонстрація – це форма організованого вираження масової, колективної та індивідуальної думки з будь-якого питання суспільного або політичного життя.

Розрізняють такі види демонстрацій:

- мітинг – організована форма висловлення громадської думки, масової підтримки резолюцій, вимог та інших звернень громадян (проводиться в раніше обумовленому місці);

- парад – організоване урочисте проходження вулицями населеного пункту особового складу військових частин, гарнізонів, з’єднань, духових оркестрів, воєнізованих організацій, ветеранів, спортсменів, працівників установ, підприємств, організацій тощо.;

- вуличний похід – форма демонстрації, організована шляхом пересування громадян за попередньо визначеним маршрутом;

- пікетування – форма публічного висловлення колективної чи індивідуальної думки громадян або трудових колективів, яке здійснюється шляхом розташування громадян поруч з об’єктом пікетування;

- маніфестація – поєднання різних видів публічних заходів;

- культурно-просвітницькі – концерти, театралізовані шоу, показ кінофільмів, рекламні заходи, що проводяться на територіях суспільного призначення, молодіжні фестивалі, народні гуляння, національні свята, міжнародні виставки, концерти популярних виконавців, дискотеки та ін.;

- спортивні – змагання з різних видів спорту за участю значної кількості глядачів (олімпіади, міжнародні змагання з різних видів спорту та ін.);

- релігійні та інші відправлення – заходи релігійного характеру (богослужіння, освячення, хресні ходи тощо), дні пам’яті за померлими (загиблими), організовані покладання квітів з нагоди пам’ятних дат тощо.

Останнім часом значно збільшився інтерес населення до релігії. Можливість задоволення своїх релігійних потреб стала можливою завдяки демократичним перетворенням в країні. Масові релігійні заходи, до яких належать різноманітні свята різних церковних конфесій, обряди і богослужіння, проводяться, як правило, у відповідних храмах в умовах значного скупчення віруючих і просто зацікавлених.

До запропонованого переліку класифікації В.В. Ларін пропонує включити такий вид масового заходу, як ритуальні заходи, наприклад похорони видатних людей, похоронні процесії жертв великих виробничих аварій, транспортних катастроф, поховання осіб, факт смерті яких в силу тих чи інших причин може бути використаним кримінально-злочинними елементами як привід для групових порушень громадського порядку.

2) за масштабом: міжнародні, республіканські, регіональні, локальні або місцеві;

3) за способом виникнення: попередньо організовані, спонтанні;

4) за порядком регулювання: дозволені для проведення (санкціоновані), недозволені для проведення (несанкціоновані);

5) за регулярністю проведення:

- постійні (культурно-масові заходи);

- періодично повторювані (демонстрації, спортивні змагання, народні гуляння та ін.);

- разові (відкриття меморіального пам’ятника, меморіального комплексу та ін.);

6) за значенням: міжнародні, республіканські, регіональні. місцеві;

7) за суб’єктами організації і проведення: організовані державними органами, громадськими об’єднаннями, включаючи міжнародні, релігійними організаціями;

8) за місцем проведення: в будинках, спорудах, на відкритій місцевості (зокрема на водній акваторії);

9) за можливістю участі: загальнодоступні, обмежені соціальним статусом або кількістю учасників та глядачів, такі, що допускають в зоні проведення заходу наявність неорганізованого, тобто такого, що там перебуває населення;

10) за типом спільностей: формальні, неформальні;

11) за кількістю учасників: великі, середні, дрібні.

Проведення класифікації масових заходів дозволяє не лише з’ясувати їх сутність та відокремити один від одного, а й пристосувати діяльність органів внутрішніх справ до умов їх проведення.

Отже, треба погодитися з думкою В.Г. Поліщука, який вважає, що масові заходи - це організована, санкціонована, або несанкціонована форма активних дій великих груп людей в громадських місцях з метою виявлення їх волі, захисту своїх прав та свобод, законних інтересів, задоволення потреб в економічній, політичній, соціально-культурній, інших матеріальних і духовних сферах.





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 3765; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.161.92.49
Генерация страницы за: 0.205 сек.