Задачі лінійного програмування (ЛП) у прийнятті рішень

Види управлінських рішень

Управлінські рішення відрізняються різноманітністю форм і змісту Тому використовують різні ознаки для їх групування та класифікації, виділяючи як загальні, так і особливі риси, притаманні окремим видам рішень (див табл. 1.2)

Таблиця 1.2. Види управлінських рішень

№ з/п	Ознака	Види рішень
	За цілями підприємства	Стратегічні (перспективні)
Тактичні (поточні)
Оперативні (щоденні)
	За періодом дії	Довгострокові (прогнозні)
Середньострокові (тактичні)
Короткострокові (оперативні)
	За функціональним змістом	Організуючі
	Координуючі
		Активізуючі
		Регулюючі
		Контролюючі
	За масштабом виконання	Загальні (глобальні)
Спеціальні (локальні)
	За характером рішення	Стандартні або прийняті автоматично
Творчі
Прийняті за аналогією
	За умовами прийняття та імовірності результатів	В умовах визначеності
В умовах ризику
В умовах невизначеності
	За характером впливу	Директивні
		Нормативні
		Методичні
		Орієнтуючі
		Рекомендуючі
		Дозволяючі
	За способом прийняття	Індивідуальні
	Колективні
	Консультативні (дорадчі)
	За ступенем ефективності	Оптимальні
	Раціональні
	За способом обґрунтування	Організаційні рішення
	Інтуїтивні рішення
		Адаптаційні рішення
		Раціональні (аналітичні)
		Засновані на суб'єктивних судженнях
	За альтернативністю рішень	Безальтернативні
	Багатоваріантні
	Інноваційні
	В залежності від особистості керівника	Врівноважені рішення
	Імпульсивні рішення
	Інертні рішення
		Ризиковані рішення
		Обережні рішення

Також виділяють за об'єктами рішення виробничі, фінансові, кадрові, технічні, економічні, комерційні, некомерційні, соціальні, організаційні тощо. За способом передачі рішення до виконавця розрізняють письмові, усні та електронні рішення.

Класифікацію рішень слід розглядати як складний логіко-пізнавальний процес, який дає змогу упорядковувати їх і виявляти загальні закономірності та характерні особливості, властиві окремим їх різновидам. Для кожного виду рішень розробляють систему інформації, що орієнтує керівників у підготовці рішень, виборі кращого варіанту і реалізації прийнятого рішення.

Алгоритм формалізації проекту управлінського рішення:

1. Постановка проблеми.

2. Мета (ціль).

3. Рішення (змінні, цільові коефіцієнти).

4. Фактори, від яких залежить рішення.

5. Фактори, від яких залежить значення цільового показника (функції).

6. Обмеження.

7. Побудова математичної моделі оптимізації цільової функції.

8. Оцінка результатів та вибір варіанту рішення.

Часто для побудови оптимізаційної математичної моделі використовується задача ЛП.

Загальна задача ЛП полягає у знаходженні екстремуму (максимуму або мінімуму) лінійної цільової функції при наявності обмежень на n змінних у вигляді m лінійних нерівностей або рівнянь та умов невід’ємності змінних.

Економіко-математична модель загальної задачі ЛП має вигляд:

(1.1)

(1.2)

(1.3)

де p_j, a_ij, b_i – відомі постійні коефіцієнти;

x_j – змінні, як підлягають визначенню.

Вираз (1.1) – цільова функція, (1.2) – обмеження на змінні, (1.3) – умови невід’ємності змінних. Задача ЛП вирішується графічним способом або симплекс-методом. Можна також скористатись пакетом Exel (функція «Пошук рішення»).

Дата добавления: 2014-01-07