Аналіз показників рентабельності продукції

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску — рентабельність окремих виробів і фактори її зміни.

До показників реалізованої продукції відносяться:

– рентабельність продукції – відношення прибутку від реалізації продукції до операційних витрат на випуск реалізованої продукції;

– валова рентабельність продукції – відношення валового прибутку до виробничої собівартості реалізованої продукції.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

¾ зміна структури та асортименту продукції;

¾ зміна собівартості продукції;

¾ зміна відпускних цін на продукцію.

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність реалізованої продукції використаємо дані табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Аналіз рентабельності реалізованої продукції

Показники рентабельності реалізованої продукції	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	Валовий прибуток, тис. грн	Рівень рентабельності, %
1. За планом			31,90
2. За планом і фактичним обсягом та структурою продукції			31,76
3. Фактично за планових цін на матеріали і продукцію			31,72
4. За звітом			31,62

З таблиці бачимо, що фактичний рівень рентабельності проти планового знизився на 0,28 (31,62 – 31,90) відсотка. Розрахунки факторів показали таке:

¾ за рахунок зміни структури рівень рентабельності знизився на (– 0,14) пункту:

31,76 – 31,90 = – 0,14;

¾ за рахунок збільшення рівня витрат (собівартості продукції) рентабельність також знизилась на (– 0,04) пункту:

31,72 – 31,76 = – 0,04;

¾ за рахунок зміни ціни рентабельність знизилась на (– 0,09) пункту:

31,62 – 31,72 = – 0,10.

Усього рентабельність знизилась на:

– 0,14 + (– 0,04) + (– 0,10) = – 0,28 відсоткових пунктів.

До показників рентабельності продажу відносяться:

– звичайна рентабельність продажу (реалізації) – співвідношення прибутку від реалізації продукції з виручкою від реалізації.

– валова рентабельність продажу (реалізації) – співвідношення валового прибутку з виручкою від реалізації.

– чиста рентабельність продажу (реалізації) – співвідношення чистого прибутку з виручкою від реалізації.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності продажів через відношення валового прибутку до виручки від реалізації.

Для розрахунку впливу факторів на валову рентабельність продажу використаємо дані табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Аналіз валової рентабельності продажу

Показники валової рентабельності продажу	Виручка від реалізації, тис. грн	Валовий прибуток, тис. грн	Рівень рентабельності, %
1. За планом			24,19
2. За планом і фактичним обсягом та структурою продукції			24,12
3. Фактично за планових цін на матеріали і продукцію			24,08
4. За звітом			24,03

З таблиці бачимо, що фактичний рівень рентабельності проти планового знизився на 0,16 (24,03 – 24,19) відсотка. Розрахунки факторів показали таке:

¾ за рахунок зміни структури рівень рентабельності знизився на (– 0,07) пункту:

24,12 – 24,19 = – 0,07;

¾ за рахунок збільшення рівня витрат (собівартості продукції) рентабельність також знизилась на (– 0,04) пункту:

24,08 – 24,12 = – 0,04;

¾ за рахунок зміни ціни рентабельність знизилась на (– 0,09) пункту:

24,03 – 24,08 = – 0,05.

Усього рентабельність знизилась на:

– 0,07 + (– 0,04) + (– 0,05) = – 0,16 відсоткових пунктів.

Рентабельність окремих видів продукції визначається за формулою

,

де R_і — рентабельність і-го виду продукції, %;

Ц_і, С_і — відповідно ціна і собівартість і-го виду продукції.

Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці виробу наведено в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ОДИНИЦІ ВИРОБУ

Найменування виробів (шифр виробів)	Ціна, грн	Собівартість, грн.	Рівень рентабельності	Відхилення від плану
за планом	за звітом	за планом	за звітом	за планом [(гр.2 / гр.4) – – 1] ´ 100	за фактичної ціни та планової собівартості [(гр.3 / гр.4) – 1] ´ ´ 100	за звітом [(гр.3 / гр.5) – – 1] ´ 100	усього (гр.8 – гр.6)	у т. ч. за рахунок
ціни (гр.7 – гр.6)	собівартості (гр.8 – гр.7)
А					17,64	47,05	19,04	+1,4	+29,41	–28,01
Б					12,06	25,17	15,23	+3,17	+13,11	–9,94
В					9,09	7,57	11,63	+2,54	–2,33	+4,06
Г					7,91	9,37	6,06	–1,85	+1,46	–3,31

Дані таблиці свідчать, що планові показники рентабельності щодо виробів А, Б і В перевиконано, щодо виробу Г рентабельність знизилась (гр. 9). Щодо виробів А і Б перевиконання досягнуто за рахунок ціни, а щодо виробу В — за рахунок зниження собівартості. Щодо виробу Г, то за рахунок ціни рентабельність підвищилась, але збільшення собівартості вплинуло негативно на рентабельність і перекрило позитивний вплив ціни. Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції, його витратний механізм, пов’язуючи це з прибутком, кон’юнктурою ринку.

У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. Насамперед усі вироби групують за ознакою «рентабельна чи нерентабельна продукція». При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують питому вагу (у відсотках до загальної кількості виробів), а також їх питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування вироблюваної продукції за рівнем рентабельності:

— вироби з низькою рентабельністю;

— вироби із середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);

— вироби високорентабельні.

При цьому необхідно дати оцінку питомої ваги кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Далі здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких

— рентабельність помітно зросла;

— рентабельність суттєво не змінилася;

— рентабельність знизилася.

Групування виробів за зазначеними та, можливо, за іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва.

Дата добавления: 2014-01-07