Світова валютна система

Тема 9. Світова валютна система

Лекція 11_12

1. Світова валютна система

2. Формування й еволюція світової валютної системи.

Література: 7, 9, 11, 15, 17, 18, 19, 21, 24, 47, 50, 61, 78, 79, 81, 87, 92, 107

Формою організації міжнародних грошових розрахунків між країнами є світова валютна система (ВС).

Світова валютна система — це організаційна форма грошово-кредитних відносин у міжнародному обігу, яка склалася на основі розвитку світового ринку, закріплена міждержавними угодами й обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних господарств.

Суб'єктами валютних відносин є країни (в особі їхніх урядів, центральних та державних банків), міжнародні економічні, фінансово-кредитні організації, юридичні (комерційні банки, підпри­ємства - експортери та імпортери, біржі) і фізичні особи (брокери, туристи тощо).

Світова валютна система має таку функціональну структуру:

· визначення складу основних міжнародних платіжних засобів;

· встановлення режиму валютних паритетів і валютних курсів;

· визначення умов конвертування (розміну) валют;

· вироблення механізму поповнення каналів міжнародного обігу достатньою кількістю платіжних коштів;

· уніфікація основних форм міжнародних розрахунків;

· визначення статусу міждержавних інститутів, які регулюють валютні відносини;

· встановлення режиму міжнародних валютних ринків і ринків золота.

Рівні валютної системи:

1. Світова ВС – сукупність форм організації грошових відносин усіх країн світу, які:

- обумовлені господарськими зв’язками регулюються міжнародними організаційними інституціями;

- закріплені міжнародними договірними та державно-правовими нормами.

2. Міжнародна (регіональна) ВС – організаційно-економічна форма грошових відносин групи країн, що спрямована на зменшення та взаємозв’язок коливань курсів валют, стимулювання інтеграційних процесів.

3. Національна ВС – сукупність та форми організації грошових відносин, що складаються при реалізації зовнішньоекономічних відносин окремої країни.

Ключові вимоги, які необхідні для успішного функціонування світової валютної системи:

§ Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору.

§ Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.

§ Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системі платежів. Вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того, щоб викликати довіру до системи.

Основна відмінність функціонування світової та міжнародної (регіональної) валютної системи від національної - це те, що міжнародні розрахунки звичайно припускають існування операцій з іноземною валютою мінімум для однієї зі сторін, яка приймає участь в угоді.

Таблиця 7.1.

Дата добавления: 2014-01-07