Суб’єкти уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення

Компетентні органи і особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи.

Тема №8. Система та характеристика суб`єктів адміністративно-деліктного провадження.

1. Система та характеристика суб`єктів провадження в справах про адміністративні правопорушення.

1.1. Компетентні органи і особи наділені правом на владні дії, що впливаю на рух і долю справи.

1.2. Суб’єкти, що мають особистий інтерес у справі.

1.3. Суб’єкти, що сприяють встановленню об’єктивної істини шляхом надання відомої їм інформації про обставини правопорушення.

1.4. Суб’єкти, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження фактичних даних, що фігурують у справі.

1.5. Суб’єкти, що засвідчують важливі для встановлення об’єктивної істини факти, дії, обставини.

1.6. Суб’єкти, що сприяють виконанню постанови по справі.

Компетентні органи і особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи, чітко визначені чинним законодавством. По-перше, це суб’єкти, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення; по-друге, це суб’єкти, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення; по-третє, це суб’єкти, які впливають на рух і долю справи, але розглядати справи не уповноважені (до них відносяться прокурор і уповноважена ним особа); по-четверте, це суб’єкти, які реалізують заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

У статті 255 КУпАП законодавець подав перелік осіб, які уповноважені складати протоколи про адміністративні проступки, за виключенням сфер, які регулюються Законом України “Про боротьбу з корупцією” (ст. 12) і Митним кодексом України (ст. 359).

Важлива особливість її конструкції полягає у тому, що уповноважені особи не просто перелічуються, а “прив’язуються” до кожної окремої статті або частини статті Особливої частини КУпАП. Таким чином, стаття 255 КУпАП врегулювала підвідомчість питань щодо кваліфікації діянь як адміністративних правопорушень в процесі їх фіксації.

Аналіз нормативного матеріалу, який сконцентровано у даній статті, дозволяє виокремити декілька груп суб’єктів, які уповноважені складати протоколи про адміністративні проступки, за характером їх зв’язків з органами (структурами) публічної адміністрації.

До першої групи належать особи, які статтями 222 — 244-15 КУпАП наділяються правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Вони мають право складати протоколи за вчинення тих самих проступків, за які уповноважені накладати стягнення.

Так, наприклад, знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах є адміністративним правопорушенням, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 75 КУпАП. Рішення про накладення стягнення за даною статтею приймають представники органів лісового господарства, які перелічені у ст. 241 КУпАП. Вони ж наділені і правом складати протоколи щодо таких вчинків.

До другої групи належать посадові особи, які мають повноваження на складання протоколів від суб’єктів, що представляють центральні органи виконавчої влади (Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство транспорту, Міністерство екології та природних ресурсів та ін.), державні органи із спеціальним статусом або спеціального призначення (Антимонопольний комітет України, Служба безпеки України), особливі центральні органи державного управління (Національний банк України).

Так, протоколи про вчинення діянь, передбачених частинами першою, третьою, четвертою і п’ятою статті 111 КУпАП, складають посадові особи, уповноважені відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать аеродроми.

Уповноважені на те посадові особи Національного банку України складають протоколи за вчинки передбачені статтями 164-11, 166-7 — 166-9. Уповноважені на те посадові особи органів Міністерства транспорту України складають протоколи за вчинки передбачені статтями 136, 141, 142 КУпАП. Органів Антимонопольного комітету України — за вчинки передбачені статтями 164-3, 166-1, 166-4. Органів Міністерства праці та соціальної політики України — за вчинки передбачені статтями частиною першою статті 41, статтями 41-1 — 41-3, 188-1. Органів внутрішніх справ — за вчинки передбачені частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92 та іншими

До третьої групи належать посадові особи, які повноваження на складання протоколів мають від місцевих органів виконавчої влади — місцевих державних адміністрацій. Вони складають протоколи за недодержання термінів підготовки та надання дозволів на виконання будівельних робіт, а також вимагання (при видачі таких дозволів) документів, не передбачених законодавством (частина друга статті 96-1 “Порушення законодавства під час планування і забудови територій”.

До четвертої групи належать посадові особи, які мають повноваження на складання протоколів від суб’єктів, які створені на виконання парламентських функцій або є структурами Верховної Ради України. Це Рахункова палата, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, відділ контролю Апарату Верховної Ради України.

Рахункова палата, відповідно до Конституції України (ст. 98), від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Уповноважені посадові особи Рахункової палати складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 164-12 “Порушення законодавства про бюджетну систему України”, 164-14 “Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти”, 188-19 “Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункової палати, народного депутата України”.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, відповідно до Конституції України (ст. 101), здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Посадові особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-19 “Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункової палати, народного депутата України”.

Посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради України складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-19 “Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункової палати, народного депутата України”.

До п ’ ятої групи належать посадові особи, які мають повноваження на складання протоколів від суб’єктів, які спеціально утворені для здійснення контролю і нагляду.

До таких відносяться: органи державного пожежного нагляду (статті 164, 183); державного енергонагляду (стаття 103-1); Державної інспекції з енергозбереження (статті 98, 101-103, 188-14); державного ветеринарного нагляду(статті 42-1 - 42-3, 188-22); органи що здійснюють контроль за видобутком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина перша статті 189-1); інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (частина перша статті 96-1) та інші.

Так, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є конституційним, постійно діючим, колегіальним, спеціальним наглядовим державним органом у сфері телерадіомовлення.

Посадові особи цієї ради, а також її представники в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 164-6 “Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів” (в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України); 164-7 “Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів” (в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України); 164-8 “Недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу” (в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу на каналах мовлення телебачення України); 212-9 “Порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації”.

До шостої групи належать посадові особи, які повноваження на складання протоколів мають від органів місцевого самоврядування — виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Вони складають протоколи за правопорушення, передбачені статтями 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106-1, 106-2, 149 - 154, 155, 156, 159 - 160, 160-2, 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), 183, 185-1, 186-5, 78 — 84 (крім порушень санітарно-гігієнічних правил і норм по охороні атмосферного повітря, а також правопорушень, пов’язаних з перевищенням нормативів рівня шуму, утворюваного автомототранспортними засобами під час роботи), частина друга статті 96-1.

До сьомої групи належать слідчі, особи, які проводять дізнання, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина четверта статті 184, стаття 185-4, частина друга статті 185-6, статті 185-8, 185-11, 212-3); секретар судового засідання і секретар суду(статті 185-3, 185-5, частина перша статті 185-6).

Це вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (частина четверта статті 184 “Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей”); неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил (стаття 185-3 “Прояв неповаги до суду”); злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання (стаття 185-4 “Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання”); Перешкодження посадовою особою під будь-яким привідом явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов’язків (стаття 185-5 “Перешкодження явці до суду народного засідателя”); залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду, окремої постанови судді, подання органу дізнання чи слідчого або несвоєчасна відповідь на них (стаття 185-6 “Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора”); невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки, про подання необхідних матеріалів, а також ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру (стаття 185-8 “Ухилення від виконання законних вимог прокурора”); розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (стаття 185-11 “Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист”); неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень" (стаття 212-3. "Порушення права на інформацію").

До восьмої групи входять особи, які є суб’єктами виборчого процесу або представниками суб’єкта виборчого процесу. Це голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі.

Вони складають протоколи за правопорушення, передбачені статтями 212-11, 212-15 — 212-20 (голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої комісії, комісії з референдуму), а також статтями 212-16 — 212-18, 212-20 (кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі).

До дев ’ ятої групи входять особи, які при оформлені протоколу виступають представниками відповідного підприємства, установи, організації. Це 1) власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (ст. 51, 132, 179); 2) адміністрація підприємств, установ і організацій (ст. 132); 3) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій та їх об’єктів (магістральні трубопроводи, електричні мереж та інші об’єкти електроенергетики), а також охорону використання і відтворення тваринного світу (ст. 179 та ін.); 4) працівники відомчої, сільської пожежної охорони (ст. 120, 175, 188-8 та ін.).

Наприклад, власники підприємств мають право складати протоколи у випадках дрібного викрадення чужого майна (ст. 51), самовільного використання транспортних засобів, машин чи механізмів або зберігання транспортних засобів у невстановлених місцях (ст. 132), розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані (ст.179).

До десятої групи входять особи які виконують відповідні повноваження на громадських засадах або є уповноваженими особами добровільних об’єднань громадян. Такими є: 1) представники громадських організацій або органів самоорганізації населення (ст. 92, 132, 148, 154, 160, 175-1, 179 та інші); 2) позаштатні і громадські інспектори (частини перша, третя, четверта і п’ята ст. 116, ст. 132, 148, 154, 160 та інш.); уповноважені на то особи лабораторій радіаційного контролю організацій споживчої кооперації (ст. 42-2).

Наведений перелік не є вичерпним. Враховуючи положення частини першої статті 2 КУпАП, законодавець встановив, що у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення (частина третя статті 255 КУпАП).

До таких насамперед належать осіб, визначені Митним кодексом України (11.07.2002р.) і Законом України “Про боротьбу з корупцією” (05.10.1995р.).

У статті 359 Митного кодексу України, яка має назву “Посадові особи, уповноважені складати протоколи про порушення митних правил” зазначено, що протокол про порушення митних правил мають право складати:

1) посадові особи, які згідно із штатним розписом митного органу уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи підрозділу по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил регіональних митниць і митниць, які згідно з посадовими обов’язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або керівником регіональної митниці.

Суб’єкти, які мають право складати протоколи про адміністративні проступки у сфері боротьби з корупцією визначені Законом України “Про боротьбу з корупцією” (ст. 12 ”Підстави і порядок адміністративного провадження у справах про корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією” і ст. 4 “Органи, які ведуть боротьбу з корупцією”).

За загальним правилом протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією, складається відповідними підрозділами органів Міністества внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України.

Крім цього, законодавець передбачив два випадки, коли протокол складається прокурором або слідчим. Перший — коли факт проступку встанолено в ході досудового слідства. Другий — коли факт проступку встанолено в ході прокурорської перевірки.

Дата добавления: 2014-01-07