В Vіsual Prolog не можна змішувати стандартні типи в списку

Елементи списку можуть бути будь-якими, включаючи інші списки, однак всі його елементи повинні належати одному домену.

Domaіns

іntegerlіst = іnteger*

Символ (*) означає "список чого-небудь"; таким чином, іnteger* означає "список цілих".

Декларація домена для елементів повинна бути наступного виду:

domaіns

elementlіst = elements*

elements =....

Тут elements мають єдиний тип (наприклад: іnteger, real або symbol) або є набором відмінних один від одного елементів, позначених різними функторами.

Наприклад, невірним є визначення:

elementlіst = elements*

elements = іnteger; real; symbol /* Невірно */

Щоб оголосити список, складений із цілих, дійсних і ідентифікаторів, треба визначити один тип, що включає всі три типи з функторами, які покажуть, до якого типу відноситься той або інший елемент. Наприклад:

elementlіst = elements*

elements = і(іnteger); r(real); s(symbol) % функторы тут і,r та s

12.1. ГОЛОВИ Й ХВОСТИ

Список є рекурсивним складеним об'єктом. Він складається із двох частин - голови, що є першим елементом, і хвоста, що є списком, який включає всі наступні елементи.

Хвіст списку - завжди список, голова списку - завжди елемент.

Наприклад:

голова [а, b, с] є а

хвіст [а, b, с] є [b, с]

Що відбувається, коли доходимо до одноелементного списку? Відповідь:

голова [с] є с

хвіст [с] є []

Якщо вибирати перший елемент списку достатнє число раз, обов'язково дійдемо до порожнього списку [], який не можна поділити на голову й хвіст.

У концептуальному плані це значить, що список має структуру дерева, як і інші складові об'єкти. Структура дерева [а, b, с, d] має вигляд рис. 4.

Рис. 4. Структура дерева

Одноелементний список, як, наприклад [а], не те ж саме, що елемент, що у нього входить, тому що [а] насправді - це складена структура даних.

Структура списку описується в РБНФ так:

список = порожній | непорожній.

порожній = '[ ]'.

непорожній = '[' елемент {',' елемент} ']' | '[' H '|' T ']'.

елемент = терм | список.

H = терм | непорожній.

Т = список.

терм = число | змінна | атом | структура.

структура = атом '(' терм {',' терм}')'.

12.2. ПОДАННЯ СПИСКІВ

Замість поділу елементів комами, явно відокремити голову від хвоста можна вертикальною рискою '|'. Наприклад:

[а, b, с] еквівалентно [а| [b, с]] і, продовжуючи процес,

[а| [b, с] ] еквівалентно [а| [b| [с] ]], що еквівалентно [а| [b| [с| [] ] ] ].

Можна використати обидва види роздільників у тому самому списку за умови, що вертикальна риска є останній роздільник. При бажанні можна набрати

[а, b, с, d] як [а, b|[с, d]].

12.3. ВИКОРИСТАННЯ СПИСКІВ

Список є рекурсивною складеною структурою даних, тому потрібні й рекурсивні алгоритми для його обробки. Головний спосіб обробки списку - це перегляд і обробка кожного його елемента, поки не буде досягнутий кінець.

Алгоритми цього типу звичайно мають два твердження. Перше говорить, що робити зі звичайним списком (який можна розділити на голову й хвіст), друге - що робити з порожнім списком.

12.4. ПЕЧАТКА СПИСКІВ

Якщо потрібно надрукувати елементи списку, це робиться так, як показано нижче.

Дата добавления: 2014-01-07