Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація металорізальних верстатів та їх будова

Металорізальними верстатами називають машини для формування деталей із металів шляхом зняття стружки або без зняття стружки (обкатування роликами, нанесення рифлень і ін.). Будь-який верстат, як і всяка машина, складається із трьох основних механізмів: рушійного, передавального і виконавчого. Виконавчий механізм одержує рух від рушійного через передавальний і забезпечує відносне переміщення заготовки і інструменту, чим і визначається формування деталі. Передавальний механізм представляє собою сукупність пристроїв, що передають рух від двигуна до виконавчих органів верстату (шпинделю, супорту, столу), він називається приводом верстата.

Металорізальні верстати поділяють на групи відповідно до методів обробки різанням: точіння, фрезерування, свердлення, стругання, протягування.

 

Характеристика металорізального інструменту. Основними інструментами для токарних верстатів являються різці різних типів, а також свердла, зенкери, розвертки, мітчики, плашки і ін.

Різець складається із робочої частини або головки і стержня або тіла, призначеного для кріплення різця у різцетримачеві (таблиця). На робочій частині різця заточуванням утворюються поверхні: передня і задня. Перетин передньої і задньої поверхонь утворюють різальні кромки – головну і допоміжну. Сполучення головної і допоміжної різальних кромок утворюють вершину різця.

Кути різальної частини різця, що визначають його геометричну форму, суттєво впливають на процес різання. Оптимальні значення кутів різців і іншого різального інструменту для обробки різних матеріалів залежать від його характеру, матеріалу інструмента, розмірів і форми деталей тощо.

 

Технологія обробки металів на верстатах. Технологія роботи на металорізальному верстаті визначається методом обробки та видом операцій, формою і розмірами деталі та ін.

При обробці циліндричних поверхонь застосовують повздовжнє переміщення супорту. Зовнішні циліндричні поверхні обробляються звичайними прохідними різцями, внутрішні – розточувальними. Для одержання отвору у суцільному матеріалі, його спочатку просвердлюють. Свердління, зенкування і розвертування виконують відповідними інструментами, які встановлюють і пінолі задньої бабки.

Певну специфіку мають процеси обробки конічних і фасонних поверхонь, нарізання різьб тощо.

 

Поняття про електрофізичні та електрохімічні методи обробки матеріалів. В сучасному машинобудуванні з використанням спеціальних видів матеріалів обробка їх механічними методами вкрай утруднена. Для обробки важкооброблювальних матеріалів і складної форми з успіхом використовують електрохімічні та електрофізичні методи розмірної обробки. До них належать електроерозійні, електрохімічні, ультразвукові та променеві способи обробки.

В цих методах використовується перетворення електричної енергії електричних розрядів у теплову енергію.

Переваги цих методів перед іншими в тому, що:

1) цими методами можна обробляти будь-які матеріали, які володіють високими фізико-механічними властивостями;

2) завдяки простоті кінематики формоутворення можна вести обробку досить складних форм (глухі фасонні отвори, отвори дуже малих діаметрів та ін.);

3) можливість відображення форми інструмента по всій оброблюваній поверхні заготовки при простому переміщенні інструмента;

4) при обробці практично відсутній силовий вплив на заготовку;

5) обробку цими методами легко автоматизувати.

Заслуговує на увагу електроіскровий метод, який заснований на руйнуванні металу в колі постійного струму під дією іскрового розряду. Цим способом обробляють твердосплавні філь’єри, штампів, прес-форм тощо.

 

 

Список рекомендованих джерел

 

1. Гуляев А.П. Металловедение. – М.: Металлургия, 1986. – 542 с.

2. Дальский А.М. Технология конструкционных материалов. – М.: Машиностроение. 1977. – 664 с.

3. Кондратюк С.Е. Металознавство та обробка металів. – К.: ВІКТОРІЯ, 2000. – 372 с.

4. Кузьмин Б.А. Технология металлов и конструкционных материалов. – М.: Машиностроение, 1981. – 352 с.

5. Лахтин Ю.М. Основы металловедения. – М.: Металлург., 1988. – 319 с.

6. Никифоров В.М. Технология металлов и конструкционные материалы. – Л.: Машиностроение, 1987. – 363 с.

7. Прейс Г.А. Технология конструкционных материалов. – К.: Высшая школа, 1991. – 392 с.

8 Сологуб М.А. Технологія конструкційних матеріалів. – К.: Вища школа, 2002. – 374 с.

9 Атаманюк В.В. Технология конструкционных материалов. – К.: Кондор, 2006. – 528 с.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Лекція 2.4 Вивчення технології зварювання металів та обробка металів різання | Поняття про першу медичну допомогу
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1363; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.