Доходи домогосподарств

Даючи економічну оцінку домогосподарствам, слід проаналізувати не тільки функції, які вони виконують у суспільстві, а і їх сумарні доходи та розподіл.

Головне джерело доходів домогосподарств – це доходи від ресурсів, які домогосподарства постачають суспільному виробництву, або доходи від факторів виробництва. Крім того домогосподарства отримують ще трансфертні платежі – виплати, які відповідають реальному економічному внеску домогосподарства, але не еквівалентні виробничим витратам.

Статистика України виокремлює такі статті доходів населення:

• оплата праці членів сім’ї;
• пенсії, стипендії, допомоги, субсидії, дотації та путівки до санаторно-курортних установ для дорослих і дітей, на утримання дітей у дошкільних закладах;
• надходження від особистого підсобного господарства;
• дохід з інших джерел.

Структура доходів населення за джерелами досить різноманітна і залежить від структури суспільних відносин країни, рівня розвитку продуктових сил. Отже, сукупний дохід домогосподарства це вся сума доходів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь яких джерел. Сукупний дохід домогосподарства не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто нижчий ніж вартість набору товарів і послуг, розрахована за нормами і нормативами споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами.

Прожитковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.

Оптимальний споживчий бюджет – вартість набору життєвих засобів, розрахована за нормами і нормативами споживання, які задовольняють розумні раціональні потреби людей.

Даючи економічну оцінку домогосподарства, слід проаналізувати не тільки джерела їхніх доходів, а й розподіл їх між собою. Розподіл доходів дає змогу отримати уявлення про рівень життя в країні, вирішення соціальних проблем, спосіб існування пануючої соціально-економічної системи. Кожному типу суспільства відповідають певні принципи розподілу доходів. Історія знає розподіл за працею, капіталом, власністю, факторами виробництва. У змішаній економіці всі ці форми співіснують, переплітаються, взаємодіють між собою. Їх удосконалення сприяє підвищення суспільного добробуту. У вивченні проблем розподілу доходів зарубіжна економічна наука виділяє два основних підходи: функціональний розподіл доходів та особистий розподіл доходів.

Функціональний розподіл доходів означає, що грошовий дохід країни поділяється на заробітну плату, ренту, процент і прибуток.

Особистий розподіл доходів пов’язаний зі способом, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств.

Розуміння функціонального і особистого розподілу доходів є ключовим моментом в оцінці ролі домогосподарств у економіці. Статистичні дані свідчать про значну нерівність розподілу особистих доходів населення. Дане явище посилюється різними причинами: здібності кожної окремої людини, здобуття освіти, види діяльності. Основу для нерівномірного розподілу доходів створюють:

• володіння нерухомістю, засобами виробництва, сільськогосподарськими угіддями тощо;
• становище на ринку;
• інші фактори(щасливий випадок, наявність особистих контактів із членами уряду, сила політичного впливу, дискримінація і т. ін.).

Дата добавления: 2014-01-07