Повноваження 3 страница

— обов'язковості фінансування витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціаль­них послуг;

— паритетності в управлінні страхуванням на випадок безро­біття держави, представників застрахованих осіб та робото­давців;

— диференціації розмірів виплати допомоги у зв’язку з безробіттям за­лежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

— надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, вста­новлений законом, допомоги у зв’язку з безробіттям та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

— законодавчого визначення умов і порядку здійснення стра­хування на випадок безробіття.

Особи, які підлягають страхуванню на випадок безробіття

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють в умовах трудового договору (контракту), включаю­чи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а та­кож тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законо­давством про працю.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірван­ня трудового договору.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до ФСС ВБ із дня реєстрації (роботодавець зобов'язаний зареєст­руватися у виконавчій дирекції за місцем свого знаходження як платник страхових внесків у 10-денний строк із дня отримання ним свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності або з дня укладання трудового договору з найма­ним працівником).

Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхуван­ня.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

—працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до зако­нодавства України виникло право на пенсію;

—іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнарод­ними договорами України, згода на обов'язковість яких на­дана Верховною Радою України.

У даному виді страхування використовуються спеціальні поняття.

Суб'єкти страхування на випадок безробіття:

— застраховані особи;

— страхувальники;

— страховик.

Застраховані особи — наймані працівники, а у випадках, пе­редбачених Законом, також інші особи (громадяни України, іно­земці, особи без громадянства, які постійно проживають в Ук­раїні, якщо інше не передбачено міжнародним договором Ук­раїни, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випа­док безробіття.

Представниками застрахованих осіб є профспілки, їх об'єд­нання чи інші уповноважені найманими працівниками органи (представники).

Страхувальники — роботодавці та застраховані особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески.

Страховик — Фонд загальнообов'язкового державного со­ціального страхування України на випадок безробіття.

Об'єкт страхування на випадок безробіття — страховий випа­док, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забез­печення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Часткове безробіття — вимушене тимчасове скорочення нор­мальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру через тимчасове припинення виробництва без при­пинення трудових відносин з причин економічного, технологіч­ного, структурного характеру.

Страховий випадок — це подія, через яку:

—застраховані особи втратили заробітну плату або інші, перед­бачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, готові та здатні розпочати відповідну роботу і дійсно шукають роботу;

—застраховані особи опинилися у стані часткового безробіття;

—втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин;

—припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (п. 1, 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом за­конодавства про працю, умов колективного чи трудового дого­вору), ст. 39, ст. 40 (п. 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України.

Роботодавець:

—власник підприємства, установи, організації або уповнова­жений ним орган та фізичні особи, які використовують най­ману працю;

—власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії або представництва, який використовує працю найманих пра­цівників, якщо інше не передбачено міжнародними дого­ворами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Представниками роботодавців є об'єднання та спілки робото­давців чи інші уповноважені роботодавцями органи (представники).

Найманий працівник — фізична особа, яка працює за трудо­вим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Страховий стаж - період (строк),протягом якого особа підля­гає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено стра­хові внески (нею, роботодавцем).

5.2 Доходи бюджету Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття

5.2.1 Джерела формування доходів бюджету ФСС ВБ

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування на випадок безробіття» джерелами формування коштів ФСС ВБ є:

—страхові внески страхувальників — роботодавців, застрахо­ваних осіб, що сплачують на умовах і в порядку, передбаче­них законодавчими актами;

—асигнування Державного бюджету України;

—суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до Зако­ну України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств, уста­нов, організацій та фізичних осіб за порушення встановле­ного порядку сплати страхових внесків та використання коштів ФСС ВБ, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накла­дених на посадових осіб та громадян за такі порушення;

—дохід, одержаний від тимчасово вільних коштів ФСС ВБ, у тому числі резерву коштів, на депозитному рахунку;

—благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

—інші надходження відповідно до законодавства України.

Рішення про перерахування тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів ФСС ВБ, на депозитний рахунок приймає правління.

Порядок розміщення зазначених коштів визначаєть­ся Кабінетом Міністрів України, а умови, порядок обслугову­вання та збереження цих коштів визначаються договором між банком і виконавчою дирекцією ФСС ВБ за погодженням із прав­лінням.

Дохід, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів на депозитному рахунку, використовуєть­ся в порядку, визначеному правлінням.

5.2.2 Платники страхових внесків, порядок їх реєстрації та обліку

Згідно з Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду за­гальнообов'язкового державного соціального страхування Ук­раїни на випадок безробіття» від 18 грудня 2000 р. № 339 плат­никами страхових внесків є:

— роботодавці;

— наймані працівники;

у разі взяття участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добро­вільних засадах:

— особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами твор­чих спілок);

— фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю;

— фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з ци­вільно-правовими угодами;

— громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття в країні, у якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обо­в'язковість якого надана Верховною Радою України.

Від сплати страхових внесків звільняються застраховані осо­би на період відпустки на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки на догляд за дитиною до досягнен­ня нею шестирічного віку за медичним висновком; застраховані особи в частині отримання допомоги із часткового безробіття.

Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

- працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до зако­нодавства України виникло право на пенсію;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працю­ють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжна­родними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Роботодавці — юридичні особи зобов'язані зареєструватися в центрах зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції

ФСС ВБ за місцем знаходження як платни­ки страхових внесків у 10-денний строк із дня отримання ними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Роботодавці — фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані зареєструватися в центрах зайнятості за місцем свого проживання з дня укладання трудового договору з найманим працівником.

Роботодавці подають до центру зайнятості заяву за відповід­ною формою та завірені відповідальною особою центру зайня­тості копії таких документів:

—свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності;

—довідки органу статистики про внесення до Єдиного Дер­жавного реєстру підприємств та організацій України;

—довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Дер­жавного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

Платники страхових внесків, які беруть участь у загальноо­бов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, подають до центру зайня­тості заяву за формою та завірені відповідальною особою центру зайнятості копії таких документів:

- свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи);

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Дер­жавного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок без­робіття у країні, в якій вони перебувають, якщо інше не передба­чено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, подають до центру зай­нятості заяву за формою та завірені відповідальною особою цен­тру зайнятості копії таких документів:

- документ, що підтверджує роботу особи в країні, де він пе­ребуває, та що він не застрахований в системі соціального страхування цієї країни на випадок безробіття;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера з Дер­жавного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.

5.2.3 Розміри страхових внесків на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування на випадок безробіття

Розміри страхових внесків визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати:

1) виплату застрахованим особам забезпечення та надання соціальних послуг;

2) створення резерву коштів ФСС ВБ;

3) покриття витрат ФСС ВБ у зв'язку з:

— відшкодуванням Пенсійному фонду України витрат, пов'я­заних із достроковим виходом на пенсію осіб;

—фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяль­ності виконавчої дирекції ФСС ВБ та її робочих органів, управління ФСС ВБ, розвиток його матеріальної та інфор­маційної бази.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Встановлено такі розміри внесків на загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування на випадок безробіття:

— для роботодавців – 1,6% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на ви­плату основної та додаткової заробітної плати, інші заохо­чувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

— для найманих працівників – 0,6% від суми оплати праці, що включає основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в на­туральній формі);

— для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, забезпечують себе роботою са­мостійно, фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в си­стемі загальнообов'язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають – 2,2% від суми оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

5.2.4 Порядок обчислення і строки сплати страхових внесків

Обчислення страхових внесків роботодавців та застрахова­них осіб здійснюється щомісячно.

Обчислення страхових внесків осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному со­ціальному страхуванні на добровільних засадах, здійснюється у строки, передбачені для сплати цими особами податків.

Страхові внески нараховуються на фактичні виплати (дохо­ди), що не перевищують визначеної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до ФСС ВБ.

Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випа­док безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на ви­падок безробіття» встановлено такі

строки сплати страхових внесків:

1) роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня його реєстрації як платника страхових внесків;

2) фізична особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору з роботодавцем (з цього дня по­чинається сплата страхових внесків). Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору;

3) із дня реєстрації як платника внесків починають сплачува­ти страхові внески особи, які беруть участь у загальнообов'язко­вому державному соціальному страхуванні на випадок безробіт­тя на добровільних засадах.

У разі порушення установленого строку сплати страхових внесків за звітний період та несплати їх протягом наступного звітного періоду ці особи знімаються з обліку як платники стра­хових внесків з першого дня, за який страхові внески не сплаче­но.

Страхові внески сплачуються один раз на місяць у день одер­жання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Фізичні особи, які використовують працю найманих праців­ників, сплачують страхові внески щомісяця не пізніше 5 чис­ла місяця, наступного за місяцем, за який сплачена заробітна плата.

Вказана сплата страхових внесків проводиться за безготівко­вими розрахунками або готівкою через установи банків; у разі відсутності рахунків в установах банків — поштовими переказа­ми через підприємства зв'язку на рахунок ФСС ВБ.

5.2.5 Звітність платників страхових внесків

Роботодавці щокварталу складають у двох примірниках роз­рахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до ФСС ВБ.

Один екземпляр подається до центру зай­нятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.

Усі примірники розрахункової відомості підписуються кері­вником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії плат­ника страхових внесків.

5.2.6 Контроль за сплатою страхових внесків

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюєть­ся центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації.

Контроль на підприємствах, в установах, організаціях про­водиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про на­рахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування стра­хових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок, розрахункових документів, касо­вих документів.

Перевірці підлягають документи за поточний і минулі роки без застосування строку давності.

Платники страхових внесків зобов'язані беззаперечно пода­вати посадовим чи уповноваженим особам центру зайнятості, які проводять перевірку, необхідні документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат, нарахування страхових внесків, та платіжні документи з перерахування страхових внесків. За необхідності керівники і відповідальні службові особи під час перевірки надають письмові пояснення з питань, що пе­ревіряються, виконують вимоги осіб, які проводять перевірку щодо усунення виявлених порушень.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і голов­ним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені та штрафу, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до чинного законодавства.

За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта пере­вірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгал­тер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі, що по­дається центру зайнятості, який проводив перевірку.

Зауваження до акта перевірки розглядаються центрами зай­нятості вищого рівня.

5.2.7 Відповідальність платників страхових внесків

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реє­страції як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та не­повну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальни­ками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники спла­чують суму донарахованих органом контролю страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушен­ня — у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50% від суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов із дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

Пеня обчислюється, виходячи з 120% облікової ставки Націо­нального банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

При надходженні документів із сплати недоїмки, пені та штрафу в першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня та штраф.

Якщо за платниками до наступного чергового строку сплати страхових внесків є недоїмка, то вона сплачується у та­кому порядку: спочатку сплачується недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку тощо.

При стяг­ненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на її стягнення.

Днем сплати страхових внесків та пені вважаються:

а) при перерахуванні платежу з рахунку платника - день спи­сання установою банку суми платежу;

б) при внесенні готівкою - день внесення готівки у банківсь­ку установу чи підприємство зв'язку.

Нарахування пені проводиться, починаючи з наступного дня після настання строку сплати страхових внесків, до дня сплати включно.

Якщо строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то пеня нараховується, починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового) дня.

Розміри фінансових санкцій та строки їх сплати наведені в таблиці 5.1.

Право накладати фінансові санкції та адміністративні штра­фи від імені ФСС ВБ мають директор Державного центру зай­нятості, його заступники, директор центру зайнятості АР Крим, директори обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступники.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в доход ФСС ВБ із страхувальника у беззаперечному порядку незалеж­но від результатів фінансово-господарської діяльності на підставі акта ненормативного характеру (розпорядження) директора Дер­жавного центру зайнятості або його заступників, директора цент­ру зайнятості АР Крим, директорів обласних, Київського та Сева­стопольського міських центрів зайнятості та їх заступників.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Суми коштів, безпідставно стягнені зі страхувальників, підлягають поверненню у триденний строк з дня вступу у законну силу рішення суду про безпідставність стягнення цих виплат з відшко­дуванням судових витрат.

Таблиця 5.1 – Відповідальність платників страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття

Пор. ном.	Вид санкції	Хто несе відповідаль-ність	Розмір санкції	Хто накладає санкцію	На підставі чого сплачують	Строк сплати санкції	Нормативний документ
	Порушення строку реєстрації як платника страхових внесків
	Штраф	Страхувальник (роботодавець - юр. особа або ф із. особа -СПД)	50% від суми належних до сплати внесків за весь період з дня, коли платник повинен був зареєструватися	Директор Державного центру зайнятості, його заступники, директори обласних центрів зайнятості, директор центру зайнятості АРК у містах Києві і Севастополі та їх заступники	Розпоряд-ження	У 10-денний строк із дня одержан-ня розпоряд­ження	Абзац 5 п.1 ст.38 Закону № 1533 і абзац 2 п.9.2 Інструкції №339
	Несплата (неповна сплата) страхових внесків
	Штраф	Страхувальник	У розмірі прихованої суми виплат, на які нараховують страхові внески, а у випадку повторного порушен­ня протягом року-у трикратному розмірі цієї суми	Директор Державного центру зайнятості, його заступники, директори обласних центрів зайнятості, директор центру зайнятості АРК, у містах Києві і Севастополі та їх заступники	Розпоряд-ження	У 10- денний строк із дня одержан-ня розпоряд­ження	Абзац 3 п.1 ст.38 Закону № 1533 і абзац 1 п.9.2 Інструкції №339
	Порушення строку сплати внесків
	Пеня (на повну суму недоїмки за весь її строк без урахування штрафних санкцій)	Страхувальник	120% ставки НБУ, що діяла на момент страхових внесків	Директор Державного центру зайнятості, його заступники, директори обласних центрів зайнятості, директор центру зайнятості АРК, у містах Києві і Севастополі та їх заступники	Розпоряд-ження	У 10-денний строк із дня одержан-ня розпоряд-ження	Абзац 4 п.1 ст.38 Закону № 1533 і абзац 3 п.9.2 Інструкції №339

Посадові особи страхувальників, які винні в порушенні строку реєстрації як платників страхових внесків, несвоєчасній та не­повній їх сплаті, несуть адміністративну відповідальність відпо­відно до чинного законодавства.

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій та фізичними особами, які використовують найману працю, строку реєстрації як платника страхових внесків до ФСС ВБ, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків тяг­нуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти нео­податковуваних мінімальних доходів громадян.

Усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами ФСС ВБ з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, ви­рішуються в судовому порядку.

5.3 Видатки бюджету Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття

5.3.1 Характеристика матеріального забезпечення та соціальних послуг

Кошти ФСС ВБ використовуються на:

—виплату матеріального забезпечення та надання соціаль­них послуг;

—відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'я­заних із достроковим виходом на пенсію осіб;

—фінансування витрат на утримання та забезпечення діяль­ності виконавчої дирекції та її робочих органів, управління, роз­виток його матеріальної та інформаційної бази;

—створення резерву коштів.

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування на випадок безробіття» право на мате­ріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послу­ги мають:

- застраховані особи;

- незастраховані особи – військовослужбовці Збройних сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ Ук­раїни, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію;

- особи, які вперше шукають роботу,

- інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Громадяни України, які працюють за межами України та не за­страховані в системі соціального страхування на випадок безробіття в країні, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забез­печення за умови сплати страховику страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'яз­ковість якого надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, особи, які вико­нують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, мають право на матеріальне забезпечення за умови сплати стра­ховику страхових внесків.

Видами матеріального забезпечення є:

1) допомога у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

2) допомога у зв’язку з частковим безробіттям;

3) матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

4) матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям,

5)одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебува­ють на його утриманні;

6) допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг є:

— професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

— пошук відповідної роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

Дата добавления: 2014-01-07