Міркування міркування

Засновки Висновок Правильне Неправильне

Практичні завдання і контрольні запитання

Теоретичні питання

1. Правильність міркування і відношення логічного слідування. Закони (принципи)

формальної логіки.

2. Види міркувань: демонстративні і недемонстративні; формально правильні і неформально правильні; теоретичні і практичні.

3. Особливості формалізованих мов логіки: призначення і структурна будова.

4. Метод формалізації і проблема історичних етапів розвитку логічних знань: традиційна і сучасна логіка. Практичне і теоретичне значення логіки.

19. Сформулюйте (якщо це можливо) приклади міркувань для кожного серед зазначених у таблиці випадків (1) - (8). Якщо приклади сформулювати неможливо, поясніть чому саме.

Істинні	Істинний
Принаймні один хибний	Істинний
Істинні	Хибний
Принаймні один хибний	Хибний

20. Чому науку логіку називають “ формальною ”?

21. Охарактеризуйте відношення логічного слідування і його значення для вирішення проблеми правильності міркувань.

22. У чому полягає нормативний характер логіки?

23. Проко­ментуйте тези:

(а) „Логіка - це наука не про існуюче, а про належне”.

(б) „Необхідний харак­тер логічних законів - це не та необхідність, яка притаманна, наприклад, законам гравітації”.

24. Чому дослідження формальною логікою правильних міркувань передбачає не лише їх опис, але й можливість їх конструювання? Чи є логіка емпіричною наукою?

25. Що таке „ висловлювання ”? Які висловлювання вважають істинними/хибними? Які існують способи встановлення істинності/хибності висловлювань?

26. Які висловлювання вважають логічно істинними, логічно хибними і логічно недетерміиованими?

27. До якого типу висловлювань (логічно істинні, логічно хибні, логічно недетерміновані) належать запропоновані висловлювання. Відповідь обгрунтуйте.

(а) „Усі філософи - скептики і деякі філософи не є скептиками”.

(б) „Кількість книг у ЦНБ ім. В.Вернадського є пар­ним числом”.

(в) „Кентаври існують або вони не існують”.

28. Що таке „ логічний закон ” і „ логічна суперечність ”?

29. Охарактеризуйте закони суперечності, виключеного третього, тотожності, достатньої підстви.

30. На якій підставі виділяють демонстративні та правдо­подібні міркування? Що є суттєвою ознакою демонстративних мір­кувань?

31. У чому полягає специфіка міркувань за аналогією?

32. На якій підставі виділяють теоретичні і практичні мірку­вання? Наведіть приклади теоретичних і практичних мірку­вань.

33. Уявіть лоцмана, що веде корабель через океан, астро­нома, який споглядає зірки, і астролога, що створює горос­коп. Припустимо, що кожен з них міркує: „Сіріус з'явився над Кассіопеєю”. В яких випадках міркування будуть теоре­тичними, а в яких - практичними? Відповідь обгрунтуйте (Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. - К.: Наук, думка, 1987. - с.7).

34.У чо­му по­ля­га­ють фу­н­к­ції при­ро­д­них мов? У чо­му по­ля­гає спе­ци­фі­ч­ний ін­те­рес ло­гі­ки до при­ро­д­ної мо­ви?

35. Як спів­від­но­сять­ся між со­бою по­нят­тя: „ при­ро­д­на мо­ва ”, „ шту­ч­на мо­ва ”, „ фо­р­ма­лі­зо­ва­на мо­ва ”?

36. Яка ме­та ство­рен­ня фо­р­ма­лі­зо­ва­них мов?

37. Про­ко­ме­н­туй­те те­зи:

(а) „Фо­р­ма­лі­зо­ва­ні мо­ви не ство­рю­ють для за­мі­ни мов при­ро­д­них”.

(б) „Фо­р­ма­лі­зо­ва­ні мо­ви - це спро­ще­ні фра­г­ме­н­ти мов при­ро­д­них”.

38. Що та­ке „ си­н­та­к­сис ме­та­мо­ви ” і „ се­ма­н­ти­ка ме­та­мо­ви ”? Ви­зна­ч­те фо­р­ма­лі­зо­ва­ну мо­ву із ура­ху­ван­ням цих по­нять. Оха­ра­к­те­ри­зуй­те за­га­ль­ну схе­му по­бу­до­ви фо­р­ма­лі­зо­ва­ної мо­ви.

39. У чо­му по­ля­гає сут­ність ме­то­ду фо­р­ма­лі­за­ції? Що озна­чає фо­р­ма­лі­за­ція в ши­ро­ко­му зна­чен­ні і фо­р­ма­лі­за­ція у ву­зь­ко­му зна­чен­ні?

40. Чо­му се­ре­ди­ну — кі­нець 19 ст. і по­ча­ток 20 ст. вва­жа­ють по­ча­т­ком но­во­го ета­пу роз­ви­т­ку ло­гі­ч­них знань?

41. Як спів­від­но­сять­ся між со­бою по­нят­тя: „ формальна ло­гі­ка ”, „ тра­ди­цій­на ло­гі­ка ”, „ су­ча­с­на ло­гі­ка ”, „ кла­си­ч­на ло­гі­ка ”, „ си­м­во­лі­ч­на ло­гі­ка ”, „ ма­те­ма­ти­ч­на ло­гі­ка ”, „ не­к­ла­си­ч­на ло­гі­ка ”?

42. Коротко оха­ра­к­те­ри­зуй­те зв'я­з­ки ло­гі­ки з ін­ши­ми на­у­ка­ми (на­при­клад, з лі­н­г­ві­с­ти­кою, фі­ло­со­фі­єю, ма­те­ма­ти­кою, пси­хо­ло­гі­єю, пра­вом, со­ці­о­ло­гі­єю).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ 1

[ 1: Книга перша: розд. І – ІII, V, VII, IX (§ 4); 3: розд. I-II; 14: с.3-38].

Дата добавления: 2014-01-07