Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків

У відповідність до Закону України “ Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ” [ 14 ].

Надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на цій території або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, пожежою, які призводять до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та / або значних матеріальних втрат.

Надзвичайні ситуації в Україні

за масштабом можливих наслідків

за сферою виникнення

за галузевою ознакою

техногенні

природні

Соціально – політичного характеру

Воєнного характеру

Регіонального рівня

Об’єктивного рівня

у будівництві

у сільському господарстві

у транспорті

у виробництві

Місцевого рівня

Загальнодержавного рівня

Рис. 2.2. Надзвичайні ситуації, які можуть виникати в Україні

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, обладнання і транспортного засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до важких наслідків, а саме: масові загибелі живих організмів, матеріальні збитки, зміна середовища.

Залежно від характеру походження подій, що зумовлюють виникнення НС в Україні визначають такі види НС, які структурно наведені на рис. 2.2 і поділяються за наступними ознаками:

- за сферою виникнення

- за галузевою ознакою

- за масштабами можливих наслідків.

Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:

наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їхньої життєдіяльності

заподіяння економічних збитків

істотне погіршення стану довкілля.

Всі НС за масштабом можливих наслідків поділяються з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на НС:

1.Загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація розвивається на територіях двох або більше областей (Автономної Республіки Крим, міста Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міста Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

2.Регіонального рівня - надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого регіону, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

3.Місцевого рівня -надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту, загрожує поширення самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкту, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово – комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.

4.Об’єктивного рівня – надзвичайні ситуації, які не підпадають під зазначені визначення.

Загальні ознаки віднесення НС до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків та коди сфери виникнення НС наведено в таблицях додатку.

Надзвичайна ситуація, незалежно від походження, масштабу, має чотири характерні стадії: ініціювання, зародження, кульмінація, затухання, кожна з яких потребує певних дій, робіт. В стадії ініціювання велику роль відіграє людський фактор, зокрема різні помилки. За статистичними даними так виникають 60 % аварій.

На стадії зародження активізуються несприятливі процеси – природні, антропогенні. Проявляються проектно – виробничі дефекти споруд, об’єктів, з ладу виходять різні пристрої, системи. Цю стадію можна передбачити за допомогою регулярного аналіза статистичних даних кількості неполадок, відхилень у процесах – природних, техногенних.

Кульмінаційна стадія – зовнішні прояви НС супроводжуються різкими змінами у системі – вибухами, пожежами, отруєнням середовища, загибеллю людей, тварин, рослин. Її тривалість відносно нетривала.

Стадія затухання – зменшення активності НС до повного припинення явищ і можна приступати до ліквідації наслідків. Іноді тривалість цієї стадії може тривати роки, навіть десятиріччя.

За швидкістю поширення небезпеки всі НС ділять на раптові – землетруси, вибухи, виверження вулканів, транспортні аварії, стрімкі – пожежі, гідродинамічні аварії з утворенням хвилі прориву, аварії з викидом газоподібних сильно діючих отруйних речовин, повільні – з невеликою швидкістю поширення – посухи, епідемії, аварії на промислових, очисних об’єктах, забруднення води шкідливими хімічними речовинами.

Найважливіша ознака НС – масштабність, яка характеризує не тільки розміри території, котра піддалася впливу чинників, але і можливі непрямі наслідки. Вони можуть викликати серйозні порушення економічних, соціальних, природних, організаційних та інших зв’язків у суспільстві та природі.

Ці ознаки враховують важкість наслідків, які за малої площі прояву, можуть сприяти дуже значним результатам.

ВИСНОВКИ.

Щоб зменшити негативні наслідки НС треба бути завжди готовим до її провів. Для цього необхідно заздалегідь спланувати дії на випадок виникнення аварії, НС. Всі ці дії слід обов’язково наводити в технічних умовах при виготовленні, транспортуванні, застосуванні небезпечної речовини або небезпечної технології. Це головна функція керівництва, центральна ланка у забезпеченні безпеки життєдіяльності.

Дата добавления: 2014-01-07