Психологічні основи професійної орієнтації

План

Розквіт суспільства, зміцнення його економічної та оборонної могутності, створення матеріально-технічної бази, а звідси – формування нових суспільних відносин між людьми можливі лише за умови неухильного підвищення продуктивності праці. Науково-технічний і соціальний прогрес, змінюючи умови матеріального виробництва, змінює тим самим і умови участі в ньому людей – головної продуктивної сили суспільства, підвищує вимоги до їхнього культурно-технічного рівня, загальноосвітньої підготовки і професійної кваліфікації, впливає на побут і психологію людей, на спосіб їх мислення і поведінки. Господарство потребує систематичного поповнення лав висококваліфікованими кадрами, здатними швидко й успішно освоювати нову техніку і технологію, працювати високопродуктивно і творчо.

Велику допомогу народному господарству в розв’язанні цих питань повинні подати педагогічні колективи шкіл республіки, творчо і цілеспрямовано проводячи профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді.

Аспекти професійної орієнтації(в тему теоретичні основи)

Проблема профорієнтації комплексна. Вона має різні аспекти: економічний, соціальний, психологічний, медико-фізіологічний, педагогічний.

Наслідки для людини «щастя …»

.

Перевага соціальної орієнтації над професійною. Якщо раніше соціальне значення праці домінувало, то зараз - матеріальний стимул при виборі робочої професії.

Соціологічні дослідження з’ясовують причини небажаних, з точки зору потреб суспільства, явищ у молодіжному середовищі, зокрема недооцінку масових робітничих професій, захоплення модою у виборі життєвого шляху тощо. А тому надзвичайно важливо систематично вивчати вимоги науково-технічного й соціального прогресу до загальноосвітньої та професійної підготовки підростаючого покоління і ті фактори, які визначають громадську думку, що формує ставлення молоді до різних професій; умови, які сприяють закріпленню молоді на виробництві.

Переважна частина учнів, які закінчують школи, прагне до вищої освіти. Соціальна орієнтація на здобуття вищої кваліфікації є основним напрямом в їхній поведінці. Такий вибір є, звичайно, наслідком високої цінності вищої кваліфікації у нашому суспільстві. Але не можна погодитись з тим, що більшість учнів мріє після закінчення школи поступити у вищі навчальні заклади, причому в них переважає прагнення «модних професій». Не витримавши конкурсних екзаменів, вони повертаються додому із свідомістю «невдах» і не йдуть працювати на виробництво, а знову готуються до вступу у навчальні заклади.

Орієнтація учнів лише на вищу освіту не сприяє успішній підготовці кваліфікованих кадрів.

Основним завданням шкільної системи професійної орієнтації є організація дійового впливу на психологічну сферу особистості учня відповідним арсеналом педагогічних засобів, щоб підготувати його до свідомого вибору своєї майбутньої професії.

Підготовка до професійного самовизначення на основі: спрямованості і професійного самоврахування.

1. врахування учнем власного «Я»;

2. організація ПО р-ти з урахуванням S факторів вибору професії (формування стійких професій інженерів, які б ґрунтувалися на «Можу» і «треба»);

3. Поєднання інженер і здібний. Останні впливають на предмет.

Вивчення методико-фізіологічних критеріїв професійної придатності дає можливість розробити методику професійного відбору. Потреба у таких дослідженнях зумовлена, по-перше, тим, що, як показали обстеження, досить значна частина підлітків має різні захворювання і, по-друге, тим, що ряд сучасних професій і спеціальностей ставлять підвищені вимоги до організму людини, які навіть для певної частини цілком здорових підлітків виявляються непосильними. Так, наприклад, встановлено, що за медичними критеріями не можуть оволодіти професіями, пов’язаними із складанням виробів з дрібними деталями – 7-8% молоді; професією апаратників хімічного виробництва – 15-20%; професією монтажників-висотників – 20-40%; професією шліфувальників-полірувальників деталей із складною криволінійною поверхнею – 60-80% тощо.

Педагогічний аспект профорієнтації включає вивчення шляхів і засобів підвищення ефективності навчальної і виховної роботи серед молоді з метою її підготовки до свідомого вибору професії, зокрема визначення форм профорієнтаційної роботи школи спільно з виробництвом, сім’єю і громадськістю.

Таким чином, поняття «професійна орієнтація» означає науково-практичну систему підготовки особистості до свідомого вибору професії.

Вибір професії, це з одного боку погляд у майбутнє - чим я хочу займатися, як цього досягти.

З іншого боку – це погляд всередину себе: які мої сильні і слабкі сторони, - що я можу (здібності).

Складність в тому, що професійне самовизначення людина робить частково в сліпу.

Впевнившись у правильності вибору можна тільки в процесі діяльності, а тому таку можливість вона отримує частково тільки в процесі професійного навчання, а повністю в процесі професії діяльності.

Щоб не помилитись треба професійно самовизначитися, тобто обрати «свою» професію.

Професійне / самовизначення – це не одномоментний акт – а процес який складається з ряду етапів.

По великому рахунку професійне самовизначення охоплює старший шкільний вік і може продовжувати весь період трудового життя людини.

Але йому передують етапи, які суттєво впливають на ефективність професійного самовизначення.

Досягнення мети професійного самовизначення проходить 3 етапи:

- актуалізація проблеми вибору професії – етап «активного пошуку мети» – соціальна орієнтація. Еталоном майбутньої професійної діяльності слугують професійні цінності соціального оточення (учні 1-4 класів, частково і молодші підлітки);

- пошуковий – «усвідомлення мети», тобто усвідомлення особистістю значимості певної професії для себе та її цінності для суспільства (учні 5-7 класів;)

- суб’єктивно-ціннісний – «реалізація життєвих цінностей» - формування активної життєвої позиції, в якій реалізується соціальна і професійна орієнтація (учні 8-9 класів);

- соціально-професійний – вибір професії у відповідності до факторів «хочу», «можу», «треба.»

Дата добавления: 2014-01-07