Лекція 7

7.1. Роз'їзди, аналіз основних схем.

7. 2 Обгінні пункти, аналіз основних схем

7.1. Роз'їзди, аналіз основних схем.

Роз’їзди влаштовують на одноколійних залізничних лініях із метою забезпечення необхідної пропускної спроможності. Крім схрещення й обгону поїздів, на роз’їздах здійснюється також посадка і висадка пасажирів і в деяких випадках - навантаження-розвантаження навалювальних вантажів у невеличкому обсязі. Для виконання цих операцій роз'їзди повинні мати приймально-відправні колії, пасажирський будинок, платформи для посадки-висадки пасажирів, стрілочні пости, пристрої зв'язку і СЦБ, вхідні і вихідні світлофори.

По характеру роботи роз'їзди бувають: для безупинного схрещення поїздів і для схрещення поїздів із зупинкою.

За схемою розташування приймально-відправних колій роз’їзди класифікуються: поперечного типу; подовжнього типу з одностороннім розташуванням приймально-відправних колій, подовжнього типу з різностороннім розташуванням приймально-відправних колій і напівподовжнього типу.

Мінімальна довжина площадки роз'їздів поперечного типу з урахуванням розміщення на ній стрілочних горловин залежить від довжини приймально-відправних колій L_пв і визначається по формулі

L _пл = L_пв + 400,

Така площадка приймається для ліній I, II категорій; для ліній III - IV категорій вона на 150 м менше.

Рисунок 7.1 – Роз’їзди: I – головна колія; 2, 3 – приймально-відправні колії; 4 – запобіжний тупик; 5 – уловлюючий тупик; 6 – пасажирська будівля; 7 – посадочні платформи; ------ - подовшання роз’їзної колії до довжини двоколійної вставки, яка необхідна для безупинного схрещення поїздів;

­ · ­ · ­ · - подовшання роз’їзної колії для пропуску з’єднаних поїздів;

­ · · ­ · · ­ · · - укладання додаткової колії.

Роз’їзди з подовжнім одностороннім розташуванням приймально-відправних колій (рисунок 7.1, а) дають можливість збільшити пропускну спроможність прилеглих перегонів за рахунок зменшення інтервалу схрещення поїздів. Роз’їзди такого типу застосовуються на лініях I – II категорій, на яких передбачається спорудження другої головної колії або пропуск довгоскладових або з’єднаних поїздів.

Роз’їзди з подовжнім різностороннім розташуванням приймально-відправних колій (рисунок 7.1, б) мають більш низькі експлуатаційні показники. Такі роз’їзди влаштовують при значному числі пасажирських поїздів, які пропускаються з обгоном вантажних, або при розташуванні однієї з приймально-відправних колій на затяжнім уклоні, який близькій до керівного, а також при необхідності розташування навантажно-розвантажувальних майданчиків по обидві боки від головної колії. У складних топографічних умовах вони застосовуються лише на лініях з керівним уклоном 12 ‰. Для розташування роз’їздів з подовжнім розташуванням приймально-відправних колій необхідно мати площадку довжиною 2000…2450 м.

Роз’їзди напівподовжнього типу (рисунок 7.1, в) застосовуються при обмеженій довжині станційної площадки, коли неможливо застосувати схему з подовжнім розташуванням приймально-відправних колій. Вони відрізняються від попередніх зсувом приймально-відправних колій, який залежить від розташування пасажирських платформ і їх максимальної довжини.

Роз’їзди поперечного типу (рисунок 7.1, г) проектуються на лініях Ш категорії і вимагають станційної площадки 1100…1300 м. У складних топографічних умовах дозволяється проектувати роз’їзди на лініях I – II категорій при наявності площадок довжиною 1450 м. Основне достоїнство роз’їздів поперечного типу – незначна довжина станційної площадки; недолік – погіршення умов одночасного прийому поїздів протилежних напрямків і значні витрати для укладання колій при переході на безупинне схрещення.

Для збільшення пропускної спроможності одноколійних ліній при тепловозній або електричній тязі і диспетчерській централізації застосовуються роз’їзди для безупинного схрещення поїздів. Довжина дільниці для безупинного схрещення (відстань від осі схрещення до вихідного сигналу) визначається умовами безпеки руху поїздів при схрещенні на ходу і визначається спеціальними розрахунками.

Для пропуску поїздів, посадки і висадки пасажирів на роз’їздах є такі пристрої: колійний розвиток, приміщення для чергового і пасажирів, пасажирські платформи, стрілочні пости. У випадках, коли на роз’їздах навантажуються і вивантажуються вантажі, споруджуються склад і вивантажувальна колія.

7.2. Обгінні пункти, аналіз основних схем.

На двоколійних лініях для обгону поїздів і у необхідних випадках для переводу з однієї головної колії на іншу споруджуються обгінні пункти. Обгінні пункти бувають чотирьох типів. Схема з поперечним розташуванням обгінних колій є основною для залізниць; для розташування обгінного пункту такого типу необхідна площадка 1300…1500 м. Недолік такої схеми - незручність проходу пасажирів до поїздів при зайнятості колій. Схема зі зміщеним розташуванням обгінних колій застосовується у випадку, коли необхідно забезпечити торкання поїзду з місця і його розгін. Така схема має переваги перед схемою поперечного типу у відношенні пропуску пасажирських поїздів одного з напрямів з зупинкою по головній колії, а також при необхідності мати додатковий навантажно-розвантажувальний фронт. Довжина площадки – 1700…1900. Схема з послідовним розташуванням обгінних колій застосовується на швидкісних лініях і коли необхідно мати додатковий навантажно-розвантажувальний фронт, а також виконувати передачу вагонів (поїздів) з одного напрямку на інший. Довжина площадки – 2400…2600 м. При значних обсягах пасажирських перевезень і у випадках, коли недоцільно використовувати схему з поперечним розташуванням обгінних колій, використовується схема з послідовним розташуванням пасажирських колій і обгінних колій для вантажного руху. У окремих випадках при переважному односторонньому обгоні може застосовуватись схема з розташуванням обгінної колії з одного боку від головних колій.

Рисунок 7.2 – Обгінні пункти: а – поперечного типу; б – напівподовжнього; в – подовжнього; г – з послідовним розташуванням пристроїв для пасажирського і вантажного руху; д – те ж, для швидкісних ліній; I, II – головні колії; 3, 4 – приймально-відправні колії; 5 – пасажирська будівля; 6 – вихід з тунелю; 7 – платформи; 8 – переїзд; 9 – автодорога

Число колій на обгінних коліях, крім головних, дорівнює 1-2. На обгінних пунктах для з’єднання паралельних колій застосовуються з’їзди, які називаються диспетчерськими. На обгінних пунктах проектуються такі ж пристрої, як і на роз’їздах.

Дата добавления: 2014-01-07