Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ювелірна справа




Стекло

Про мистецтво художнього скла в античній Греції відомо дуже мало. Ми знаємо, що майстерні по виробництві скла існували в Греції в елліністичну епоху, в ІІІ ст. до н.е., але ми не маємо ніяких точних відомостей про час, коли греки почали його виготовляти. Ряд зразків датується часом між VI і III ст. до н.е.: наприклад, флакони для мазей. Безсумнівно, що продукція була досить значною, оскільки вона забезпечувала потреби великих космополітичних міст того часу: Олександрії, Антіохії, Пергама, Афін. Головним центром виробництва скляних виробів була Олександрія, у її майстернях працювали, цілком ймовірно, місцеві ремісники; поліхромний декор з «пір'я» або «сіток«імітував давньоєгипетські вази, проте форма була чисто грецькою й повторювала лінії гончарних виробів. Часто зустрічаються алабастр, арибалл, амфора, ойнохоя. Посудини й фрагменти скляної мозаїки заходу грецького світу, тобто середини II ст. до н.е., своїми яскравими фарбами передбачають так званий «поліхромний стиль» римської епохи. Візерунок створюється по гарячому склу вкрапленням шматочків різнобарвних смужок скла в гарячу скляну масу.

Численні посудини зі скла, що служили для перевезення пахощів, були знайдені в районах досить віддалених від місця їх виробництва: у Корнето, в Етрурії (Лондон, Британський музей), у Керчі, на півдні Росії.

В епоху еллінізму художнє скло вироблялося також і на Близькому Сході. Звичайно центром склоробства вважається тільки Сирія, однак поряд з Антіохією були й інші райони, що виготовляли стекло, наприклад Сидон.

 

Незважаючи на бідність надр Греції ювелірна справа досяглася там великого розквіту. Золото завжди високо цінувалося, і греки, не маючи власних родовищ, добували його шляхом обміну на інші товари. Зате срібні рудники Лаврия давали протягом усієї античної епохи значну кількість цього металу. Мистецтво обробки дорогоцінних металів, що квітнуло особливо в епоху еллінізму, створило видатні добутки, деякі з них уціліли й дійшли до нас. Крім того, літературні джерела розповідають про те, що існували статуї, покриті карбованим листовим золотом, наприклад статуя Зевса, принесена в дарунок храму Олимпії в VII ст. до н.е., або «хрисо-елефанітні» статуї зі слонячої кістки й золота, реальність яких ставилася під сумнів доти, поки залишки однієї з таких статуй не були виявлені розкопками археолога Амандри під плитковою підлогою у входу в Дельфійський храм.

Після падіння Мікен предмети з дорогоцінних металів виготовлялися у грецьких областях, зокрема в Лідії, і ім'я Креза, одного з лідійських царів, залишилося в пам'яті людства синонімом багатства. Збереглася голова бика грецької роботи з карбованого листового золота із зерню (Париж, Лувр); вона була частиною статуетки, що не дійшла до нас. Чудовий зразок ювелірної майстерності VII ст. - чашечка квітки із шістьма пелюстками, - приблизно деталь від діадеми, - виконана з електра (світлого золота з великою домішкою срібла); пелюстки прикрашені розетками, облямованими філігранню й припаяними на тонких стеблинках; у середині розташована голова грифона, прикрашена зерню. Діаметр усієї чашечки - 4,7 см, вона була знайдена на Родосі і являє собою зразок іонійського стилю (Париж, Лувр).

Гарний срібний кубок V ст. із гравірованим орнаментом був знайден у Болгарії в Стара Загора. До цього ж часу відносяться чудові срібні монети з Тарента із зображенням Тараса на дельфінові, з Афін із зображенням сови і із Сіракуз із профільним зображенням німфи Арітузи.

У IV ст. з ростом багатства країни кількість ювелірних виробів також зростає. Згадаємо золоту платівку з рельєфним зображенням фасаду храму, Дионіса і юного сатира і бронзову позолочену діадему, прикрашену листами мірта й плодами, знайдену при розкопках в Олінфі. У деяких районах завдяки їхньому природному багатству виготовлялись видатні вироби: такі золота амфора з кентаврами й ваза у вигляді голови амазонки з Панагіріште (Болгарія; илл. 375, 376) і особливо дорогоцінні прикраси грецької роботи, знайдені на півдні Росії, наприклад підвіска від діадеми з Тамані або ритон з позолоченого срібла у формі кабанячої голови.

У Південній Італії теж виготовлялися ювелірні вироби в грецькому стилі; намисто з Тарента з підвісками у вигляді жіночих голівок і плодів, серга зі складним декором із квітів; в багатьох місцях були знайдені золоті намиста з листів лавра. В Італії був створений гарний срібний медальйон з рельєфним зображенням Нереїди на морськім чудовиську, виявлений в Каносі. Цей зразок, відноситься до II ст. до н.е., завершується період розквіту грецького ювелірного мистецтва. Зрозуміло, грецькі майстри не перестали працювати. Напроти, перш ніж вони встигнули передати всі тонкощі свого ремесла римським ювелірам, вони виконали багато різних виробів для місцевих замовників. Ми знаємо, наприклад, що Паситель, грек-ювелір з Італії й друг Цицерона, Помпея й Варрона, виготовив в 88 р. срібну вазу зі скульптурним декором для замовника по імені Росциус.

Грецькі ювелірні вироби відрізняються дивною тонкістю роботи; користуючись примітивними інструментами, майстри застосовували різноманітну техніку: кування, карбування, лиття, паяння, що дозволяло їм виконувати й зернь.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 440; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.