Тема. Оформлення розрахункових документів і їх приймання установами банків

План.

1.Поняття розрахункових документів.

2.Порядок оформлення розрахункових документів.

Назва документа - зазначається назва розрахункового документа або реєстру, пе­редбаченого Інструкцією Національного банку України про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті Укра­їни.

Код розрахункового документа - зазначається код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації, затвердженим наказом Держстандарту України від 06.11.96 р. № 472

Номер - зазначається номер розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива), що може включати як цифри, так і букви.

Дата складання - зазначається дата складання розрахункового документа (ре­єстру, заяви на відкриття акредитива): число, місяць та рік цифрами у формі ДД/ММ/РРРР (за винятком розрахункових чеків) або число — цифрами ДД, місяць словом, рік цифрами РРРР.

Дата валютування - зазначається дата, починаючи з якої гроші, переказані плат­ником одержувачу, переходять у власність одержувача. Період валютування не може перевищувати три робочих дні.

Сума словами - зазначається з великої букви сума розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) та слово "гривень'' ("гривня", "гривні" або "грн"), копійки — цифрами та слово "копійка" ("копійки", "копійок" або "коп."). Якщо сума скла­дається лише з копійок, то перед її зазначенням обов'язковим є написання слів "Нуль гривень". Якщо сума платежу виражена в цілих гривнях, то зазначаєть­ся "00 копійок" або "00 коп."

Сума - зазначається сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою, копійки позначаються двома знаками. Якщо сума роз­рахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляється два нулі "00".

Код платника - Зазначається ідентифікаційний код платника за Єдиним дер­жавним реєстром підприємств і організацій України, для фізичнихосіб — ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адмініс­трації України. Якщо ідентифікаційний номер фізичній особі не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів. Вимога щодо зазначення коду поширюється лише на резиден­тів України. Якщо платник відповідно до чинного законодавства є нерези­дентом, то реквізит містить цифровий тризначний код за Класифікатором країн світу (ДК007-96) тієї країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб — країни постійного проживання). У цьому разі реквізит почи­нається із символу "#"

Платник - зазначається назва (скорочена назва) платника, що збігається з назвою платника, заявленою банку платника в картці зі зра­зками підписів та відбитка печатки. Якщо платник — це орган Державного казначейства (фінансо­ва установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта зі свого рахунку, відкритого в банку, то реквізит може додат­ково містити номер рахунку цього клієнта в цьому органі Державного казначейства (фінансовій установі) та (якщо він присвоєний) його ідентифікаційний код (номер).

Номер рахунку - зазначається номер рахунку платника в банку. Якщо платником є орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державного каз­начейства (фінансової установи).

Назва та місцезнаходження банку платника - зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку платника. Якщо платник обслуговується в територіально відокремленому безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балан­сової установи банку.

Код банку - зазначається код банку.

Одержувач - зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку одержувача. Якщо одержувач обслуговується в територіально відокремле­ному безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балансової установи банку.

Література

1. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 №2346-ІІІ.

2. Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.1998 №527.

3. Міщенко В.І., Слав’янська Н.Г. Банківські операції,- Київ, «Знання», 2006.

Дата добавления: 2014-01-07