Читання як навчальний предмет

Лекція 2

Використані джерела

1. Компьютерные сети. Курс лекций. (для направления 6.0802 "Прикладная математика", специальность 6.080200 “Информатика”) Сост: Волков С.В. – Рубежное: РФ ВНУ, 2004. – 142 с.

2. Олифер В.Г. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. 4-е издание. Учебник / В.Г. Олифер, Н.А. Олифер. — СПб.: Питер, 2010. — 944 с.

Питання для самоконтролю

1. Дати визначення мережі.

2. Чим відрізняється комунікаційна мережа від інформаційної мережі?

3. Як поділяються мережі за територіальною ознакою?

4. Що таке інформаційна система?

5. Що таке канали зв'язку?

6. Дати визначення фізичного каналу зв'язку.

7. Дати визначення логічного каналу зв'язку.

8. Як називається сукупність правил обміну інформацією між двома або кількома пристроями?

9. Як називається об'єкт, здатний здійснювати зберігання, обробку чи передачу даних, до складу, якого входять комп'ютер, програмне забезпечення, користувачі та ін складові, призначені для процесу обробки і передачі даних?

10. Яким параметром характеризується завантаження мережі?

11. Що таке метод доступу?

12. Що таке сукупність правил, що встановлюють процедури і формат обміну інформацією?

13. Чим відрізняється робоча станція в мережі від звичайного персонального комп'ютера?

14. Які елементи входять до складу мережі?

15. Як називається опис фізичних з'єднань в мережі?

16. Що таке архітектура мережі?

17. Як назвати спосіб визначення, яка з робочих станцій зможе наступній використовувати канал зв'язку?

18. Перерахувати переваги використання мереж.

19. Чим відрізняється однорангова архітектура від клієнт серверної архітектури?

20. Які переваги великомасштабної мережі з виділеним сервером?

21. Які сервіси надає клієнт серверна архітектура?

22. Переваги і недоліки архітектури термінал — головний комп'ютер.

23. У якому випадку використовується однорангова архітектура?

24. Що характерно для мереж з виділеним сервером?

25. Як називаються робочі станції, які використовують ресурси серверу?

26. Що таке сервер?

Декан ФІСТ:

к.т.н., доцент Рябцев В.В.

1. Зміст поняття «читання».

2. Завдання уроків читання у початковій школі.

3. Освітнє та виховне значення уроків читання.

4. Наукові засади методики читання.

5. Особливості проведення уроків читання.

1. «Читання» – дія, процес; урок, навчальна дисципліна; проведення часу за книгою.

Читання – один з видів мовленнєвої діяльності.

Читання – засіб навчання.

Завдання навчального предмета читання:

- формувати, вдосконалювати навички читання;

- виховувати інтерес до книги;

- розвивати мовлення.

2. На уроках читання реалізуються такі завдання:

Пізнавальні: збагачення знань про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей (забезпечуються навчальною інформацією з тексту).

Виховні:

- сприяти громадському, етичному, моральному, естетичному трудовому та фізичному вихованню молодших школярів;

- формувати національну самосвідомість учнів, їх духовність; викликати інтерес до традицій свого народу, його минулого, сьогодення та майбутнього;

- розвивати навички мовної етики.

Розвивальні:

- формувати мовленнєві вміння (читати і розмовляти відповідно до норм літературної мови);

- розвивати увагу, пам’ять, спостережливість; аналітико-синтетичні вміння порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки; розвивати творчі здібності, самостійність та навички самоконтролю.

Навчальні (за розділами програми):

- удосконалення техніки читання (спосіб читання, правильність, темп, виразність), щоб забезпечити становлення відповідних якостей читання (свідомість, правильність, швидкість, виразність);

- робота з текстом (формування вмінь повноцінно сприймати художні й науково-пізнавальні тексти; виховання розвинутого читача, здатного розуміти дійові особи, їх поведінку, авторську думку, висловлювати оцінні судження про зміст та образні засоби твору; забезпечення ефективної роботи з текстом; розвиток в учнів інтересу до книжок, до самостійного читання, читання будь-якого тексту і вибору книжки);

- розвиток зв’язного мовлення (вміння будувати власні висловлювання, вести діалог, відповідати на запитання, ставити питання до прочитаного тексту та в процесі бесіди зв’язно розповідати про прочитане, почуте, побачене, обґрунтувати думки).

Визначені завдання мають бути реалізовані в змісті та структурі уроку читання в комплексі. Крім того, успішність навчання молодших школярів значною мірою визначається рівнем оволодіння загально навчальними вміннями та навичками (опанування раціональними способами мислення та навчання, вміння розмірковувати та відтворювати навчальний матеріал, вміння слухати й спілкуватися, засвоєння способів перевірки та самоконтролю). Отже, вчитель має постійно дбати на уроці читання про їх розвиток.

Важливою проблемою уроку читання є визначення оптимальних шляхів реалізації поставленої мети у вивченні навчального матеріалу з врахуванням його змісту та можливостей.

Удосконалення техніки читання – першочергове завдання на уроках читання, бо вже на цьому етапі треба готувати учня до самостійної роботи з книгою, допомогти йому в пізнанні навколишнього. Саме тому тут важливі вправи з техніки читання, застосування індивідуально-диференційованих завдань, контроль за розвитком навички читання майже у кожного учня класу.

3. Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання.

Прищепити любов до читання – не значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті.

Підручники з читання для всіх початкових класів будуються за тематичним принципом і враховують час вивчення матеріалу у певні пори (сезони) року. Провідними темами програм і підручників з читання для всіх класів є: усна народна творчість, твори письменників-класиків та сучасних письменників, в яких зображено ставлення людини до Вітчизни, народу, праці, природи, рідної мови і літератури; картини природи; питання миру, дружби, взаємодопомоги. Різноманітна тематика текстів для читання представлена художніми творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками і науково-пізнавальними статтями (у методичній літературі їх ще називають науково-популярними і науково-художніми статтями).

Завдяки цілеспрямованому ознайомленню дітей молодшого віку з різними сторонами життя людей вони одержують змогу відкрити для себе важливе й цікаве з історії нашого народу.

Учні розширюють свої уявлення про навколишню дійсність, природу, тварин, опрацьовуючи твори, пов’язані з сезонною тематикою.

Разом з тим тематично об’єднані твори мають і виховну спрямованість: їх зміст дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання учнів 1-4 класів.

Незаперечна роль уроків читання в естетичному вихованні. Вони розкривають учням можливості мови не тільки у передачі думок, а й у змалюванні картин дійсності. Читання художніх творів прилучає учнів до образності мови.

У процесі читання школярі знайомляться з різними літературними жанрами, які притаманними їм художніми засобами відбивають навколишній світ. Читання художніх творів покликане переконувати учня в тому, що словесний твір здатний впливати на розум і почуття людини, як живописне полотно чи музика. Приклади переносного значення слова дають змогу показати властивість мови передавати художні образи. Художній образ створюється завдяки називанню якогось явища іншими словами з метою яскравішого його змалювання.

Естетичний вплив на читача справляють тільки твори високої художньої майстерності. Цілісність високохудожнього твору – у єдності форми і змісту. До усвідомлення цього повинен дійти учень початкової школи, аналізуючи художні особливості твору на основі розуміння його змісту.

Дата добавления: 2014-01-07