Доторкання до заземлених не струмоведучих частин, що опинилися під напругою

	Із
		Із
		Іл=ІЗ			Іh

Якщо корпус не заземлений, то I_л = I_з. Такий випадок рівноцінний однофазному дотику до струмоведучих частин. Струм, який протікає через тіло людини, залежить від величини струму замикання на землю.

Напруга доторкання (НД) – це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Для людини, яка стоїть на ґрунті і дотикається до заземленого корпуса, що опинився під напругою, напруга доторкання визначається із виразу:

,

де, - відповідно потенціал точок 1 і 2;

– відповідно потенціал корпуса обладнання і основи;

– потенціал землі.

- коефіцієнт напруги дотику.

Напруга кроку (НК) – це різниця потенціалів між стопами ніг на відстані кроку (0,8 м) в зоні розтікання струму.

Величина сили струму, який протікає через людину, як і у разі дотику до заземлених частин, залежить від величини струму замикання на землю I_л = f(I₃). На рис. наведено розподіл потенціалів круглого одиничного провідника.

а б

Схема крокової напруги: а – загальна схема; б - розтікання струму з опорної поверхні ніг людини

Крокова напруга може дорівнювати нулю, якщо обидві ноги людини знаходяться на еквіпотенціальній лінії. Напруга кроку U_К визначається як різниця потенціалів між т. А і т. В, на яких стоять ступні ніг людини:

; ; ;

,

де, ₁ - коефіцієнт напруги кроку, який враховує форму потенціальної кривої і залежить від форми, конфігурації заземлювача і положення провідника щодо місця, в якому він знаходиться.

Струм, що протікає через людину, визначається за формулою:

, приймаємо, що,

де, ρ_гр - питомий опір ґрунту на якому стоїть людина (для напівсферичного заземлювача).

НК так само, як і НД залежить від опору взуття і опорної поверхні ніг. Вплив цих опорів враховує коефіцієнт β₂.

Таким чином, додатковий опір електричної ланки людини, яка потрапила під крокову напругу, відрізняється від цих опорів в ланці людина-пристрій, яка потрапила під НД. Так опір опорної поверхні ніг R_н визначається за формулою ,

де, Х_н – еквівалентний радіус опорної поверхні ніг.

Опір взуття за кроковою напругою в чотири рази більший, ніж при напрузі дотику тому його можна прийняти в межах .

Звідси виходить, що U_дот > U_К. Напруга кроку з врахуванням додаткових опорів дорівнює:

,

Наслідки ураження людини при НК залежать від відстані людини до точки замикання на землю (Х), від довжини кроку (L_К), від розміру взуття і його якості, від опору грунту на якому стоїть людина. Виходити із зони крокової напруги необхідно малими кроками, не відриваючи ніг від землі, або підстрибувати як заєць, кенгуру.

1. Причини електротравм. Заходи першої допомоги під час ураження електричним струмом

Електротравми можуть бути наслідком технічних, організаційно-технічних, організаційних і організаційно-соціальних причин.

До технічних причин належать:

- недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту,

- допущені недоліки при виготовленні, монтажі і ремонті установки.

- порушення правил улаштування, технічної експлуатації та ТБ електричних установок

Крім перерахованих, технічними причинами електротравм можуть бути несправності електроустановок, що виникають в процесі їх експлуатації, несправність захисних засобів, використання електрозахисних засобів із простроченою датою чергових випробувань.

До організаційно-технічних причин належать:

- невиконання вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів та опосвідчен-ня технічного стану електроустановок;

- помилки в знятті напруги з електроустановок при виконанні в них робіт без перевірки відсутності напруги на електроустановці, на якій працюють люди;

- відсутність тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт або невідповідність конструкції і розміщення вимогам чинних нормативів та відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, і попереджувальних та заборонних написів; помилки в установленні і знятті переносних заземлень, або їх відсутність.

До основних організаційних причин електротравм належать:

- відсутність (непризначення наказом) на підприємстві особи, відповідальної за електрогосподарство або невідповідність кваліфікації цієї особи чинним вимогам;

- недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

- відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу та інструкцій із безпечного обслуговування та експлуатації електроустановок;

- недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань, невідповідність групи з електробезпеки персоналу характеру робіт, що виконуються;

- недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

- неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатації.

До основних організаційно-соціальних причин електротравм належать:

- змушене виконання не за спеціальністю електронебезпеч-них робіт; негативне ставлення до виконуваної роботи, обумовлене соціальними чинниками;

- залучення працівників до понадурочних робіт;

- порушення виробничої дисципліни;

- залучення до роботи осіб віком до 18 років.

Ці причини можна згрупувати за наступними чинниками:

- дотик до неізольованих струмовідних частин електроустановок, які знаходяться під напругою, або до ізольованих за фактично пошкодженої ізоляції — 55%;

- дотик до неструмовідних частин електроустановок або до електрично зв'язаних з ними металоконструкцій, які опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції — 23%;

- поява напруги на відключених струмоведучих частинах, на яких працюють люди, внаслі­док помилково ввімкнених електричних установок;

- відсутність надійних захисних пристроїв.

- дія напруги кроку — 2,5%;

- ураження за виникнення електричної дуги — 1,2%;

- інші причини — менше 20%.

Дата добавления: 2014-01-07