Рівні регулювання міжнародної торгівлі

Фірмовий – це угода між фірмами про розподіл ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.

Національний – при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнаціональний – проявляється в укладенні відповідних угод між державами, групами держав.

Наднаціональний – здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення міжнародних спеціальних інституціональних структур, відповідних угод (Всесвітні торгові організації – ГАТТ/СОТ, міжнародна торгова палата – МТП).

Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:

1) тарифне регулювання;

2) нетарифне регулювання.

І. Тарифні методи, що переважно регулюють імпорт і спрямовані на захист національного товаровиробника від іноземної конкуренції, тому що роблять іноземні товари менш конкурентоспроможними;

ІІ. Нетарифні методи, що регулюють як імпорт, так і екс­порт (допомагають виводити на світовий ринок більше віт­чизняної продукції, роблячи її більш конкурентоспроможною).

І. Митний тариф - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються това­ри й інші предмети, увезені на митну територію країни, чи які вивозяться за межі даної території.

Мито, стягнуте митницею, являє собою податок на товари й інші предмети, що переміщаються через митний кордон дер­жави.

Мита виконують такі функції:

- фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;

- протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;

- балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.

Класифікація мита:

1. За способом стягування:

· адвалорне (вартісне), що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом (наприклад, ЗО % від митної вартості);

· специфічне, яке нараховується у встановленому грошо­вому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом (на­приклад, 15 дол за 1 т);

· комбіноване, що поєднує обидва ці види митного об­кладання (наприклад, 30% від митної вартості, але не більше ніж 15 дол за 1 т).

2. За напрямками товарних потоків:

· ввізне (імпортне) мито – нараховується на товари при їх ввезенні на територію України;

· вивізне (експортне) мито. Воно нараховується по ставках, які передбачені Єдиним митним тарифом України;

· сезонне мито встановлюється з метою оперативного регулювання ввезення і вивезення товарів на термін не більше 4-х місяців з моменту їх встановлення;

· транзитне мито – мито на товари, що переміщуються в режимі транзиту через митну територію України.

3. За розмірами ставок:

· преференційні – застосовуються до товарів, які походять з держав, що входять разом з Україною в митні союзи, або утворюють з нею спеціальні митні зони. Вони включають навіть звільнення від сплати мита;

· пільгові – застосовуються до товарів, які походять з держав або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів, які походять з країн, що розвиваються;

· повні (загальні) – передбачені для товарів та предметів з інших країн.

4. За походженням:

· автономні - мита, що вводяться на підставі однобічних рішень органів державної влади країни;

· конвенційні - мита, установлювані на базі двосторонньої чи багатосторонньої угоди.

Дата добавления: 2014-01-07