Ознайомлення з правами та обов’язками громадян

План

Формування початкових етичних уявлень.

Пропедевтика з правознавства.

Лекція 3

(2 год.)

1. Завдання та зміст правознавчої пропедевтики.

1.1. Формування уявлень в учнів про державний устрій України.

1.2. Ознайомлення з правами та обов’язками громадян.

2. Формування початкових етичних уявлень

Література:

1. Бабовал Т.І., Рябова С.І. Я і Україна. Уроки з курсу «Я і суспільство». 3 клас: Посібник для вчителя. Тернопіль: Навчальна книга − Богдан, 2005. − 112 с.

2. Бойко Т.О. Громадянська освіта: Плани-конспекти уроків. 3 клас /Т.О. Бойко. − Х.: Видавництво «Ранок», 2006. − 160 с.

3. Діптан Н.В. Я і Україна (Громадянська освіта. Природознавство). 3 клас: Плани-конспекти уроків \Н.В. Діптан, Л.П. Хитяєва. − Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. − 320 с.

4. Діптан Н.В. Я і Україна (Громадянська освіта. Природознавство). 4 клас: Плани-конспекти уроків \Н.В. Діптан, А.А. Назаренко, Л.П. Хитяєва. − Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. − 320 с.

5. Освітні технології: Навч-метод. Посіб. /О.Пєхота, А.Кіктенко, М.Любарська та ін.; За заг. Ред. О.Пєхоти. – К.6 А.С.К., 2001. – 256 с.– С. 129.

6. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. К.: “Початкова школа”. - 2003. - 296 с.

7. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – 98 с.

8. Сліпець О.Б. Я і Україна. Уроки з курсу «Я і суспільство». 4 клас: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 136 с.

9. Уроки громадянської освіти. 3 клас /Упорядн. Л.І. Земба. Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144 с.

10. Уроки громадянської освіти. 4 клас /Упорядн. Р.М. Бедрій. Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144 с.

11. Шандрівська Г. Я і Україна. Я і суспільство. 3 клас. Розробка уроків. − Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. − 96 с.

1. Завдання і зміст правознавчої пропедевтики

З авдання:

v виховання у молодших школярів свідомого бажання зробити свій внесок у ста­новлення України як демократичної правової держави;

v формування у школярів таких цінностей як державотворчість, соціальна справедливість;

v моделювання культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях.

Зміст: В курсі громадянської освіти школярі:

ü одержують початкові відомості про державний устрій України;

ü ознайомлюються із загальновизнаними правами людини, правами та обов’язками дитини,

ü вчаться дотримуватися правил поведінки в соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення.

ü вчаться аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки

ü вчаться пояснювати та активно використовувати найпростіші правознавчі терміни та поняття (право, правопорушення, юридична відповідальність, права людини, обов’язки громадянина, адвокат тощо).

У програмі визначено перелік основних досягнень на кінець навчального року з правознавчої пропедевтики:

Таблиця 1.

	3 клас	4 клас
Знання	Назва держави, її столиці. Основні правила поведінки в громадських місцях. Основні взаємозв’язки в соціальному житті (між вчинком і наслідком; порушенням правил і відповідальністю).	Національно-державна символіка України. Правила поведінки в школі, в громадських місцях. Найпростіші права і обов’язки дитини в сім’ї, в школі. Основні взаємозв’язки в соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю).
Уявлення	Найпростіші права і обов’язки дитини.	Найпростіші права та обов’язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей, право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля, право на захист материнства і дитинства, право на освіту)
Вміння	Аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки. Виконувати правила поведінки в соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення.	Аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки. Дотримуватися правил поведінки в соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення. Дотримуватися правил поведінки учня.

1.1. Формування уявлень в учнів про державний устрій України.

У 3 класі формування уявлень учнів про державний устрій України здійснюється під час вивчення теми «Великий дім – держава, лад у ньому – Закон». Тут учні мають усвідомити, що господарем у державі є народ, а допомагають йому «наводити лад» (будувати правову демократичну державу) такі державні інституції як президент, парламент та уряд. Такий підхід забезпечуватиме формування у дитини основ демократичної свідомості. Пропонується наступний алгоритм.

Урок можна розпочати зі вступної бесіди:

- У якій країні ми живемо?

- Якими іншими словами можна назвати країну? (Вітчизна, Батьківщина, держава).

З дитячих літ ми звикли до слів Батьківщина, Вітчизна. Так ми називаємо Україну тому, що в ній з давніх часів живуть наші діди, батьки. Тут ми народилися, тут усе для нас рідне. Часто ми Україну називаємо матінкою. Бо вона годує нас хлібом, навчає рідної мови, захищає і береже від горя і негоди. Слово держава ви, діти, не часто вимовляєте. Частіше ви його чуєте від дорослих: державна влада, державний діяч.

- Що ж таке держава? (відповіді учнів)

Узагальнення учителя: Коли ми говоримо, що живемо в Українській державі, то маємо на увазі територію, яка має назву, свої кордони, свої символи, свою мову, своє населення. А тепер спробуємо замінити слово держава на слово країна. Що-небудь змінилося? Ні, нічого не змінилося, тому що і про країну ми говоримо те ж: вона має певну територію, свою назву, свої кордони, свої символи, свою мову, своє населення. Але у слові держава є й інше значення. Сьогодні ми спробуємо разом це значення пояснити.

Далі учитель повідомляє тему уроку.

Пояснення учителя (з елементами розповіді та бесіди)

Кожна країна складається з великої кількості родин. У родині, де панує злагода взаємодопомога, взаємоповага – порядок і лад.

- Хто ж наводить порядок (лад) у сім’ї? Звичайно, батьки, і допомагають їм у цьому діти. Тобто уся родина є господарем у своєму домі. Дотримуючись певних правил, вона творить лад.

Уявимо країну у вигляді великої родини. У такій родині набагато важче наводити порядок.

- Хто є господарем у країні? (народ)

- А чи може народ як величезна родина впоратися з таким складним завданням – навести порядок? Звичайно. Але для цього він з-поміж себе обирає таких людей, які будуть скеровувати життя усього народу.

- Кого ж обирає народ як господар своєї країни? (відповіді учнів)

Узагальнення учителя.

v По-перше, народ обирає парламент. Як в Україні називається парламент? (Верховна Рада – зібрання обраних народом людей, які від імені своїх виборців керують державою. Цих обранців називають народними депутатами).

v По-друге, народ обирає Президента. Хто в Україні є Президентом?

v По-третє, обрані народом Верховна Рада та Президент створюють Уряд. Як в Україні називається Уряд? (Кабінет Міністрів).

У процесі пояснення учитель малює на дошці (або прикріплює виготовлені таблички з назвами державних інституцій):

ПРЕЗИДЕНТ

ПАРЛАМЕНТ (ВЕРХОВНА РАДА)

УРЯД (КАБІНЕТ МІНІСТРІВ)

Для закріплення знань учнів учитель розміщує на дошці таблички з надписами за двома варіантами:

1. «Україна», «Територія», «Кордони», «Мова», «Населення», «Герб, прапор, гімн».

2. «Україна», «Територія», «Кордони», «Мова», «Населення», «Герб, прапор, гімн», «Президент», «Парламент», «Уряд».

- За допомогою якого слова можна назвати Україну у першому варіанті? (країна)

- За допомогою якого слова можна назвати Україну у другому варіанті? (держава)

- Яка різниця у значенні цих двох слів? (відповіді учнів)

Узагальнення вчителя. У словах держава та країна є чимало спільного. Але слово держава ще означає організації, які керують країною. Основне завдання держави – організовувати життя людей у країні, стежити за порядком. Держава повинна служити людям, а не навпаки. З’ясуємо, яку роботу для народу виконує кожна частинка держави.

v Які обов’язки у Президента? (він призначає найголовніших керівників у державі, він є головнокомандувачем нашої армії, відповідає за підтримання стосунків з іншими державами, відповідає за те, щоб гарно працювали і парламент, і уряд).

v Які обов’язки виконує уряд? (найголовніший його обов’язок – добре налагодити роботу господарства та забезпечити гарне життя людям: заробітна плата, пенсії, допомога дітям, охорона здоров’я, освіта).

v Які обов’язки перед народом виконує парламент? Це запитання може бути проблемним. Учитель повідомляє: щоб відповісти на це запитання, нам потрібно з’ясувати, що допомагає народові наводити порядок у державі.

Розповідь учителя. Подумки повернемося у найдавніші часи – до життя первісних людей. У них існували певні звичаї: розподіл праці, їжі, доручень серед членів общини. Люди виживали тільки тоді, коли дотримувались цих звичаїв. Цікавою є історія «За вогнем», описана в казці С.Гавриша «Маленькі історії про великі істини».

Два хлопчики трьох і восьми років залишились стерегти вогнище у той час, коли всі дорослі члени племені пішли на полювання. Хлопці заснули, вогнище погасло. Повернулися зголоднілі і промоклі родичі зі здобиччю, а вогню немає. Як видумаєте, яким було ставлення до малюків, що не зберегли вогонь? Розлючені чоловіки хотіли їх вбити, але мати захистила синів. І тоді плем’я вирішило прогнати їх. А це означало смерть. Та бажання вижити, кмітливість допомогли хлопцям у цю небезпечну годину. Старший, відбиваючись від звірів, весь час тер палицею об гілку дерева. І що тоді сталося? Так, виник вогонь. Цей вогонь у глиняному посуді діти принесли родичам. Дітей вибачили, ще й не їх честь відбулося свято.

(Гавриш С.Б. Маленькі історії про великі істини. Права та свободи дитини. – К.: Емма, 2001.)

Пізніше, з появою релігії, поведінку людей оцінювали за Божими законами. Існували моральні норми, коли вчинки людей оцінювали з точки зору «добра і зла», «справедливості чи несправедливості», «чесності –нечесності». Порушення норм моралі викликало осуд поведінки іншими людьми.

Із розвитком суспільства ставало недостатньо звичаїв, релігійних традицій для збереження добрих людських взаємин. І тоді було створено загальнообов’язкові, найбільш важливі та необхідні норми поведінки, які затверджує і охороняє держава. Такий офіційний письмовий документ і назвали законом. В історії нашого народу вперше письмовий Закон мав назву «Руська правда». Виданий він був за часів князювання Ярослава Мудрого на початку ХІ століття.

Для закріплення матеріалу вчитель ще раз запитує учнів, чи зрозуміли вони, що таке закон. Прикріплює на дошці табличку, на якій записано визначення: «Закон – це документ, у якому визначено загальнообов’язкові, найважливіші норми поведінки». Кілька учнів повторюють це визначення.

Далі учитель говорить: Отже, закон – це документ, який затверджує і охороняє держава.

v Який державний орган його створює і затверджує? (Верховна Рада. Отже, Верховна Рада – це спеціальний державний орган для створення і прийняття законів).

v Як називається основний Закон держави? Демонструє «Конституцію України».

Повідомляє: Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року Верховною Радою. Слово конституція походить з латинської мови і означає устрій, тобто будь-яка конституція визначає суспільний і державний лад, основні права і обов’язки громадян.

Під час закріплення та осмислення знань учнів про державний устрій учителю варто звернути увагу на наступне:

v Що таке держава?

v Чим відрізняється це поняття від слова країна?

v Хто у державі господар?

v Які органи створюються для керівництва країною та охорони життя і діяльності громадян?

v Які обов’язки мають ці органи перед народом?

v Що таке закон?

v Для чого у державі приймаються закони?

v Який орган їх створює?

v Який Закон у державі найголовніший?

Курс «Я і суспільство» має зосередити учня на набутті демократичних цінностей, серед яких важливе місце займає така цінність як свобода. Демократія, яка заснована на свободі, передбачає повагу до свободи інших, визнання за кожним права на таку свободу. Цією обставиною зумовлюється актуальність проблеми формування у молодшого школяра усвідомлення єдності прав та обов’язків людини та громадянина. У курсі громадянської освіти передбачені теми саме такого спрямування: «Правила життя в суспільстві», «Громадянські права та обов’язки».

Ознайомлення учнів з основними правами та обов’язками можна розпочинати у 3 класі під час вивчення теми «Великий дім – держава, лад у ньому – закон». Після того, як учні отримали уявлення про державний устрій України і зробили висновки, що найголовнішим Законом у державі є Конституція, їм пропонується прочитати статтю «Закон - найголовніший». Під час бесіди за змістом прочитаного потрібно сконцентрувати увагу на нерозривній єдності прав та обов’язків. Отже, у 3 класі не варто зосереджуватись на переліку основних прав і обов’язків громадян. Подальша робота має бути спрямована на ознайомлення з правами дитини.

Учитель зазначає, що Конституція захищає права і дорослих, і дітей. Причому діти знаходяться під особливим піклуванням. Про це свідчить і спеціально прийнятий у квітні 2001 року Закон України «Про охорону дитинства». Далі учитель повідомляє, що цей Закон написаний у відповідності до усіх міжнародних документів, які охороняють права дитини. Можна продемонструвати плакат, на якому записані назви цих документів та роки їх прийняття. Поєднання зорової та слухової пам’яті дітей забезпечить краще сприйняття складних термінів та понять. Для плакатів можна використати наступну інформацію:

v «Загальна декларація прав людини» – прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.: «Діти мають право на особливе піклування та допомогу».

v «Декларація прав дитини» – прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р.: «Дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування».

v «Конвенція ООН про права дитини» – прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 1989 р.: «Дитина має бути вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об’єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності та солідарності».

Повідомлення учителя супроводжуються словниковою роботою:

v ООН – найголовніша міжнародна організація, яка об’єднує більшість країн світу.

v Декларація – урочисте проголошення важливих положень.

v Конвенція – угода між державами.

Далі учитель організовує роботу з роздатковим матеріалом. На столах – витяг із Закону України «Про охорону дитинства».

Ст. 1. Дитиною вважається кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку (повноліття). Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження.

Ст. 6. Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

Ст. 7. З моменту народження кожна дитина має право на ім’я і набуття громадянства.

Ст. 9. Кожен маленький громадянин має право вільно висловлювати особисті думки, формувати власні погляди, отримувати інформацію, активно діяти в суспільстві.

Ст. 10. Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Ст. 24. Право дитини на користування послугами системи охорони здоров’я та засоби лікування.

Ст. 28. Право дитини на освіту.

Ст. 31. Право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх, що відповідають її віку.

Ст. 37. Щоб жодна дитина не піддавалась катуванням та жорстоким покаранням, мала право на доступ до правової та іншої відповідної допомоги.

Ознайомлення з основними статтями Закону може здійснюватися за такими варіантами:

1. Коментоване читання статей.

2. Робота в парах.

3. Самостійна робота учнів з наступним обговорення змісту статей.

Закріплення вивченого матеріалу можна провести за допомогою бесіди, у ході якої уточняються права дитини, на дошці (зліва) робиться запис:

Права дитини:

- Повага до особистості і гідності дитини.

- Право на соціальний захист.

- Право на житло

- Право на освіту.

- Право на свободу слова.

Подальша робота на уроці має бути зосереджена на обов’язках дітей. Учитель зазначає, що крім прав, діти мають і зобов’язання. Деякі з цих обов’язків тісно пов’язані з правами. Використовуючи життєвий досвід учнів, учитель повинен спочатку з’ясувати, які вони мають обов’язки. Узагальненням бесіди можуть бути записи на дошці (справа):

Обов’язки дитини:

- Добре вчитися.

- Дотримуватись правил школяра.

- Поважати старших, батьків, учителів.

- Дбати про своє здоров’я.

- Оберігати природу та пам’ятки культури.

Використовуючи записи на дошці (вони розміщені поруч), можна запропонувати учням:

- пояснити, як вони розуміють нерозривну єдність прав та обов’язків;

- з’ясувати, чим різняться між собою права і обов’язки (право – це те, що ви можете робити, те, у чому вам не можна відмовляти; обов’язок – це те, що ви повинні робити, щоб бути корисним собі і іншим)

У 4 класі робота над темою прав та обов’язків громадянина поглиблюється за рахунок того, що четвертокласники детальніше знайомляться зі змістом розділу Конституції України. У зв’язку з цим на уроці бажано мати тексти Конституції на кожну парту. Учитель керує вибірковим читанням учнів статей, де записані найважливіші (і зрозумілі для молодших школярів) права та обов’язки громадянина. Після цього доцільною буде робота з підручником (вірш Ганни К. з Житомирської області). Учитель пропонує співвіднести висловлювання дівчинки з правами, визначеними в Конституції. Далі розмова про права і обов’язки має бути переведена у площину стосунків у сім’ї (це може бути тема окремого уроку).

Важливим елементом правознавчої пропедевтики є формування в учнів уявлень про правопорушення та відповідальність за їх скоєння, виховання негативного ставлення до будь-яких порушень норм моралі та права. Ця робота розпочинається у 3 класі і має витоки з уявлень учнів про закон, про права і обов’язки громадянина.

З’ясувавши з учнями, що таке закон, учитель констатує той факт, що, на жаль, не всі громадяни у державі (і дорослі, і діти) дотримуються законів.

- Чи знаєте ви, як називають людей, які порушують закони? (правопорушники)

- Чому їх так називають? (бо вони, порушуючи закони, порушують права інших людей, яких охороняє закон).

- Як можна назвати вчинок людини, яка порушила закон? (правопорушення)

- Що таке правопорушення? (учні зачитують текст підручника, повторюють значення слова)

Отже, формування у третьокласників уявлень про правопорушення здійснюється за схемою: закон – дотримання законів – недоторканість прав людини – правопорушення – правопорушник – відповідальність. Подальша робота має бути спрямована на формування в учнів неприйняття будь-яких правопорушень, вироблення оціночних суджень. З цією метою потрібно сконцентрувати дітей навколо обговорення ситуацій, описаних у підручнику та запропонованих учителем. Обережно потрібно використовувати життєвий досвід дітей: історії, описані ними, можуть бути запозичені із фільмів, телепередач, але представлені як побачені ними у реальному житті.

У 4 класі формування в учнів уявлень про правопорушення продовжується. Але у четвертокласника має бути глибше розуміння сутності даного правового явища. На вивчення та засвоєння матеріалу, розвиток аналітико-синтетичного мислення в учнів потрібно визначити у календарно-тематичному плані кілька уроків (3-4):

1. Основні правопорушення.

2. Моделювання поведінки в різних життєвих ситуаціях.

3. Твої життєві правила.

4. Вчинки та їх наслідки. Юридична відповідальність за правопорушення.

Схематично всю роботу можна зобразити так: закон – право ( двозначність слова ) – галузі права – правопорушення – види правопорушень – юридична відповідальність – відповідальність неповнолітніх. Детальніше опишемо зміст педагогічних дій на кожному етапі.

Актуалізація опорних знань.

v ЗАКОН. Учитель запитує, що таке закон, який найголовніший Закон у державі.

Вивчення нового матеріалу.

v ПРАВО. Учитель повідомляє, що у законах записані загальнообов’язкові правила поведінки і норми, які регулюють відносини у певній сфері життя суспільства (наприклад, Закон «Про охорону дитинства» визначає ставлення до дітей, їхні права). У державі є багато різних законів, які містять велику кількість правил і норм поведінки. Систему норм і правил поведінки прийнято називати правом (учитель прикріплює на дошці таблицю із визначенням: «Право – це правила поведінки, які містять у законах»). Далі потрібно звернути увагу учнів на двозначність слова право. В одному випадку ми вживаємо його у значенні того, що ми можемо робити і у чому нам не можуть відмовляти; в іншому – як систему правил поведінки. І це не випадково: слово право прийшло до нас з латинської мови і у перекладі означає права, справедливість.

v ГАЛУЗІ ПРАВА. Учитель повідомляє: існують різні види права (поняття галузь права у початковій школі не формується). Конституційне право містить норми, які визначають державний устрій України (про це говорили у 3 класі). Адміністративне право містить норми, які регулюють стосунки між громадянами і органами управління. Цивільне право регулює майнові відносини. Сімейне право містить правила, які регулюють поведінку у сім’ї. Трудове право регулює відносини, які виникають у процесі праці людей. У кримінальному праві визначено покарання за порушення законів держави. Під час розповіді учителя на дошці вимальовується (або формується за допомогою табличок) елементарна схема:

Дата добавления: 2014-01-07