Емоційно-естетична домінанта

Дослідники українського психотипу (О.Кульчицький, М.Костомаров, Б.Липинський) приділяють увагу такій його рисі як емоційність, і тісно пов'язаній з нею естетичній домінанті. В усьому світі укра­їнців, навіть на побутовому рівні, вважають емоційними людьми, їхня жвавість, дитяча безпосередність, вразливість та чуйність вражає представників нормативно-логічної західної психокультури.

Мальовничі пейзажі України, її живописна природа пробуджує і надихає. Вся ця краса не могла не позначитися на українцях. Їх потяг до усього живого, натурального, гармонійного й естетичного виражають своє­рідну життєлюбність. Емоційні психокультури завжди породжували людству титанів мистецтва: музики, архітектури, поезії, драматургії, не є винятком і Україна.

Емоційно-естетична домі­нанта українців не вражена прагматичністю і придушує майже все, у чому немає естетичної при­вабливості.

Що відрізняє емоційну українську психокультуру від інших, аналогічних психокультур (наприклад, французької чи італійської)?

ü Неусталеність емоційних реакцій на одних і тих самих стимулах. Здавалося б, чим тоді емоційний француз відрізня­ється від емоційного українця? Можливо, тим, яку роль виконує емоційна сфера в першого і в другого. Емоційність француза є нормативно заданою. Для американської та європейської психокуль­тур емоції мають публічний вимір, оскільки за всім, що відбувається з людиною, стежить невидиме око громадськості. В українця емоційність є механіз­мом адаптації до того середовища де він перебуває. Тут учинок людини не зможе виправдати ніяка логіка, якщо вона не подібна до логіки емоцій. Абстрактні принципи розцінюються як вияв шаблонності й заорганізованості, оскільки емоційне мислення оперує не поняттями, а образами. Образи ж не можуть повторюватися, тим паче бути стандартизованими.

ü Емоції українця ство­рюють своєрідне замкнене коло, бо ніколи не спрямовані на сам об'єкт. Тобто, сама об’єктивна дійсність конкретно не викликає емоцій, а от своєрідне її сприйняття та осмислення породжує суб’єктивну емоційну реакцію. Загалом усе, що стосується так званої об'єктивної дійсності, мало цікавить українця, адже вона не викликає у нього емоційних реакцій. Таким чином, переконаність українця в будь-чому (в тому числі в істинності чужих думок) залежить від його емоційної насиченості;

ü Емоційна сфера укра­їнця є неврівноваженою, вибірковою, непередбаченою, стрибкоподібною.

Самоопанування українцями національним інтелектом є неодмінною запорукою відродження самості українця. Лише напружені пошуки втраченого «Я» допоможуть йому стати самим собою, а значить, вільним і самодостатнім.

Дата добавления: 2014-01-07