Побудова активу і пасиву балансу

Структура балансу

Змістовна частина бухгалтерського балансу визначається його будовою та структурою. У побудові активу і пасиву є як вітчиз­няна, так і світова практика. Загальна характеристика побудови активу і пасиву балансу у світовій і вітчизняній практиці показа­на на схемі.

	Актив	Пасив
Вітчизняна практика	Актив будують у порядку зростання ліквідності: — нерухомість; — запаси; — кошти.	Пасив будують за зобов‘язан­нями перед власниками коштів: спочатку своїми, а потім чужими.
Світова практика	Актив будують у порядку убування ліквідності: — грошові кошти; — товари і запаси; — нерухомість; — акціонерний капітал.	Пасив будують за ступенем по­гашення: — поточні рахунки до оплати; — довготермінові пасиви; — акціонерний капітал.

Діючий баланс підприємства має таку форму і структуру. актив балансу складається з трьох розділів, а пасив балан­су — з п'яти розділів, в яких згруповані економічно однорідні за­соби і джерела так, щоб з найбільшою якістю простежувався вза­ємозв'язок між складом господарських засобів в активі та джере­лами їх формування в пасиві балансу.

У І розділі активу балансу «Необоротні активи» об'єднані в статті: нематеріальних активів, основних засобів за первісною та залишковою вартістю, остання включається до валюти балансу, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

До складу нематеріальних активів належать:

• права користування природними ресурсами;

• права користування майном;

• права на об'єкти промислової власності;

• права інтелектуальної власності (авторські права);

• привілеї, патенти тощо.

У II розділі активу балансу «Оборотні активи». До цього розділу належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, векселі одер­жані, дебітори, грошові кошти і їх еквіваленти.

До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фі­нансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошо­вих коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вар­тості (грошові документи, депозитні сертифікати, чеки тощо).

Активи підприємства класифікують на оборотні та необоротні.

Оборотні активи - це такі ресурси, які можуть бути реалізовані шляхом продажу або використання протя­гом операційного циклу, або впродовж дванадцяти мі­сяців з дати складання балансу, або які не обмежені для поточного використання.

До оборотних активів відно­сяться грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балансу (виробничі запа­си, готова продукція, товари, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість за товари, послуги, за роз­рахунки, інвестиції, грошові кошти в національній та іноземній валюті).

Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них про­дукції, товарів або послуг.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, послу­ги, розрахунки - це заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу, або яка буде погашена протягом двадцяти місяців з дати балансу.

У III розділі активу «Витрати майбутніх періодів» подають інформацію про витрати майбутніх періодів. Це витрати балансу, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних пері­одів, але належать до наступних періодів. Прикладом таких витрат можуть бути наперед сплачені орендна плата, рекламні послуги, страховка.

Джерела формування активів (засобів) підприємства , які відображаються в пасиві балансу, поділяються на власний капітал та зобов'язання. Саме власний капітал, зокрема зареєстрована його частина, виступає гарантією захищеності прав власників підприємства.

У І розділі пасиву балансу «Власний капітал» відображають власний капітал підприємства, що дорівнює частині активу під­приємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. До власного капіталу відносять: статутний капітал, пайовий капі­тал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений при­буток. Власний капітал є важливим джерелом активів підприємства.

Таким чином власний капітал за Положенням (стан­дартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Необхідно зазначити, що сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, вона не відображає поточну вартість прав власників під­приємства. Проте власний капітал є основою для здійс­нення господарської діяльності будь-якого суб'єкта гос­подарювання.

Власний капітал підприємства має збільшуватись внаслідок:

внесків його власників у вигляді грошових коштів та інших активів;

накопичення суми нерозподіленого прибутку;

конвертування зобов'язань;

збільшення вартості активів (дооцінка необоротних активів);

одержання активів у формі дарчого капіталу.

За формою власний капітал поділяється на три кате­горії (види):

інвестований (вкладний або сплачений капітал);

дарчий капітал;

нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал - це сума простих та привіле­йованих акцій за їх номінальною вартістю, а також до­датково вкладений капітал.

Дарчий капітал - це вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фі­зичних осіб.

Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отриманого внаслідок ефективної діяльності підприєм­ства, що не була розподілена між акціонерами, а знову інвестована у підприємство.

За рівнем відповідальності власний капітал поділя­ється на статутний та додатковий.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском влас­ників (учасників) до капіталу підприємства. Він відо­бражає власні джерела формування активів, а також ко­лективну власність акціонерного товариства.

Додатковий капітал - це додатково вкладений капі­тал, тобто сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також дар­чий капітал, резервний капітал та нерозподілений при­буток.

У II розділі пасиву балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів» подають інформацію про нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел. До цього розділу належать забезпечення виплат відпусток, гаран­тійних зобов'язань, додаткове пенсійне забезпечення, фінансу­вання.

У III розділі пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання» подають інформацію про залучені кошти банків шляхом випуску підприємством облігацій на довгостроковій основі з нарахуван­ням відсотків. Це зобов'язання, які будуть погашені в строк біль­ше року.

До довгострокових зобов 'язань належать:

довгострокові кредити банків;

відстрочені податкові зобов'язання;

інші довгострокові фінансові зобов'язання. Поточні зобов 'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов'я­заннями;

короткострокову заборгованість за товари, роботи, послуги;

видані короткострокові векселі;

поточну заборгованість за розрахунками з бюдже­том, за розрахунками з оплати пращ та ін.

У IV розділі пасиву балансу «Поточні зобов'язання» відобра­жають зобов'язання, які будуть погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Це зобов'язання по одержа­них кредитах банку, виданих підприємством векселях, кредитор­ська заборгованість за товари, роботи і послуги, поточні зо­бов'язання за розрахунки з бюджетом, зі страхування, оплати праці.

УV розділі пасиву балансу «Доходи майбутніх періодів» ві­дображаються доходи, що отримані протягом поточного або по­передніх звітних періодів, які належать до наступних звітних пе­ріодів. До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основ­ні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально — видовищних підприємств, абонент­на плата за користування засобами зв'язку тощо.

Отже, розглянута структура бухгалтерського балансу дозволяє пізнати підприємство, дати характеристику стану господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату у грошовому вимір­нику, тому не випадково баланс є першою формою звіту про фі­нансовий стан підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07