Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Різновиди жаргону (сленгу)

Поняття, класифікація та призначення жаргону (сленгу).

Жаргон визначається як різновид мовлення, який використовується, переважно, в усному спілкуванні окремою, відносно стійкою соціальною групою, що об’єднує людей за ознакою професії, соціального статусу, зацікавленості або віку.

Наприклад, у студентському мовленні можна почути такі жаргонізми, як хвіст "заборгованість", плавати "слабо знати матеріал", засипатись "не скласти іспит", стипуха "стипендія", автомат "залік за резуль­татом роботи в семестрі", кайф "задоволення"; рос. кол "одиниця", петрить "розбиратися в чомусь".

У мовленні водіїв рос. баранка (за баранкой, крутить баранку) "руль автомобіля", тачка "автомобіль"; дворники "стрілки для механічного витирання скла авто­мобіля від снігу, вологи, пилу", резина і скаты "по­кришка".

Останнім часом великого поширення набув молодіжний жаргон: чувак "хлопець", башлі "гроші", бакси "долари", предки "батьки", шнурки "діти", відкинути копита "померти", крутий "сильний, інтенсивний, незаурядний", тусовка "зборище людей, об'єднаних спільними інтересами", лох "бевзь, йолоп, роззява", дурка "психіатрична лікарня" то­що.

У функції жаргонізмів стали використовуватися пе­рекручені англійські слова: лейбл "етикетка", баттон "ґудзик", воч "годинник", беґ "сумка", фазер "батько", гир­ла "дівчина", сейшн "вечірка", спікати "говорити" та ін.

Жаргон дуже швидко змінюється. Жаргонізми, які ак­тивно вживалися в 50-х–60-х роках, типу шамати "їсти", рубон "їжа" не зрозумілі сучасній молоді. Засилля жаргонізмів у мовленні сучасних молодих людей завдає великої шкоди. Вони висушують, забруднюють і вульгаризують усне мовлення молоді, по-своєму стандартизують його, на­повнюють сумнівними дотепами, заглушують живу дум­ку, справжню мовну творчість, позбавляють мовлення ін­дивідуальної своєрідності.

Жаргон складається з таких різновидів, як:

1) професійний жаргон (наприклад, військовий (рос. слон – солдат строкової служби, сверчок – солдат надстрокової служби, фанера – повітряні війська, траки – танкові війська, баллоны – аеромобільні війська);

2) арготичний (кримінальний жаргон абоарго(жаргон декласованих елементів суспільства (рос. баян – шприц, ширяться – вводити наркотики за допомогою шприца, ширка – наркотики, откинуться – вийти на волю, відбувши покарання у в’язниці, перо – ніж, гоп-стоп – пограбування, хаза – дім, нарисоваться – з’явитися, ксива – посвідчення);



3) жаргон певної сфери діяльності(жаргон філателістів, автолюбителів, картярів, гравців у комп’ютерні ігри тощо);

4) жаргон соціального статусу(жаргон бідних\заможних, освічених\неосвічених). Жаргон соціального статусу формується, як правило, на основі інших різновидів жаргонів та визначає представників класового розшарування суспільства;

5) віковий жаргон(дитячій, молодіжний (рос. клевый – чудовий, прикол – щось смішне, жарт, облажаться – помилитися, знеславитися).

Поняття “жаргон” перетинається з поняттям “професіоналізм”, що визначається як слова і вирази притаманні мовленню представників певної професії або сфери діяльності, які проникають у загальнолітературний вжиток і функціонують як емоційно забарвлені еквіваленти термінів. Таким чином, видається доцільним розглядати професіоналізм як одиницю, що утворилася в межах жаргону, який виокремлюється серед інших його видів за професійною спрямованістю. Хоч етимологічно професіоналізми походять від жаргонізмів, у загальнолітературній мові вони, як правило, втрачають свою професійну спрямованість і, відповідно, не виконують професійно-ідентифікуючої функції. Слід зазначити, що під терміном “професіоналізм” розуміється професійний жаргон (або сленг), який слід виокремлювати від іншого виду професіоналізмів (у широкому сенсі), що має назву “терміни”.

Існують жаргони, що об'єднують в собі декілька типів: наприклад, студентський жаргон є симбіозом рис, притаманних жаргону певної сфери діяльності (навчання у ВНЗ), професійного (специфіка майбутньої професії) та вікового жаргону (особливості мовлення молоді).

Одним із найбільш суперечних питань у лінгвістиці є поняття “сленгу”. Сленг тлумачать у двох значеннях: 1) як синонім терміну “жаргон” і 2) як сукупність жаргонізмів, що складають прошарок розмовної лексики і висвітлюють грубувато-фамільярне та гумористичне ставлення до позначуваного.

В. О. Хомяков пропонує розрізняти спеціальний і загальний сленг. Спеціальний сленг тлумачиться як синонім до поняття “жаргон” і визначається як соціальна мовленнєва мікросистема у просторіччі, що складається з кенту (арго у нашій термінології) та близьких до нього утворень (римований сленг, зворотній сленг тощо), професійних й корпоративних (групових) жаргонів, та генетично і функціонально відрізняється від загального сленгу.

Під загальним сленгом (тобто, якщо розглядати його як родове поняття) розуміють основний компонент просторіччя (норми другого рівня), що, з одного боку, містить соціальні варіанти: арго й близькі до нього утворення, професійні та корпоративні жаргони, а з іншого – широко розповсюджену загальноприйняту соціальну мікросистему, яка є досить неоднорідною за генетичним складом і ступенем наближення до норми першого рівня. Ця мікросистема має яскраво виражений емоційно-експресивний оцінний характер та своєрідний вокабуляр, її одиниці передають глузування над соціальними, етнічними, естетичними, мовними та іншими умовностями та авторитетами.

Сленг складається з одиниць, що виникли і вживалися в окремих соціальних групах і відображає ціннісну орієнтацію цих груп.

Слід зазначити, що, завдяки ЗМІ, велика кількість жаргонізмів стандартизуються, тобто проникають у нормативні прошарки мови, зокрема у фамільярно-розмовне мовлення і популяризуються у широких верствах населення під впливом різних чинників. З іншого боку, популяризація жаргонізмів пояснюється так званою “демократизацією”, зниженням нормативних рамок у сучасному суспільстві у порівнянні з попередніми етапами його розвитку. Наслідки такого стилістичного зміщення найбільш широко проявляються у сфері публіцистичного стилю мовлення, оскільки ЗМІ є засобом впровадження й асиміляції одиниць усного мовлення у сфері публіцистики, а також засобом формування мовленнєвих навичок, смаків та естетики носіїв мови.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Різновиди жаргону (сленгу)

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1430; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.224.137.45
Генерация страницы за: 0.093 сек.