Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ненормативні запозичення




В кожній мові запозичення відіграють важливу роль знаходячи іншомовний еквівалент вже відомих слів. В українській мові існує велика кількість запозичень з багатьох мов. За поширеними серед української інтелігенції теоріями, велика частина слів ненормативного характеру, лайки, що вживаються у сучасній українській мові, є наслідком запозичення з польської, російської і татарської мов та івриту. Так, до подібних запозичень відносять, зокрема, слова «х**», «п***а», «мудак» «*б*ти», та інші, які відрізняються від власне українських чітко вираженим сексуальним підтекстом. Проте, така теорія не повністю відповідає дійсності. Ці слова є питомо українськими словами, що мають спільнослов'янське походження. Запозичено ж із російської мови було лише їхнє використання у якості лайки.

Етимологія цих слів є прозорою для мовознавців та має не тільки спільнослов'янське, але й індоєвропейське походження. Так, слово «х**» споріднене зі словом «ховати» (тобто, «те, що ховають» (порівняймо чергування голосних у формах слова «кувати»–"куй", або той самий суфікс «-й» у словах «водій» від «водити» або «палій» від «палити». Слово «п***а» або споріднене зі словами «піся», «пісяти». Слова «мудак» походить від тепер забутого українського слова «мудо» (що означає чоловічі ядра (яйця) та зафіксовано у «Словарі української мови» Бориса Грінченка (Київ, 1908)). Нарешті, слово «*б*ти» – найдавніше з усіх чотирьох згаданих вище, адже має споріднений корінь, наприклад у грецькому слові «εφρος» зі значенням «самець, цап» або у санкритському слові «yabhati» «злягається, *бе».

З історичних обставин тісний контакт і запозичення з російської мови і культури призвели до широкого використання цих слів і в українській мові. Особливо швидке і масивне запозичення ненормативної лексики з російської мови відбулося під час розпаду Російської Імперії та становлення Радянської влади в Україні, коли використання лайки було відзнакою приналежності до робітничого класу і таким чином дещо втратило соціальне табу такого роду ненормативної лексики. Подальше поширення лайки сексуального типу продовжилося під час репресій 30-х років, коли певна кількість населення перебуваючи в сталінських таборах та тюрмах ще більше запозичували лексику притаманну кримінальному оточенню з яким вони контактували. Також русифікаціія в Україні призвела до того, що навіть в сфері лайки та нецензурних виразів відбулася певна трансформація, коли від «копроректальної» лексики притаманної українській мові відбувся перехід до сексуальної лексики іноземних запозичень. На території України цей поділ ненормативної лексики зараз дещо співпадає з мовним поділом населення регіонів України.

Останнім часом досить активне запозичення ненормативної лексики відбувається і з англійської мови. Це обумовлене передусім великою популярністю окремих зразків американської культури в вигляді фільмів, комп'ютерних програм, музики тощо. Одним з новітніх нецензурних запозичень є слово «фак» (англ. fuck), яке також активно вживається серед української молоді. В зв'язку з іншомовним походженням слова і відсутністю смислового навантаження для україномовного користувача це слово вживається іноді досить легковажно і в ситуаціях, де українські еквіваленти були б вкрай неприпустимими.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 497; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.