Контрольні запитання та завдання

V. Голкорефлексотерапія.

VI. При безплідності, пов'язаній з непрохідністю маткових труб, — ферменти (лідаза 32—64 ОД, хімотрипсин 5—10 мг в ін'єкціях, ронідаза за допомогою фонофорезу на низ живота). Зважуючи на те, що ферменти діють при безпосередньому контакті з тканинами, оптимальним шляхом введення цих препаратів є ін'єкції через заднє склепіння або введення їх у порожнину матки за допомогою гідротубацій.

VII. Седативна терапія (аналгетики, спазмалітики).

VIII. Санаторно-курортне лікування (Любен Великий, Одеса, Хаджибей, Євпаторія, Бердянськ, Слав'янськ, Миргород).

Крім перелічених методів лікування гострих та хронічних запальних процесів геніталій, що відносяться до консервативних, застосовуються також хірургічні методи.

Показанням до термінового хірургічного втручання при гострому запаленні геніталій є:

1) дифузний перитоніт;

2) розрив піосальпінксу;

3) відсутність ефекту протягом 24 годин після дренування черевної порожнини за допомогою лапароскопії. В плановому порядку операція виконується при наявності гнійного запалення придатків, мішечкуваних запальних пухлин. Оптимальним терміном для операції є період ремісії процесу. Об'єм операції залежить від характеру та розповсюдження деструктивного процесу, віку хворої, анамнезу, потенційної онконебезпеки. В молодому віці операція обмежується видаленням ураженого органу (частіше за все, це маткова труба), а у віці після 45 років — об'єм операції розшируюється (видалення матки, можливо, яєчника).

Профілактика запальних процесів геніталій

Профілактика полягає перш за все в дотриманні особистої гігієни, гігієни статевого життя:

1) виявленні та лікуванні осередків хронічного запалення екстрагенітального походження, перш за все захворювання кишківника;

2) запобіганні небажаної вагітності, переривання якої наносить організмові жінки непоправної шкоди, бо веде до інфікування статевих шляхів, порушення менструальної функції, безплідності;

3) гігієні статевих зносин;

4) раціональній організації праці та побуту з виключенням переохолодження, фізичного чи психічного перенапруження;

5) раціональному харчуванні, що запобігає гіповітамінозу, гіпопротемії.

1. Класифікація запальних захворювань жіночих статевих органів.

2. Що розуміється під гострим, підгострим та хронічним перебігом запального процесу?

3. Що таке бартолініт? Опишіть його клініку, діагностику та лікування.

4. Що таке вульвовагініт? Опишіть його клініку, діагностику та лікування.

5. Особливості вульвовагініту у дівчат.

6. Що таке кольпіт? Яка його етіологія?

7. Опишіть методи діагностики кольпіту.

8. Методи діагностики та лікування запальних захворювань шийки матки. На чому базується диференційна діагностика з епітеліальними дисплазіями шийки матки?

9. Клініка та діагностика гострого ендометриту.

10. Клініка та діагностика гострого аднекситу.

11. Клініка та діагностика гострого параметриту.

12. Клініка та діагностика гострого пельвіоперитоніту.

13. Основні принципи лікування гострих запальних захворювань верхніх відділів жіночих статевих органів.

14. Антибактеріальна терапія: показання, принципи добору антибіотиків, їх сумісність з іншими антибактеріальними засобами.

15. У чому полягає дезінтоксикаційна та десенсибілізуюча терапія при гострому запаленні верхніх відділів жіночих статевих органів?

16. В яких випадках при гострому запаленні геніталій показано хірургічне лікування?

17. Особливості клініки хронічного запалення жіночих статевих органів.

18. Методи діагностики хронічного запалення жіночих статевих органів.

19. З якими захворюваннями слід диференціювати запалення жіночих статевих органів.

20. Методи лікування запалення жіночих статевих органів у хронічній стадії.

21. У чому полягає реабілітація хворих, які перенесли запалення жіночих статевих органів?

22. Які фізіотерапевтичні процедури можна використовувати при запаленні жіночих статевих органів?

23. На які курорти слід направляти жінок, які перенесли запалення жіночих статевих органів?

Дата добавления: 2014-01-07