Потреби й мотивація підприємницької діяльності

Порівняльний аналіз різних видів діяльності підприємця

Інші суб'єкти підприємницької діяльності

Підприємець як суб’єкт діяльності

Умови успішного виконання дій

Регуляція дії та самоконтроль

Психологічна сутність дій

Психологічні аспекти діяльності людини

Психологія підприємницької діяльності

Цінності й установки в бізнесі

Потреби й мотивація підприємницької діяльності

ТЕМА: ПОТРЕБНІСНО-МОТИВАЦІЙНА ОСНОВА ПІДПРИЄМНИЦЬКО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА ПРАЦІ

ПЛАН:

Перехід людини зі статусу найманого робітника в статус підприємця активізується процесом, що позначається мотивацією.

Мотивація – сукупність спонукань, що викликають активність індивіда і спрямовують його до певного виду діяльності.

В основі мотивації лежать нереалізовані потреби, які, переломлюючись через призму індивідуальних особливостей та власного життєвого досвіду, спрямовують людину до певних дій.

Потреба визначається як стан індивіда, в якому виражаються нужда в певних умовах існування, предметах або людях, без чого він перебуває в стані дискомфорту.

Існує багато класифікацій потреб. Їх розділяють на біологічні, соціальні й духовні.

До біологічних потреб відносимо прагнення людини підтримувати своє існування (потреба в їжі, одязі, сні, безпеці й ін.).

До соціальних потреб – прагнення людини до спілкування, до популярності, до панування над іншими людьми та ін.

Духовні потреби людини – це потреба пізнати навколишній світ і себе самого, прагнення до самовдосконалення та самореалізації.

У людини діє одночасно більше десяти нереалізованих потреб і водночас його підсвідомість розставляє їх по ступені значимості, утворюючи складну ієрархічну структуру, відому як «піраміда потреб» А.Маслоу. Відповідно до ідеї американського психолога, нижній рівень її становлять фізіологічні потреби, потім ідуть потреба в безпеці, вище – потреба в любові, потім потреба в повазі й визнанні, найвищий рівень – прагнення особистості до самореалізації.

Перша група потреб, по А. Маслоу, фізіологічні (біологічні) потреби, ціль яких – задовольнити насущну нужду людини в їжі, питві, відпочинку, статевої активності й ін. Ці потреби надзвичайно важливі, але як тільки вони задовольняються, сила їх відразу ж різко слабшає. Якщо ви голодні, то будете думати тільки про їжу, але коли ви наситилися, то вам хочеться чогось ще, наприклад почитати свіжу газету, переглянути «Новини» (потреба в інформації), зателефонувати, поспілкуватися тощо.

Оскільки потреб на цьому рівні чимало, то й заробляють на цьому теж непогано, організовуючи різні види бізнесу: продавці продовольчих товарів і безалкогольних напоїв, виробники повсякденного одягу й снотворних препаратів, будівельні компанії й власники закусочних «fast food» типу «Макдоналдса» тощо.

Друга група потреб – потреби в безпеці й стабільності – містить у собі впевненість у завтрашньому дні, відчуття, що вам ніщо не загрожує, а старість буде забезпеченою. На цій потребі заробляють страхові кампанії, виробники сейфів, сигналізацій, сталевих дверей, а також численні охоронні агентства.

Третя група потреб – у любові й приналежності до групи, котра у наш час часто залишається незадоволеною. Багато з людей, бажаючи любові й прихильності, одночасно бояться цих почуттів.

Вони не знають, як домогтися любові, і намагаються використати найбільш прості способи: жінки йдуть по шляху удосконалення зовнішньої привабливості, а чоловіки створюють зовнішній антураж своєї значущості. На задоволенні цих потреб заробляють виробники косметики й прикрас, видавці жіночих романів і власники квіткових магазинів.

Четверта група – потреба в повазі й визнанні, у якій входить цілий комплекс потреб, які можна розділити на 2-і підгрупи: а) прагнення до волі й незалежності, бажання бути сильним, компетентним й упевненим у собі; б)бажання мати гарну репутацію, прагнення до престижу, високого соціального становища й влади.

Слід зазначити, що, всупереч сформований у радянський час стереотипу, честолюбство – найважливіший позитивний стимул для професійного росту, і, якщо його правильно культивувати, воно служить потужним двигуном особистісного прогресу. Ці групи потреб експлуатують виробники дорогих престижних автомобілів, модних ресторанів, ексклюзивного одягу та ін.

П'ята група – потреба в новизні, прагнення до одержання нової інформації. Сюди також ставиться потреба щось знати й уміти. На цих видах потреб людини непогано заробляють виробники й продавці підручників, кросвордів, енциклопедій тощо.

Шоста група потреб складається в прагненні до ризику, пригодам і подоланню труднощів. На цій групі потреб заробляють виробники туристського спорядження й устаткування для підводного спорту. Цієї потреби немає в переліку А.Маслоу, але без неї її ми не зрозуміємо мотиви вчинків альпіністів, прихильників бойових єдиноборств, професійних найманців і відвідувачів луна-парків, що надають перевагу атракціонам типу «американські гірки» або стрибків униз головою на гумовому канаті (jumping).

Сьома група – потреба в красі й гармонії. Люди, у яких вона є переважною, стають поетами, музикантами й художниками. Інші люди роблять на цьому бізнес, продаючи живопис, музичні диски або ювелірні прикраси.

Слід зазначити, що тільки за однією річчю, яку купує людина (не знаючи покупця) важко зрозуміти, яку потребу даний товар задовольняє. Н-д: Ювелірні прикраси можуть купуватися жінкою для того, щоб приваблювати чоловіків (потреба в любові), для того, щоб показати свою «крутість» (платоспроможність) (потреба в повазі й престижі), або просто тому, що вони дуже сподобалися цій жінці (потреба в красі).

Грамотний продавець може швидко виявити актуальну потребу й уміло зіграти на ній, підштовхнувши тим самим клієнтку до покупки.

Остання й вища потреба, по А.Маслоу, – це потреба в самореалізації – бажання робити те, що тобі подобається, до чого ти маєш здатності й таланти. Коли людина займається улюбленою справою, з'являється відчуття гармонії, якщо ж людина не змогла повністю реалізувати себе в улюбленій справі, вона рано чи пізно починає переживати почуття незадоволення й нудьги.

Що означає прагнення займатися малим бізнесом? Результати соціологічних опитувань показали, що люди хотіли б одержати від цього заняття:

ü насамперед це робота;

ü стабільний доход;

ü можливість реалізуватися як особистість;

ü можливість самостійно приймати рішення;

ü можливість ефективно використати свою кваліфікацію;

ü одержувати моральне задоволення від своєї діяльності.

Основними мотивами підприємницької діяльності виступають такі поняття, як воля, достаток, прагнення до успіху, радість творчості й самореалізація своїх здібностей. Але не потрібно обманювати себе й думати, що заняття індивідуальним підприємництвом дає людині тільки позитивні моменти ( н-д: високі доходи та свободу дій). Підприємництво несе в собі й масу негативних сторін: ризик, високі психологічні й фізичні навантаження, ненормований робочий день і т.д. Ніхто у світі не починав своєї справи, уже на початку маючи все необхідне для цього. Успіх і крах – це два нормальних і неминучих компоненти бізнесу. Деякі люди багаторазово зазнавали невдачу, та все-таки робили чергову спробу. Американський психолог і філософ У.Джеймс уважав, що підприємницька діяльність визначається рядом інстинктів, наприклад інстинктом прагнення до суперництва й інстинктом честолюбства. У.Джеймс уважав, що людині властиво порівнювати себе з іншими людьми, а також порівняння свого особистого «Я» з минулим і майбутнім, а своїх домагань – з досягненнями.

Ціна успіху в підприємця незмірно вища, ніж у найманого менеджера або держслужбовця. Дослідження показують, що підприємець повинен повністю віддаватися своїй справі, бути готовим працювати практично цілодобово, ризикувати своїми грішми та здоров'ям, розуміти, що часу для сім'ї, спочатку заняттям бізнесом, у нього майже не залишиться.

Дата добавления: 2014-01-07