Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Статево-рольові параметри особистості




Під час досліджень закорінених в соціумі статево-рольових характеристик особистості часто використовують поняття “гендер”.

Гендер — сукупність властивостей (соціально-біологічних характеристик), за допомогою яких люди визначають статеву належність індивіда, дають визначення понять “чоловік” і “жінка”.

Це поняття відображає передусім соціально-психологічні, культурні аспекти поведінки представників конкретної статі й відповідні очікування від них. Використовується на противагу біологічній статі. Бо якщо зі статтю пов'язані фізичні відмінності будови тіла, то з гендером — соціально-психологічні, культурні, поведінкові відмінності між чоловіками й жінками.

До загальних соціально-психологічних тенденцій зараховують такі показники “чоловічих” і “жіночих” образів:

— обираючи заняття, чоловік цікавиться передусім предметним змістом діяльності і можливістю просування в ній, жінка надає більшого значення емоційному клімату, міжособистісним взаєминам;

— хлопчики більше цікавляться точними науками і технікою, дівчатка — мистецтвом і гуманітарними предметами;

— чоловічий стиль спілкування є активнішим, предметнішим, загальнішим і конфліктнішим, ніж жіночий;

— для чоловіків зміст спільної діяльності важливіший за індивідуальну симпатію до партнерів по спілкуванню, для жінок — навпаки;

— чоловіки більш схильні до екстенсивного групового спілкування, жінки — до утворення замкнутих мікрогруп;

— чоловіки спілкуються емоційно стриманіше, а жінки — вільніше і повніше (зокрема й вербально) виявляють свої почуття та емоції, в них раніше виникає потреба поділитися з ким-небудь своїми переживаннями, здатність до емпатії;

— чоловіки проявляють агресивність відкрито, жінкам властива прихована ворожість;

— ігри дівчаток відбуваються в менших групах, і в них менше агресивності;

— у розмові чоловіки частіше концентруються на завданнях, жінки — на взаєминах;

— розмови чоловіків частіше є інформативними, жінкам важливіше поділитися власними роздумами;

— жінки більш схильні описувати себе як емпатійних, здатних зрозуміти почуття інших;

— чоловіки є ініціаторами більшості ділових відносин, що, як правило, властиве особам з більш високим соціальним статусом;

— виступаючи лідерами у ситуаціях, де немає жорсткого поділу ролей, чоловіки схильні до авторитарності, жінки — до демократичності;

— чоловікам краще вдається директивний, проблемно-орієнтовний стиль керівництва, жінкам — стиль соціального лідера, який створює “дух команди”;

— чоловіки більше, ніж жінки, надають значення перемогам, домінуванню над іншими;

— якщо в організації прийнятий демократичний стиль спілкування та керівництва, жінки-лідери цінуються так само високо, як і чоловіки;

— за авторитарного стилю оцінка жінки-лідера не така вагома, оскільки краще сприймається “сильне” чоловіче керівництво, ніж “нав'язливе” жіноче;

— чоловічий стиль спілкування характеризує турбота про незалежність, жіночий — про взаємну залежність та ін.

Для соціальної психології важливе значення має дослідження ознак, за якими відбувається статева диференціація.

Статева диференціація — сукупність генетичних, морфологічних і фізіологічних ознак, на основі яких розрізняють чоловічу і жіночу стать.

Статева диференціація культурно зумовлена. З точки зору культури, вона існує в контексті певної системи статевої символіки і стереотипів маскулінності (лат. musculinus — чоловічий) та фемінінності (лат. femina — жінка). Індивід, приймаючи і засвоюючи певну статеву роль, набуває статевої ідентичності, з якою надалі співвідносяться властивості його поведінки, самосвідомість.

Статева роль — роль, зумовлена належністю людини до певної статі.

Конкретний зміст статевої ролі залежить від рівня соціально-економічного розвитку, особливостей культури суспільства, способу життя індивіда. Вплив соціокультурного середовища виявляється в очікуваннях, уявленнях про те, як повинні поводитися чоловіки і жінки. У багатьох країнах дівчаток змалку прилучають до домашніх справ, а хлопчиків спонукають до самовияву поза домом.

Норми, звичаї, традиції різних народів засвідчують культурну зумовленість тендерних установок і варіантів поведінки, що реалізуються як тендерні ролі.

Гендерні ролі — сукупність очікуваних взірців поведінки для чоловіків і жінок.

Кожну культуру характеризують відповідні правила соціальних ігор, норми, які регулюють прийнятний ступінь емоційності та експресивності, розмір особистісного простору тощо. Формує вона і тендерні ролі.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1038; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.