Технології соціальної роботи з жінками

Дані технології перебувають у галузі вирішення проблем фемінології, специфіки соціальних проблем жінки.

Фемінологія становить собою науку, що вивчає стан жінок у суспільстві. Основними її завданнями є пізнання взаємин статей у різноманітних сферах суспільного життя, а також аналіз причин протиріч, які існують між ними. Вона показує, що прогрес у суспільстві значною мірою залежить від стану в ньому жінок, а також від взаємодії представників обох статей.

Останнім часом усе більша увага приділяється гендерному аспекту соціальних проблем, тобто аналізу соціальної ситуації клієнта соціальної роботи, пошуку ресурсів і технологіям надання допомоги клієнту залежно від його приналежності до чоловічої або жіночої статі. Соціальна робота з чоловіками цілком заслуговує на те, щоб бути виділеною в окрему галузь, проте в цьому напрямку робляться тільки перші кроки. У той же час соціальна робота з жінками визнається однією з найбільш важливих і масштабних сфер соціальної роботи в цілому. Про важливість фемінологічних проблем свідчить той факт, що ООН зарахувала їх до розряду глобальних.

Основна причина виділення жінок в особливу соціально-демографічну групу і специфічну категорію клієнтів соціальної роботи – виконання ними генеративної функції, що є біологічною передумовою цілого ряду культурних і соціальних наслідків.

Незважаючи на масштабні демократичні зміни, що відбулися у ХХ ст. і істотно змінили як стан жінок, так і ставлення до них з боку суспільства, головна соціальна проблема жінок – поєднання сімейних і позасімейних, материнських і трудових обов'язків, обумовлене виконанням ними генеративної функції, – продовжує бути актуальною.

Складність і комплексність соціальних проблем жінок, обумовленість їх причин спільною соціально-економічною й соціально-психологічною проблематикою суспільства визначають необхідність системного підходу до їхнього вирішення, використання найрізноманітніших технологій для отримання конкретних позитивних результатів.

Тут технології СР «прив’язані» до таких основних напрямків:

1. Перш за все, безумовно, необхідно гарантувати жінці можливість знайти роботу, яка дозволила б їй реалізувати три основні групи мотивації потреби мати роботу поза домом: 1) необхідність другого заробітку в сім'ї; 2) придбання «соціальної страховки» як для жінки, так і для її сім'ї; 3) забезпечення самоствердження, саморозвитку; отримання визнання, задоволення від цікавого спілкування, відпочинку від одноманітних домашніх справ.

2. Необхідно надавати допомогу жінці в гендерних напрямках соціальної роботи:

· для порятунку життя й здоров'я жінок і дітей можуть використовуватися притулки-стаціонари, кризові центри, притулки з комплексом соціальних послуг тощо;

· підтримка соціального функціонування: використання всіх адекватних видів соціально-психологічної, соціально-економічної, медичної реабілітації й підтримки жінок у важкій життєвій ситуації; перепідготовка або перенавчання більш необхідним професіям; консультація або правова допомога у сприянні захисту прав жінки у випадку сімейних конфліктів або майнових суперечок і т.ін.;

· соціальний розвиток, що забезпечується інформуванням жінок, навчанням їх прогресивним особистісним умінням і соціальним технологіям, включаючи технології самозайнятості й самозабезпечення, малого бізнесу; підтримка груп самодопомоги і взаємодопомоги, асоціацій захисту громадських, соціальних та інших прав жіночого населення в різних країнах;

· термінова соціальна допомога як разова, одинична підтримка жінки або її сім'ї, що мають труднощі, шляхом видачі грошей, продуктів або речей;

· адресна соціальна допомога, надана неодноразово або регулярно;

· соціальний захисток, соціальний притулок, соціальний готель – заклади соціальної допомоги стаціонарного типу, у яких жінкам і їхнім дітям, що потрапили у важку життєву ситуацію, надається можливість тимчасового перебування з наданням вітальних послуг;

· захист від домашньої жорстокості в умовах нестаціонарного закладу, де передбачається поєднання діяльності працівників правоохоронних органів і закладів соціального обслуговування;

· надання жінкам сприяння в плануванні сім'ї (ідеологія планування сім'ї, медико-соціальна консультація й реабілітація тощо);

· соціально-трудова реабілітація в умовах безробіття або її погрози (соціально-психологічна підтримка жінок у ситуації наростаючого безробіття, інформаційна і часом організаційна допомога в пошуках нового місця роботи, перепідготовка й перенавчання професіям);

· сприяння в самодопомозі й самозайнятості (створення в центрах соціального обслуговування цехів, майстерень, ділянок трудотерапії, у яких жінки й дівчата-підлітки мають можливість навчитися трудовим операціям і одержати певне матеріальне заохочення за свою працю).

Соціальні проблеми жінок асоційовані з проблемами їх сім'ї, дітей, тісно переплетені із соціальними проблемами інших соціально-демографічних категорій населення, усього суспільства в цілому, вони не можуть бути вирішені у відриві від них.

Дата добавления: 2014-01-07