Контрольні питання

Резюме

Група – це сукупність людей, об'єднаних за певним принципом для досягнення конкретних цілей.

Групи можуть бути формальними і неформальними. За ознакою виконання формальною групою суспільно-значущої роботи виділяють таке поняття, як "трудовий колектив".

Колектив – це стійке об'єднання людей, які прагнуть до загальної мети, що характеризується груповою згуртованістю.

Елементами колективу є: члени колективу, що володіють певними особистими рисами та особливостями; цілі; засоби досягнення цілей; механізми здійснення внутрішніх і зовнішніх контактів, підтримки згуртованості.

Організаційні можливості колективу: колективний підхід є ознакою сильного і рішучого стилю управління; колективом краще вирішуються великі або міждисциплінарні задачі, зокрема такі, котрі не можуть бути вирішені простою сумою зусиль членів групи; колектив – діючий регулятор поведінки робітників; колективна діяльність зменшує стресові ситуації; у колективі виробляється більше ідей і зростає інноваційна здатність групи; як правило, у колективі більш успішно вирішуються проблеми, що виникають у зв'язку з нечітким розподілом обов'язків і низьким особистим внеском; колектив дозволяє швидко інтегрувати нових робітників і стабілізувати культуру підприємства.

До ознак колективу належать: наявність загальної цілі у членів колективу; психологічне визнання членами групи один одного та ототожнення себе з нею; особиста практична взаємодія людей у процесі досягнення їхньої спільної мети; сталість взаємодії протягом усього часу існування групи.

Кожен колектив виробляє свою систему соціального контролю – сукупність засобів впливу на своїх членів через переконання, розпорядження, заборони, визнання заслуг та ін., за допомогою яких їхня поведінка приводиться у відповідність зі сформованими цінностями і стандартами.

Процес створення трудового колективу являє собою послідовну зміну дій керівників вищої і середньої ланки, спрямованих на формування персоналу підприємства.

Процес створення трудового колективу складається з наступних етапів: встановлення конкретних цілей; складання графіку робіт; узгодження різних видів робіт (проведення експерименту); організаційна робота з розподілу повноважень; обговорення проблем, проведення дискусій; аналіз ходу і результатів роботи; забезпечення зворотного зв'язку.

В процесі свого розвитку трудові колективи проходять через ряд послідовних етапів (стадій): формування (зародження) колективу, становлення, зрілість, старіння колективу.

Формальна структура трудового колективу являє собою систему офіційної співпідпорядкованості працівників. Вона визначає рівні влади, задачі і спеціалізацію працівників.

Серед формальних груп виділяють: команди (супідрядні групи керівника-лідера і його співробітників), робочі групи (створюються з метою і на час виконання певних задач), комітети (спеціальні і постійні групи, яким делеговані окремі повноваження щодо управління, координації діяльності і т.п.).

Неформальні групи формуються спонтанно для задоволення тих індивідуальних потреб працівників, які по тим чи іншим причинам не задовольняються у межах формальної групи (потреби в причетності; у розумінні причин прийнятих рішень; у захисті; в участі; у спілкуванні; в інформації).

Особливості неформальних груп: величина, як правило, не перевищує 7-8 осіб; індивіди спілкуються один з одним безпосередньо; відносини людей побудовані на єдності інтересів і відносній стабільності зв'язків у межах групи і поза нею; у випадку виникнення стійких відмінностей в оцінці явищ, ворожості, навіть просто байдужості, а також нових сильних зв'язків із зовнішнім середовищем група може самоліквідуватися; неформальні групи неоднорідні, вони мають свою структуру, у якій є лідер; неформальні групи постійно контролюють поведінку кожного свого члена.

Неформальні групи поділяються на: групи інтересів (формуються для реалізації певного загального інтересу), дружні групи (формуються на основі особистих симпатій).

Неформальні групи можуть виконувати: конструктивні функції (допомагають гуманізувати роботу, пристосувати організацію роботи до потреб і чекань людей); деструктивні функції (можуть вступати в конфлікт із цілями підприємства, відволікати увагу та енергію робітників, сприяти розвитку конфліктів і знижувати ефективність роботи в цілому).

До основних характеристик групи належать: склад (залежить від виду групи і може бути визначений сукупністю тих чи інших характеристик, параметрів); структура (може бути визначена з позицій реалізації відносин "влада – підпорядкованість", переваг, міжособистісних відносин, розподілу праці, комунікацій у процесі загальної роботи і т.п.); процеси (це процеси комунікації, інтеракції (статус, роль, положення членів групи), перцепції (сприйняття членами групи інших членів і інших груп), атракції (привабливість), а також організаційні процеси – створення групи, формування, лідерство, організація загальної діяльності, прийняття рішень); цінності; система норм, санкцій (це елементи групової культури, правила належної з погляду групи поведінки для кожного статусного рівня, а в деяких випадках – і для кожного члена групи).

Найефективнішою групою є та, чий розмір відповідає її задачам, яка є різнорідною за складом, чиї норми сприяють досягненню цілей підприємства і створенню духу колективізму, де існує здоровий рівень конфліктності, гарне виконання як цільових, так і підтримуючих ролей і де члени групи, які мають високий статус, не домінують.

Корпоративна культура – це добре сформована система керівних переконань, принципів і технологій у життєдіяльності підприємства.

Сутність корпоративної культури в системі управління персоналом підприємства визначають: загальнолюдські цінності, сполучення інтересів персоналу (співробітництво, новаторство, довіра і т.д.) з корпоративними інтересами (підвищення конкурентоспроможності, завоювання ринкової ніші і т.д.); реальні ринкові вимоги до управління підприємством (пріоритет споживача, якість роботи та ін.) і вимоги до персоналу (відданість підприємству, акцент на почутті спільності, причетності до загальної справи підприємства та ін.).

Метою корпоративної культури є формування поведінки персоналу, що сприяє досягненню цілей підприємства.

Для досягнення даної мети в процесі управління персоналом підприємства необхідно вирішувати наступні задачі: розвиток у персоналу почуття причетності до справ підприємства; заохочення залучення персоналу у спільну діяльність на благо підприємства; зміцнення стабільності системи соціальних відносин; підтримка індивідуальної ініціативи працівників; надання допомоги персоналу в досягненні особистого успіху; створення атмосфери єдності менеджерів і персоналу у підприємстві; делегування відповідальності; зміцнення корпоративної родини (поздоровлення персоналу із сімейними, трудовими святами, подіями і т.д.).

Сила корпоративної культури – це характеристика, що описує її стійкість та ефективність у протистоянні іншим тенденціям.

Сила корпоративної культури підприємства визначається за допомогою наступних показників: товщина корпоративної культури (кількість важливих припущень, що поділяються працівниками, розчленованість представлень про корпоративну культуру, конкретизація окремих її елементів); розділюваність корпоративної культури (кількість працівників, що розділяють принципи корпоративної культури); ясність пріоритетів корпоративної культури (визначеність, обґрунтованість варіантів поведінки в різних ситуаціях).

1. Розкрийте сутність понять "група", "колектив". Назвіть елементи, організаційні можливості та ознаки колективу.

2. Розкрийте класифікацію колективів.

3. Висвітліть зміст процесу створення трудового колективу.

4. Охарактеризуйте етапи розвитку трудового колективу.

5. Розкрийте механізм створення та особливості формальних і неформальних груп.

6. Назвіть та охарактеризуйте фактори, що впливають на ефективне функціонування групи.

7. Розкрийте сутність та рівні корпоративної культури підприємства.

8. Назвіть мету та задачі корпоративної культури в системі управління персоналом підприємства.

9. Охарактеризуйте показники, за допомогою яких визначається сила корпоративної культури підприємства.

Тести для самоконтролю

1. Яку категорію характеризує визначення: "Соціальна спільність людей, об'єднаних спільною трудовою діяльністю в рамках певної організації для досягнення спільної мети та зв'язані між собою відносинам ми співробітництва"?

1. Суб'єкт управління.

2. Об'єкт управління.

3. Соціальна група.

4. Трудовий колектив.

2. Що таке соціальна група?

1. Це відносно стала сукупність людей, що має спільні інтереси, цінності і норми поведінки.

2. Об'єднання громадян для досягнення певних політичних цілей.

3. Це сукупність людей згрупованих в залежності від розміру заробітної плати.

4. Неформальна група колективу підприємства, що протидіє керівництву.

3. Сукупність людей, об'єднаних спільною метою і діяльністю, єдністю інтересів, взаємною відповідальністю кожного, відносинами співробітництва та взаємодопомоги – це:

1. Трудовий колектив.

2. Соціальна група.

3. Неформальна організація.

4. Номінальна група.

4. Які основні принципи побудови нормальних соціально-психологічних відносин у колективі?

1. Свобода висловлювань та ініціативи, солідарність, інформованість, справедливість, взаємоповага.

2. Організованість, структурність, згуртованість, солідарність, інформованість.

3. Свобода висловлювань та ініціативи, структурність, згуртованість.

4. Інформованість, справедливість, організованість, здоровий глузд.

5. Яка категорія відповідає визначенню: "відокремлений орган (посада), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функції та використання прав"?

1. Ланка управлінської структури.

2. Суб'єкт управління.

3. Об'єкт управління.

4. Рівень управління.

6. Первинною функцією трудового колективу є:

1. Виконання певних завдань, які сприяють досягненню цілей підприємства.

2. Підготовка та виховання майбутніх спеціалістів.

3. Утворення нових підрозділів підприємства та розширення його сфери впливу.

4. Мотивація працівників.

7. Скільки існує рівнів об'єднання працівників у колектив?

1. Чотири: номінальна група, активне ядро, інтеграція, зрілість.

2. Два: диференціація та інтеграція.

3. Три: на рівні секції, відділу, підприємства.

4. Шість: людина – соціальна група – структурний підрозділ – група однодумців – колектив – зрілий колектив.

8. Трудовий колектив може бути:

1. Тільки суб'єктом управління.

2. Об'єктом і суб'єктом управління.

3. Тільки об'єктом управління.

4. Ні суб'єктом, ні об'єктом управління.

9. Колектив – динамічна система. Від яких умов залежить його розвиток?

1. Тільки від внутрішніх суб'єктивних.

2. Тільки від зовнішніх об'єктивних.

3. Від зовнішніх та внутрішніх.

4. Розвиток колективів завжди однаковий.

10. Всередині трудового колективу може існувати:

1. Тільки неформальна структура.

2. Тільки формальна структура.

3. Формальна та неформальна структури.

4. Не існує структурного підрозділу.

11. Яким може бути процес розвитку трудового колективу?

1. Все залежить від умов діяльності колективу та його структурних ознак.

2. Завжди поступовий.

3. Завжди непоступовий.

4. Все залежить від умов діяльності колективу.

12. Яким ознакам повинна задовольняти група, щоб стати колективом?

1. Всім зазначеним нижче.

2. Наявності загальної мети, як спільної.

3. Практичній взаємодії людей, спрямованій на досягнення цілей.

4. Досить стабільні відносини між членами групи.

13. Визначте найважливіші причини виникнення неформальної групи:

1. Потреба працівників в захисті.

2. Почуття причетності, потреба у допомозі.

3. Спільні інтереси.

4. Потреба в спілкуванні, симпатії, антипатії.

14. За результатом впливу на діяльність організації конфлікти поділяються на:

1. Конструктивні та функціональні.

2. Дисфункціональні та деструктивні.

3. Конструктивні та деструктивні.

4. Позитивні та негативні.

15. На якій стадії розвитку трудового колективу формується актив, що поєднує більшість його членів, починають складатися традиції, громадська думка?

1. Становлення.

2. Зрілість.

3. Стабілізація.

4. Зростання.

16. Систему офіційної співпідпорядкованості працівників складає:

1. Структура трудового колективу.

2. Формальна структура трудового колективу.

3. Статус і функціональна роль членів колективу.

4. Неофіційна структура.

17. У результаті особистих симпатій і антипатій членів колективу, відносин дружби, спорідненості, знайомства формується:

1. Неформальна структура трудового колективу.

2. Трудовий колектив.

3. Формальна структура трудового колективу.

4. Актив групи.

18. Добре сформована система керівних переконань, принципів І технологій у життєдіяльності підприємства – це:

1. Організаційна культура.

2. Групові норми.

3. Корпоративна культура.

4. Згуртованість групи.

19. Стадіями розвитку трудового колективу є:

1. Зародження, зрілість, активність, старіння.

2. Становлення, зрілість, занепад, старіння.

3. Формування, стабільність, зрілість, занепад.

4. Формування, становлення, зрілість, старіння.

20. Для неформальної групи не властиве:

1. Величина групи не перевищує 7-8 осіб.

2. Відносини у межах групи побудовані на єдності інтересів і відносній стабільності зв'язків у групи і поза нею.

3. Індивіди в групі спілкуються один з одним безпосередньо.

4. Однорідність складу.

Дата добавления: 2014-01-07