Вимірювання ліній оптичними віддалемірами

Віддалеміри – це геодезичні прилади для непрямого визначення довжин ліній. Вимірювання ліній виконується за геометричним способом або з використанням електромагнітного випромінювання.

За конструкцією їх поділяють на два типи:

а) оптичні віддалеміри;

б) світловіддалеміри та радіовіддалеміри.

Рис. 6.8. Принцип оптичного віддалеміра

Шукана довжина лінії АВ визначається за формулою

. (6.16)

Розрізняють два типи оптичних віддалемірів:

1) з постійним паралактичним кутом b і змінною базою b;

2) з постійною базою b (горизонтальною або вертикальною) і перемінним паралактичним кутом b.

Другий тип оптичних віддалемірів подвійного зображення морально застарілий і уже практично не використовується.

Перший тип ниткових віддалемірів має широке застосування. Конструктивно зорові труби геодезичних приладів (теодоліти, нівеліри та інш.) мають нитковий віддалемір (рис. 6.9).

Рис. 6.9. Принципова схема ниткового віддалеміра

За геометричною схемою (рис.6.91) відстань D визначиться за формулою

D = D ₁ + f _об + d, (6.17)

де f _об – фокусна відстань об’єктива зорової труби;

d – постійна відстань від осі обертання теодоліта ZZ до осі симетрії об’єктива.

Оскільки складові f _об та d конструктивно постійні, то їх позначають як

С = f _об + d. (6.18)

Величина D ₁ визначається за формулою (6.16) або

. (6.19)

Кут b постійний (не змінюється), тому позначимо

. (6.20)

Тоді D = K× l + C. (6.21)

При K = 100 один сантиметр по рейці буде дорівнювати 1м довжини лінії на місцевості. Відліки беруть до 0,1 сантиметрової поділки, що дорівнює відстані на місцевості 0,1 м.

Відносна точність визначення довжин ліній нитковим віддалеміром складає 1/200 – 1/500.

Дата добавления: 2014-01-07