Калькуляційними статтями, тобто залежно від місця ( сфер виробничої діяльності) виникнення витрат – калькуляція

Характеристика кошторису витрат. Групування за статтями калькуляції

Витрати плануються і враховуються за двома напрямками:

1) економічними елементами, тобто економічно однорідними видами витрат (наприклад, матеріали, зарплата, амортизація та інш.) – кошторис витрат;

Кошторисом витрат називається повне зведення витрат на виробництво і реалізацію продукції, згруповане за економічно однорідними елементами.

Основними статтями кошторису витрат є:

1) матеріальні витрати;

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні заходи;

4) амортизація;

5) інші операційні витрати.

Це групування є єдиним для всієї промисловості.

Калькуляція (від латинс.- рахунок, підрахунок) – це поданий у табличній формі розрахунок витрат на виробництво і збут одиниці продукції.

В сучасному виробництві калькуляція собівартості має такі статті витрат:

1-сировина і матеріали

2-побічна продукція (віднімається)

3- покупні комплектуючі вироби, полу фабрикати та послуги

4-паливо і енергія на технологічні цілі

5- всього матеріальних витрат

6- основна заробітна плата робітникам

7-додаткова заробітна плата робітникам

8-відрахування на соціальне страхування

9-витрати на підготовку і освоєння виробництва нової продукції

10-виготовлення обладнання

11-витрати на утримання і експлуатацію обладнання (амортизація)

12-цехові витрати

13-втрати від браку продукції

14-інші виробничі витрати

15 –цехова собівартість

16-загальновиробничі витрати

17-виробнича собівартість

18-невиробничі витрати

19-комерційна собівартість

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень видатків витрати поділяються на змінні й постійні.

Постійні витрати – розмір їх не змінюється в залежності від обсягу виробництва продукції. До них відносять витрати на утримання технологічного обладнання і виробничих будівель, орендна плата за землю (за землю, за будівлі), амортизаційні відрахування, страхові платежі, оплата адмін. управлінського персоналу.

Змінні витрати – розмір їх змінюється в залежності від обсягу продукції, що виробляється. До них відносять: затрати на сировину, матеріали, пальне, енергію, транспортні послуги, заробітну плату робітникам.

Виробничі витрати за економічним значенням у створенні продукції поділяються на основні та витрати на організацію і управління виробництвом (накладні витрати).

Основні витрати – без них виробництво продукції неможливе.

Накладні витрати – визначають по окремим виробничим підрозділам і підприємству в цілому.

За способом включення у собівартість продукції всі витрати поділяються на прямі і непрямі.

Прямі - це витрати, які в момент виникнення можна безпосередньо віднести на відповідний об’єкт планування та обліку. Такими є витрати на заробітну плату, насіння, корми, мінеральні та органічні добрива, на амортизацію і поточний ремонт та інш.

Непрямі витрати пов’язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об’єкт планування та обліку.

Залежно від часу виробничого споживання всі витрати класифікують як витрати поточного року і витрати минулих років. У собівартість продукції звітного року включають не всі витрати поточного року. Частину їх у вигляді незавершеного виробництва (наприклад, витрати на посів озимих) відокремлюють і відносять на собівартість продукції наступного року. Водночас частина витрат минулого року включається в собівартість продукції звітного періоду, що зумовлено тривалим виробничим циклом окремих видів продукції і незбігом робочого періоду з періодом виробництва.

3 - питання

Дата добавления: 2014-01-07