Міф 4: Жінки самі навмисне провокують своїх мучителів

Факти говорять про те, що суспільство, що не бажає приписувати провину здійснюючому насильство чоловікові, замість цього раціоналізує і навіть виправдовує насильство, зображуючи жертву буркотливою й ниючою жінкою, що б'є своїм чоловіком, який використовує будь-яку свою незначну фрустрацію або роздратування як виправдання своїх дій.

Таким чином, міфи розходяться з фактами. Будь-який чоловік, незалежно від того, чи є він алкоголіком, наркоманом, психопатом чи ні, може бути ґвалтівником. У дійсності, багато хто з них добре контролюють себе, мають престижну роботу, активні в суспільстві, мають багато друзів (Моховиків, 2001).

ЩОДО СТАТИСТИКИ!

У Сполучених Штатах кожні 15 секунд б'ють жінку. Більш ніж 50% жінок хоча б раз у своєму заміжжі були побиті чоловіками. Найпоширеніша форма насильства в родині – нанесення тілесних ушкоджень жінкам. 20% усіх відвідувань травматологічних пунктів становлять випадки жінок, побитих своїми чоловіками. У трьох випадках із чотирьох убивство жінки робить її подружжя. Набагато менше випадків убивства жінок у домашніх умовах незнайомцем. 95% епізодів насильства в родині роблять чоловіка. Понад 75% зареєстрованих випадків насильства в родині відбулося після розлучення. Якщо жінка йде від ее чоловіка, що б'є, це підвищує для неї ризик бути вбитої на 75% (ООН, Центр по соціальному розвиткові й гуманітарним питанням, 1998).

У Канаді, виходячи зі статистичних даних, отриманих від лікарів, адвокатів, працівників соціальної сфери, а також від поліції, було підраховано, що кожна десята жінка стає жертвою жорстокого обігу з боку свого партнера (Fischer, 1985). У Росії від сімейного (домашнього) насильства щорічно гинуть 14 тис. жінок.

Чітка картина про реальні масштаби сімейного насильства в суспільстві відсутня. Люди не усвідомлюють серйозності й важливості цієї проблеми. Досить широко поширена думка, що ця дуже особиста справа якій не слід надавати даній темі широкий розголос.

Історично склалося так, що чоловіки мали право контролювати поведінку дружин і піддавати їхнім тілесним покаранням за неналежне, з їхнього погляду, поведінка. Хоча історичне і юридичне право чоловіків карати дружин і ставитися до них як до своєї власності вже не існує, соціальні права жінки поки залишаються спірними. Деякі вважаються, що чоловік повинен бути твердим і агресивним, а жінка – пасивної й безмовної.

Будучи розповсюдженим явищем, насильство відносно жінок особливо не засуджується. Зґвалтування, сексуальні домагання й зловживання чоловічими правами навіть у засобах масової інформації не розглядаються як серйозні злочини, а це підтримує в суспільній думці переконання про те, що жінка може бути легкою мішенню для приниження. Стрес, конфлікт, будь-яка фрустрація багато поколінь, що охоплюють, родини, – лише додаткові фактори в насильстві. У будь-яких взаєминах ці стани можуть викликати напруга й конфронтацію, але самі по собі вони необов'язково спричиняють насильство, яке є окремою проблемою.

Конфлікт, що приводить до насильства, можна назвати, використовуючи термін Л. Козера, «нереалістичним» (Козер, 2000). Він виникає з агресивних імпульсів, що шукають вираження незалежно від об'єкта. Суть конфлікту – у самовираженні, у тому числі у вигляді афектів.

Досвід кризових служб показує, що потенційні жертви насильства проявляють наступні характерні ознаки поведінки:

• відчувають страх перед запальністю свого партнера;

• часто уступають партнерові, боячись образити його почуття або викликати гнів;

• почувають бажання «урятувати» партнера, коли той попадає в неприємне або скрутний стан;

• виправдовують поганий обіг партнера й перед собою, і перед іншими;

• терплять, якщо партнер, дратуючись і злити, б'є їх, штовхає, пхає і т.д.;

• ухвалюють розв'язки щодо своїх дій або вчинків друзів залежно від бажання або реакції партнера;

• виправдовують партнера тим, що він поводиться точно так само, як колись його рідний батько надходив з матір'ю.

Існує набір рис характеру, які були виявлені в чоловіків, що били своїх подруг або дружин; чотири останні характеристики майже зі стовідсотковою гарантією вказують на схильність до насильства. Якщо чоловік виявляє трохи чорт характеру з нижчеперелічених (три або чотири), то ймовірність фізичного насильства достатня висока – чому багатше набір цих характеристик, тем вище ймовірність насильства. У деяких випадках він може мати всього пари характерних рис, пізнаваних для жінки, але вони роздуті до неймовірних меж (наприклад, надмірні ревнощі, що доходить до абсурду). Спочатку чоловік буде намагатися пояснити своя поведінка як прояв любові й турботи, і жінці це може лестити; із часом поведінка стає більш жорстоким і спрямоване на гноблення жінки (Міняйл, 2002).

Дата добавления: 2014-01-07