Приклади рухливих ігор для дітей

Рухливі ігри під музику

Рухлива гра сюжетного характеру, яка проводиться з музичним супроводом, викликає у дітей більшу зацікавленість і проходить значно жвавіше. Використання музики під час проведення рухливих ігор є одним з активних спілкувань дитини з музикою. При цьому одночасно вирішуються завдання фізичного і музичного виховання дошкільників. Добираючи музику до гри, потрібно враховувати вік дітей, особливості сприйняття, рівень музичної підготовленості, а також анатомо-фізіологічні можливості рухового апарату. Кожний рух у грі має своєрідний характер, тому важливо знайти для нього відповідний музичний супровід. Наприклад, біг, стрибки на місці або з просуванням вперед потребують легкої, бадьорої музики; плавні рухи руками, повільна ходьба – наспівної, спокійної.

Музичні твори для ходьби та бігу в різному темпі, підскоків, стрибків підбирають яскраві, виразні, з чітким фразуванням контрастного характеру. Не можна довільно змінювати темп музики, підстроювати його під рухи дітей, доповнювати акорди, робити купюри. Це порушує характер музики, негативно впливає на її правильне сприйняття. У рухливих іграх основна роль відводиться руховим завданням, і музика повинна сприяти їх виконанню. В іграх, складених з вправ, що виконують в індивідуальному темпі (стрибки в гору, лазіння, метання в ціль), а також в іграх естафетного характеру – музика зайва.

Перед тим як розпочати гру, дітям дають прослухати музич­ний твір, щоб вони зрозуміли його зміст, звертають їхню увагу на характер твору та на яскраві засоби музичної виразності, що відбиваються в рухах. Так, наприклад, говорять: «Послухайте, діти, як ходить, перевалюючись, клишоногий ведмедик і реве низьким голосом». Музика повільна, у низькому регістрі. Або: «Послухайте, діти, яка весела, швидка музика, у високому регістрі. Це зайчики весело стрибають на галявині, шукають грибочки, щавель, бігають з місця на місце».

«Знайди собі пару»

Діти стають парами хто з ким хоче. За умовним сигналом вихователя діти розходяться або розбігаються по майданчику, використовуючи всю його площу. За словами вихователя: «Знайди собі пару!» — діти повинні знайти свою пару і взятися за руки. Тому, хто довго шукає свою пару, діти можуть говорити: «Олю, Олю, поспішай, швидше пару вибирай!» Гра по­вторюється декілька разів, при кожному повторенні діти міняються па­рами.

«Іменинний пиріг»

Діти стоять у великому колі, а одна дитина знаходиться у центрі кола. На слова вихователя:

Принесли у дитсадок
Іменинний пиріжок,—

діти ходять по колу й показують: Ось такий вузенький, Ось такий низенький. Вихователь і діти звертаються до того, хто стоїть у центрі: Таню, ти часу не гай, Кого хочеш — вибирай. На це дитина у колі відповідає:

Я люблю, звичайно, всіх, але Валю більш за всіх,— і названа дитина входить у коло. Вихователь каже: Дуже весело у нас, Потанцюємо ще раз. При цьому всі діти виконують танок.

«Качечка»

Діти стоять у колі, тримаючись за руки, а «качечка» з 3—4 «каченятами» знаходиться за колом. Вихователь співає: Ду-ду-ду-ду, дудочка, Ду-ду-ду-ду-ду! Ой, заграла дудочка В нашому саду. У цей час діти йдуть в один бік, а «качечка з каченятами» у протилеж­ний.

Ось пливе білесенька
Качка по воді.
Хто це так гарнесенько
Грає на дуді?
Діти зупиняються, двоє з них утворюють ворота, а «качечка з каченя­
тами» входить у коло, «пливе», наче загрібаючи лапками воду. Діти грають
у «дудочку» (тримають стиснутий кулак біля рота).
– Стала з каченятами Качка танцювати, Крильцями і лапками Воду колихати. Діти у колі повільно виконують махи зчепленими руками, зображуючи коливання на воді. «Каченята» танцюють, кружляють то в один бік, то в інший, повільно розмахуючи руками (крильцями). Потім діти знову гра­ють у дудочку:

Ду-ду-ду-ду, дудочка, Ду-ду-ду-ду-ду! Ой, хороша дудочка В нашому саду. Потім діти зупиняються, «ворота» відчиняються (діти піднімають руки угору), «качка з каченятами» виходить з кола на «бережок».

«Кольорові автомобілі»

Діти стоять перед лінією, накресленою на підлозі на одному боці май­данчика. У кожної дитини в руках кольоровий обруч. Вихователь стоїть обличчям до дітей і тримає в руках три кольорові прапорці. Після того, як вихователь підніме угору прапорець певного кольору, діти («автомобілі») з обручами того ж кольору починають бігати по майданчику. Коли вихова­тель опускає прапорець, «автомобілі» зупиняються. Після слів вихователя: «Автомобілі повертаються!» — діти повертаються у «гараж». Потім вихова­тель піднімає прапорець іншого кольору і гра повторюється. Коли вихова­тель піднімає всі три прапорці, всі «автомобілі» виїжджають з «гаражів».

«Метелики»

Діти («метелики») стоять врозтіч на краю майданчика. По всій площі майданчика лежать обручі різного кольору — це «квітки». Під музику або слова вихователя:

Метелики, метелики

В садок полетіли,— діти відводять руки в сторони, імітують рухи крилами і бігають по всьому майданчику, обминаючи одне одного. Вихователь продовжує:

На квіточку біленьку {червоненьку, синеньку тощо)

Сідають всі тихенько, — діти повинні присісти біля обруча названого кольору. За сигналом вихова­теля «У-у-у!», що означає завивання вітру, «метелики» тікають із «садочка» на край майданчика.

«Нумо в коло!»

Із високих іграшок — палиць або кеглів — утворюють коло, діаметр якого визначається кількістю учасників. Діти йдуть, а потім біжать зиґ-

заґом, оббігаючи кожний предмет то ліворуч, то праворуч. Вихователь при цьому стежить, щоб всі діти рухалися в один бік. Після умовного сигналу (наприклад, удару у бубон) всі вибігають з кола і присідають. Але при цьому слід діяти обережно, щоб не зачепити предмет і не затримуватися, забігаючи у коло. Хто помилився, той відходить у бік і пропускає одне повторення гри.

«Пастух і стадо»

Спочатку обирають «пастуха» і дають йому ріжок і батіг (мотузок), інші діти зображують стадо (корів, телят, овець). Вихователь промовляє: Рано-вранці пастушок. Грає гучно в свій ріжок. А корівки в лад йому Замукали: «Му-му-му!» На слово «ріжок» «пастух» промовляє: «Тру-ру-ру!», а після відповід­них слів «корівки» мукають. Потім «пастух» виганяє стадо на луг. «Корів­ки» ходять по лугу і шукають травку, «телята» та «вівці» бігають і стрибають по лугу. Через 1—1,5 хвилини «пастух» заганяє стадо у кошару. Сюжет гри можна змінювати, уводячи до гри «вовка», який ховається за кущами. При його появі все стадо починає тікати у кошару, а «пастух» намагається ⁴ відігнати «вовка» від стада.

«Прапорці»

Діти стоять у колі, тримаючись за руки. Всередині коластоїть дитина з прапорцями у руках. Вихователь промовляє: До нас Галя прийшла, Прапорці принесла. Кому дати, кому дати, Прапорці передати? Діти ходять по колу вправо, а дитина з прапорцями — вліво. Після ¹ останніх слів всі зупиняються, а дитина всередині кола піднімає прапорці угору і вільно розмахує ними. Вихователь призначає іншу дитину йти все­редину кола. Усі діти промовляють разом з вихователем: Петю, в коло рушай, Прапорці діставай, Прапорці діставай, Догори піднімай! Призначена дитина йде всередину кола, піднімає руки і бере прапорці за держальця. Діти міняються місцями, і гра повторюється.

«Пташки й кіт»

Діти («пташки») стоять у великому колі. Посередині кола на стільчику сидить «кіт» і вдає, ніби спить. Вихователь промовляє:

Білий котик спить на лаві

На дворі під ясинами.

Прилетіли пташенята

Та як крикнуть раптом... Діти, взявшись за руки і ступаючи дрібним повільним кроком разом з вихователем, звужують коло, зупиняються пліч-о-пліч. Вони вигукують: «Кра!». Після цього «кіт» прокидається, кричить «Няв!» і починає ловити «пташок», які тікають від нього в усіх напрямках. Спійманим вважається той, до кого «кіт» доторкнувся рукою. Потім гра повторюється з іншим «котом», але ним не може бути дитина, яку спіймали (щоб діти навмисно не піддавалися).

Дата добавления: 2014-01-07